Олімпіада і корупція | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 12.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Політика й суспільство

Олімпіада і корупція

Олімпійські ігри – це бізнес на мільярдні суми. А де гроші, там і корупція. Підкуп суддів, допінг, незаконне букмекерство – усе це прояви темної сторони олімпійської медалі. Звинувачення лунають і на адресу МОК.

default

З часу перших Олімпійських ігор новітнього часу, що відбулися 1896 року, багато що змінилося. Із зростанням популярності це спортивне свято дедалі більше потрапляло у вир корупції. Олімпійське гасло «Головне участь!» тепер часом проявляється у цілком конкретній ціні. Починаючи від визначення місця проведення наступної Олімпіади до будівельних проектів та нелегального букмекерства. Сильвія Шенк з антикорупційної організації Transparency International:

«Завжди ідеться про велику кількість будівельних проектів, пов’язаних з Олімпійськими іграми. Ці проекти є особливо ласим шматком для корупціонерів, бо за ними можна приховати багато незаконних оборудок. Платять більше грошей, аніж насправді необхідно для будівництва, і таким чином утворюється простір для корупції. Як усе це було у випадку Олімпіади в Китаї, я не можу оцінювати, бо все дуже непрозоро. Уся інформація, якою ми володіємо, лише на рівні чуток».

Власне, сам спорт не має нічого спільного з корупцією, каже Шенк, у минулому сама професійна спортсменка. Чого, на жаль, не скажеш про численні спортивні організації. Там, де гроші течуть рікою, не можна повістю виключити корупцію, каже правозахисниця, однак її можна зменшити. І належний приклад у цьому міг би подати Міжнародний олімпійський комітет. Однак це, на жаль, не так:

«Багато що відбувається непрозоро, структури не є повністю демократичними. Варто лише згадати той факт, що МОК нібито під гаслом оновлення своїх кадрів усього-на-всього робить їхню ротацію і призначає на нові посади своїх же членів. Тобто не існує системи делегування з низів. Звісно, все це породжує недовіру та є плодючим ґрунтом для проростання корупції».

Голосування щодо місця проведення Олімпійських ігор у Сіднеї 2000, Солт-Лейк-Сіті 2002, Пекіні 2008 чи Сочі 2014 – постійно супроводжувалися скандальними газетними заголовками, що голоси деяких членів МОК були куплені. Але, каже Сильвіа Шенк, надію на те, що зміни в структурі МОК неминучі, живить те, що дедалі частіше лунають вимоги щодо прозорості:

«Ці зміни відбудуться. Питання лише в тому, коли саме. Я повністю виключаю можливість, що за 20 чи 30 років МОК виглядатиме і діятиме так само, як нині. Я цілком переконана, що реформи настануть. Хотілося б лишень, щоб МОК сам розпочав ці зміни, а не чекав, поки справді станеться якась велика халепа».

Восени наступного року МОК знову вирішуватиме, яка країна прийматиме в себе літні Олімпійські ігри 2016 року. Щоправда, навряд чи до того часу в міжнародному олімпійському комітеті відбудуться якісь структурні зміни.

Реклама