Одеколон і Eau de Cologne – «дві великі різниці» | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 15.08.2008
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Одеколон і Eau de Cologne – «дві великі різниці»

Дешевий радянський одеколон не мав нічого спільного з оригінальною назвою «О де Колонь» - парфумованою водою з Кельна. Всесвітньовідомі парфуми під цим брендом випускаються вже 300 років.

default

Парфумерне мистецтво зародилося на перетині ХVII-ХVIII століть у північній Італії. На той час це був центр європейської культури. Проте, зачинателів парфумерної справи привабив Кельн, одне із найбільш розвинених німецьких міст. Сюди у 1709 році переїхав італієць Джованні Марія Фаріна. Він створив безліч ароматів, один з яких назвав «О де Колонь» - Кельнська вода – на честь своєї нової домівки.

Мій аромат нагадує весняний ранок в Італії після дощу, апельсини, лимони, грейпфрут, бергамот, цедрат, квіти та трави моєї батьківщини”, - пише Джованні Фаріна (у 1708 році) в листі до свого брата.

З тих пір розпочинається історія найстарішого парфумерного підприємства у світі.

На початку ХVIII-го століття люди рідко милися. Адже через воду поширювалися хвороби. Парфумами користувалися, щоб перебити запах власного тіла. Тому пахуча вода «О де Колонь» стала такою популярною у французьких й італійських салонах. Дозволити собі таку розкіш могла лише знать. Один флакон кельнської води коштував як піврічна зарплатня простого робітника.

Будинок родини Фаріни був місцем зустрічі покупців з різних країн. Прусський король Фрідріх ІІ дарував «О де Колонь» російській цариці Катерині ІІ. Пізніше пляшечки ароматної води замовляв і цар Олександр І. Фаріна також постачав одеколон у двір королеви Вікторії. Для Наполеона був створений особливий флакон - «Свиток імператора». Він легко вміщався у потайній кишені ботфортів імператора.

«О де Колонь» надихав і літераторів. Поряд з письмовим столом Йоганна Гете завжди стояв кошик з носовими хустинками, що несли легкий аромат кельнської води. Більше того, у трагедії «Фауст» Мефістофель передає доктору Фаусту забуту на столі пляшечку одеколону. Диявол ставиться до нього як до ліків. На межі XVIII і XIX століть краплі ароматичної води приймали всередину для бадьорості.

Багатовікову історію одеколону продовжує Йоган Марія Фаріна, нащадок Фаріни у восьмому поколінні. Він дотримується віковічних традицій роду і стежить за якістю продукції:

«Аромат не змінився за останні три століття. Власне, нам лише і потрібен той запах, який описав винахідник… Як весняний ранок в Італії…Жодних змін та нововведень ми не прагнемо. Ми маємо зберегти оригінальну якість парфумів. На сьогодні це і є наше завдання.»

Серед відомих людей, які замовляли пляшечку унікального аромату - Марлен Дітріх, принцеса Діана, Індіра Ганді, Конрад Аденауер, Білл Клінтон. До речі, запах для чоловіків і жінок однаковий. Різниця лише в тому, що флакони прямокутної форми для сильної статі, округлої – для слабкої.

У Музеї парфум Будинку Фаріни збереглися флакони кельнської води з 1714 року до наших днів. Етикетку всіх пляшечок прикрашає символ – червоний тюльпан. Раніше тюльпани вважались предметом абсолютної розкоші, їх цибулини були на вагу золота.

Нині ж всі охочі мають можливість побачити підвали, в яких триста років тому був створений перший парфум. Ольга, відвідувачка музею з України, захоплюється побаченим:

«Я раніше й не здогадувалась, що перший парфум був виготовлений у Німеччині, а не у Франції. Музей хоч і маленький, але тут стільки всього… різні флакончики, кедрова бочка, де зберігались парфуми. Сподобався сучасний підхід до оформлення музею і, звичайно, запах Кельнської води.»

Зберігся також архів династії Фаріна. У ньому є книжка зі списками хороших і поганих покупців. Поганими вважались ті покупці, що померли, так і не сплативши рахунок за купівлю кельнської води.

Дорожнеча кельнської води сприяла появі підробок. Після Великої французької революції такий собі Мюленс двічі викупав право на користування назвою «одеколон». Але суд визнавав його поза законом. Сучасні парфуми Мюленса «4711» не мають ніякого відношення до кельнської води від Фаріни. Хоча й продаються у будь-якому супермаркеті міста.

Можливо, саме численні підробки призвели до того, що поступово назва «одеколон» стала загальною назвою для ароматичної води, в складі якої дві третини спирту і лише до 5% ароматичних речовин.

Тетяна Головченко

Реклама