Німецький експерт: кредит МВФ створює передумови для повернення інвесторів в Україну | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 11.03.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Німецький експерт: кредит МВФ створює передумови для повернення інвесторів в Україну

Кредит МВФ стабілізує економічну ситуацію і допоможе повернути інвесторів. Однак поки триває війна, великих інвестицій не буде, вважає Рікардо Джуччі з Німецької консультативної групи в Україні.

Перший транш кредиту Міжнародного валютного фонду становитиме 5 мільярдів доларів

Перший транш кредиту Міжнародного валютного фонду становитиме 5 мільярдів доларів

Deutsche Welle: Міжнародний валютний фонд у cереду, 11 березня, схвалив кредитну програму для України обсягом у 17,5 мільярдів доларів. Пане Джуччі, яку роль відіграє цей кредит у стабілізації економічної ситуації в Україні?

Рікардо Джуччі: Це надзвичайно важливо. Адже на даний момент немає практично жодного притоку приватних інвестицій в Україну. Навпаки - приватний капітал йде з країни. Тому потрібен притік грошей з державного сектора. Це має стабілізувати ситуацію, в тому числі й з курсом гривні.

Рікардо Джуччі називає виділення кредиту МВФ важливим сигналом інвесторам

Рікардо Джуччі називає виділення кредиту МВФ важливим сигналом інвесторам

Чи стане підтримка з боку МВФ сигналом для повернення в країну приватних інвесторів?

Інвесторам потрібна макроекономічна стабільність, щоб вони розуміли рамкові умови: рівень інфляції, стабільність обмінного курсу, показники економічного зростання. Лише після макроекономічної спеціалізації, якій і сприятиме програма МВФ, будуть передумови для повернення інвесторів. Однак, певно, інвестицій у створення виробничих потужностей в Україні найближчим часом очікувати не варто. Адже на заваді інвестиціям у реальний сектор економіки залишається збройний конфлікт на сході країни.

Для макроекономічної стабільності важливий і торгівельний баланс. Багато років проблемою України був його дефіцит. Чи вдалося у цьому питанні вирівняти ситуацію?

Торгівельний баланс України значно покращився. 2013 року дефіцит становив близько 16 мільярдів доларів США, 2014 року було вже близько п'яти мільярдів, цього року, як очікується, дефіциту більше не буде. Вирівнювання торгівельного балансу - це позитивна тенденція. Однак це вирівнювання відбулося у доволі несприятливий спосіб. Зазвичай вирівнювання відбувається за рахунок підвищення обсягів експорту і скорочення імпорту. У даному випадку сильно скоротився і експорт, і імпорт. Просто імпорт скоротився ще сильніше, ніж експорт. Це проблематична тенденція. Ми гадаємо, що Україні слід стимулювати експорт.

Експорт до Росії та інших країн Митного союзу скоротився за 2014 рік на третину. Ви вбачаєте у цьому радше політичні чи економічні причини?

Росія імпортує менше, зокрема, через стагнацію власної економіки. Це стосується всього імпорту, не лише з України. Росія проводить зараз політику імпортозаміщення. Є проблема і з поставками з українського боку, зокрема, через конфлікт на сході країни. Однак ми є свідками і цілеспрямованого перешкоджання українським експортерам у Росії. Про це говорять і чимало підприємців з України. Тобто ми маємо справу із сумішшю економічних і політичних факторів.

Таким чином ринок Митного союзу стає для України дедалі менш важливим?

Російський рубль знецінився, у Росії цього року очікується рецесія, скорочення ВВП на 3-4 відсотки. Негативні тенденції стосуватимуться й Білорусі. Перспективи експорту на ринки Євразійського економічного союзу є поганими. Ми радимо Україні сильніше орієнтуватися на інші ринки. Де торгівля зустрічає менше перепон, у тому числі політичних. Довгостроково є більш перспективні для України ринки.

Ви маєте на увазі європейський ринок?

Не лише. Є й інші перспективні ринки, зокрема, в Азії та Північній Африці.

На європейському ринку Україна вже впродовж року має преференції, такі як одностороннє скасування мит. До того ж, українські товари стали дешевшими через падіння курсу гривні. Тим не менше, український експорт в країни ЄС не зростає, як свідчить статистика. Чому?

Так, мита на українські товари в ЄС знизилися. Але головною проблемою для українського експорту в ЄС є не мита, а стандарти, зокрема, щодо безпечності продукції. Тому підтримкою українського експорту має бути насамперед впровадження міжнародних стандартів продукції. Ми рекомендуємо завчасно розпочати застосування стандартів, передбачених угодою про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС. Це дало би українським товарам безперешкодний доступ до європейського ринку, а також до інших ринків, які рівняються на стандарти Євросоюзу.

Наскільки активно українські підприємства впроваджують європейські стандарти?

Складно оцінити загальну картину по тисячах підприємств. Однак загалом можна констатувати, що успішно переорієнтовується харчова промисловість. Обсяги експорту продукції у цій галузі зросли. Успішно опановують новий ринок підприємства, які виробляють продукцію для автомобілебудівної галузі. Зокрема, багато продукції експортується до Німеччини.

Чи потрібна українським виробникам державна підтримка для опанування європейських стандартів?

Так, підтримка не завадить. Але йдеться не лише про інформацію про європейські стандарти, але й про інвестиції, потрібні, щоб виконати ці стандарти. Потрібні не лише нові підходи, але й часто інше обладнання. Тут треба вкладати гроші. Багато підприємців знають, що потрібно купувати і скільки це коштує. Проблема в тім, що дуже складна ситуація із фінансуванням. Тому, на нашу думку, важлива співпраця з ЄС і міжнародними фінансовими інституціями, аби уможливити ці інвестиції.Міжнародний валютний фонд схвалив нову кредитну програму для України

Також за темою