Падіння промислового виробництва в Україні. Чи врятує ситуацію ″штаб″ Милованова | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 30.12.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Падіння промислового виробництва в Україні. Чи врятує ситуацію "штаб" Милованова

Міністр економіки України заявив про створення штабу для боротьби з падінням промислового виробництва в країні, однак експерти попереджають - відомство має мало важелів для впливу на проблему.

Падіння виробництва особливо помітне в українській металургічній галузі

Падіння виробництва особливо помітне в українській металургічній галузі

Те, що падіння промислового виробництва в Україні досягло найгіршого показника з моменту відновлення після економічної кризи 2014-2015 років, у міністерстві економіки визнали ще на початку грудня. Так, за словами заступника голови міністерства Сергія Ніколайчука, у листопаді ця цифра склала п'ять відсотків в річному вимірі. Тоді посадовець заспокоював "світовим трендом", адже, мовляв, у деяких торговельних партнерів Києва провал у промисловості відбувся на декілька місяців раніше, а зв'язок України з європейською економікою в останні роки суттєво посилився. Промислову рецесію в світі він своєю чергою пояснив глобальними торговельними війнами.

Але менш ніж за місяць настрої в міністерстві стали більш тривожними. 23 грудня держстат зафіксував падіння промислового виробництва у листопаді на 7,5 відсотка в порівнянні з аналогічним місяцем попереднього року. А через три дні глава відомства Тимофій Милованов повідомив про те, що падіння набуло системного характеру і вимагає "швидких дій держави". За його словами, цей процес триває шостий місяць поспіль, охопивши майже всі види промисловості, а його причинами є нестача попиту на українські товари та негативний вплив зміцнення гривні на конкурентоспроможність українських виробників.

Тепла зима зменшила обсяги виробництва у енергетиків та вугледобуванні

Тепла зима зменшила обсяги виробництва у енергетиків та вугледобуванні

Милованов зазначив, що міністерство працюватиме над тим, аби підписати із представниками різних галузей "меморандум щодо першочергових кроків, стратегій і плану дій по захисту і розвитку промисловості". Він розповів про створення штабу щодо поточної ситуації з інфраструктурою, до складу якого, крім представників промислових підприємств, були залучені "Укрзалізниця" та морські порти.

Відгомін війн

Слід зазначити, що експерти, опитані DW, в цілому підтвердили діагноз міністерства економіки, додавши до вже згаданих зміцнення гривні та зменшення попиту на українські товари у світі ще й теплу зиму. Так, за словами виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитра Боярчука факт економії коштів через відсутність необхідності в опаленні призводить до уповільнення в галузях теплової генерації та вуглевидобутку. Однак, на його думку, пов'язане із цим просідання промислового виробництва саме по собі не є негативним для української економіки.

Торговельна війна Китаю та США збільшила конкуренцію на світових ринках

Торговельна війна Китаю та США збільшила конкуренцію на світових ринках

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський звертає увагу на набагато більш згубні наслідки, які мали торговельні війни між глобальними економічними гравцями - США та Китаєм. Пов'язане із цим зменшення попиту на світових ринках призвело до ефекту доміно, коли менші країни почали запеклу боротьбу між собою за частку загального пирога, що відчутно зменшився.

За словами Вишлінського, найбільш відчутним це було для українських металургів, адже ціни на їхню продукцію знизились на 15-20 відсотків. На цьому тлі, наприклад, Єгипет розпочав антидемпінгове розслідування проти металургійних компаній України, закривши для них свій ринок, пояснює експерт. "Ці підприємства звичні до подібних ситуацій і просто почали проводити у цей час планові ремонти, аби бути готовими до наступного періоду зростання", - продовжує Вишлінський, але ця ситуація не могла не призвести до різкого зменшення виробництва у цій сфері, додає він.

Сильна гривня - слабка промисловість

Хоча вплинути на світову кон'юнктуру Київ не в змозі, ще один фактор, який негативно впливає на промисловість, є виключно внутрішньоукраїнським. Боярчук зазначає - в той час як США та Китай докладають зусиль, аби на тлі торговельних війн їхні національні валюти не зміцнювалися і не підривали таким чином конкурентоспроможність власних підприємств на світових ринках, у Києві спокійно продовжують спостерігати за укріпленням гривні на 20 відсотків за один рік. "Таким чином ми просто віддаємо фору нашим конкурентам з інших країн", - пояснює експерт. При цьому, зазначає він, таке укріплення мало пов'язане із системними факторами на кшталт поліпшення продуктивності праці чи притоком іноземних інвестицій у країну, які б свідчили про структурне зміцнення української економіки.

Натомість, йдеться про низку ситуативних співпадінь. Так, добрий урожай аграріїв і тепла зима наклалися на прихід в Україну спекулятивного капіталу. Йдеться про Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які міністерство фінансів активно використовувало цього року для залучення коштів і які становлять цікавість для інвесторів через відносно високий відсоток, під який український уряд бере гроші в борг. Але все це, впевнений Боярчук, не дає можновладцям підстав для самовпевненості.

За таких умовах, пояснює експерт, створення штабу при міністерстві економіки не матиме відчутних наслідків для української промисловості. "Це більше схоже на політичну реакцію, коли потрібно продемонструвати якісь дії, - каже Боярчук, на думку якого, набагато більше впливу мала активніша політика Національного банку України з протидії ревальвації гривні та обережніше залучення коштів за допомогою цінних паперів з боку міністерства фінансів.

Добрий урожай - одна з причин зміцнення гривні

Добрий урожай - одна з причин зміцнення гривні

Вишлінський менш скептичний, хоча і він визнає важливість курсу національної валюти для української промисловості. За його словами, набагато більше проблеми виробників пов'язані з відсутністю в них реалістичної стратегії для роботи на світових ринках в умовах підвищення конкуренції та браком інвестицій у власні потужності. Експерт також зазначає, що зусилля уряду в інфраструктурних питаннях будуть не зайвими, бо українські металурги періодично стикаються із проблемами із залізничними перевезеннями та портовою перевалкою, коли аграрії починають вивозити зерно на експорт, що також погіршує їхні позиції у боротьбі з іноземними конкурентами. "Втім ці питання уряд мав би вирішувати й без будь-якого падіння. І не лише цей уряд, а й усі його попередники також", - зазначає Вишлінський.

Дивитись відео 05:23

Працюємо багато, але неефективно: чому в Україні низька продуктивність праці (05.06.2018)