Німеччина перебирає головування в ОБСЄ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.12.2015

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Німеччина перебирає головування в ОБСЄ

Теракти, російсько-турецьке загострення, наплив біженців, конфлікт на сході України - на зустрічі Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ йшлося про крихку безпеку у Європі. З Белграда розповідає Даґмар Енґель.

Той, хто розмовляє, не стріляє. Таким цілком можна було б обрати неофіційне гасло зустрічі Ради міністрів закордонних справ країн-членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Принаймні загальні зусилля учасників були спрямовані на те, як спонукати глав російського й турецького міністерств закордонних справ до розмови віч-на-віч.

Це вдалося - понад півгодини Сергій Лавров і Мевлют Чавушоглу провели разом, що стало першою зустріччю на найвищому рівні з моменту збиття російського військового літака на кордоні Туреччини та Сирії наприкінці листопада. Про зміст розмови поки що нічого не відомо, але в тому, що обоє не сиділи мовчки, жодних сумнівів немає.

Прощавай консенсус?

Втім, це неофіційне гасло зустрічі не відповідає дійсності: у Європі досі стріляють, наприклад, на сході України. Водночас тривають і переговори з врегулювання конфлікту. ОБСЄ є єдиною організацією, 57 країн-членів якої не потребують особливого запрошення, аби поговорити одне з одним.

У більш ексклюзивних клубах - НАТО та ЄС - спільні заходи з Росією пішли в забуття внаслідок війни на сході України та незаконної анексії Криму. ОБСЄ залишилось єдиним майданчиком у Європі, на якому представлені всі європейські держави незалежно від їхньої позиції.

Рішення, в будь-якому разі, приймаються лише завдяки консенсусу. І вони не є зобов'язуючими. Напрошується аналогія із беззубим тигром, тигром без зубів, але із 57 ногами, кожна з яких різного розміру та сили.

Німецький міністр закордонних справ полюбляє використовувати метафори мореплавання: "Європа прокладає курс через буремні води", - розпочинає він свою промову. Спільна безпека в Європі викликає в нього занепокоєння, говорить Франк-Вальтер Штайнмаєр і вдається після цього до справді гучної заяви: "За дванадцять років в ОБСЄ ми не дійшли згоди щодо жодної політичної декларації! Здається ми вже не спроможні віднайти консенсус". Узгодженні раніше принципи були порушені в неприпустимий спосіб, шкодує Штайнмаєр.

Місія у кризовому регіоні: спостерігач ОБСЄ фіксує порушення перемир'я

Місія у кризовому регіоні: спостерігач ОБСЄ фіксує порушення перемир'я

Буремне море та старий корабель

Тепер Німеччина на рік перебирає на себе головування в ОБСЄ. Не через те, що прийшла її черга, і не через те, що вона має це зробити, а оскільки вона цього хоче. "Німеччина не може врятувати європейський безпековий порядок лишень упродовж цього року, - каже Вольфґанґ Ішинґер, голова Мюнхенської конференції з питань безпеки, - але разом із нагальною короткостроковою потребою зменшення ризику війни Німеччина повинна запустити процес, який допоможе у вирішенні середньо- та довгострокових проблем".

Ішинґер очолював групу провідних експертів, які мали розробити пропозиції для підвищення рівня європейської безпеки й представити це питання як спільне завдання. Заключна доповідь показує одночасно і сильну, і слабку сторони ОБСЄ: грузин Сергій Капанадзе повідомляє під зовсім іншим кутом зору про заморожений конфлікт у його регіоні, ніж його тезка Сергій Караґанов із Росії.

Їхні точки зору та аргументи суперечать одне одному. Ішинґер ще сподівається на якесь порозуміння. "Якщо у 1975 році в розпал Холодної війни із атомною загрозою було можливо вибудувати систему довіри, чому це не може спрацювати у 2015 році?" - запитує він.

У пошуку втраченої довіри

Три напрямки були визначені особливо важливими для німецького головування в ОБСЄ: на основі досвіду українського конфлікту реакція на кризи в подальшому має відбуватися раніше, рішучіше та суттєвіше. По-друге, має заохочуватися робота над вибудовуванням довіри, аби зменшити такі військові ризики, як із підбиттям російського військового літака на турецько-сирійському кордоні. І зрештою йдеться про оформлення європейського безпекового порядку.

Дехто сподівається на новий Гельсінський акт, тобто на певний новий старт, як це відбулося у фінській столиці у 1975 році. Найкраще, якщо це станеться вже 2016 року. Також група експертів на чолі з Ішинґером вважає за доцільне провести саміт ОБСЄ на рівні глав держав та урядів, на якому був би ухвалений новий обов'язковий для всіх порядок безпеки в Європі. Однак скликати такий саміт уже наступного року, на думку експертів, ще зарано.

В оточенні німецького міністра закордонних справ думають таким чином: "Не дайте нашому човну, ОБСЄ, розлетітися на друзки в буремному морі, лише тому що так важко визначитися зі спільним курсом! Давайте не будемо будувати щось нове, що приховує в собі ризик краху, краще будемо зміцнювати наш старий корабель!"

Дивитись відео 01:50

Що означають нові обстріли на Донбасі - версія ОБСЄ