Німецька експертка: Шлях України до незалежності від російського газу буде довгим | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Німецька експертка: Шлях України до незалежності від російського газу буде довгим

Після провалу перемовин з Росією Україні варто сконцентруватися на диверсифікації енергоджерел, модернізації економіки та власному видобутку газу, розповіла DW німецька експертка Клаудія Кемферт.

Клаудія Кемферт - професорка економіки енергетики та сталого розвитку в Hertie School of Governance

Клаудія Кемферт - професорка економіки енергетики та сталого розвитку в Hertie School of Governance

DW: Після провалу газових переговорів між Україною та Росією делегація з Києва поїхала до Європи, аби обговорити можливі поставки газу з західними партнерами. Чи можуть країни ЄС достатньо забезпечити потреби України в "блакитному паливі"?

Клаудія Кемферт: Можливість поставок газу з Європи до України цілком реальна. Особливо зараз, коли попит і так не дуже високий. Звісно, і взимку певний обсяг газу можна буде транспортувати із Західної до Східної Європи. Однак якщо цей газовий конфлікт триватиме довше, можуть виникнути проблеми. Зокрема, через те, що не всі газопроводи призначені для того, аби постачати газ до України в таких обсягах. Тож треба домовлятися, бо особливо в зимові місяці тривала відсутність поставок газу небажана.

Окрім поставок газу з Європи, багато хто також очікує, що Україна наразі отримала поштовх до модернізації економіки та комунального господарства. Як швидко Україна зможе втілити подібні проекти в життя?

Це правда, що українська економіка має багато чого зробити. Особливо велику роль при цьому відіграє питання підвищення енергоефективності. Йдеться про необхідність суттєво заощаджувати енергію. І подібна модернізація не проходить швидко, її неможливо провести протягом кількох місяців - для цього потрібні роки. На жаль, Україна не використала можливості модернізувати власну економіку за останні роки. І зараз вона потребує цього і мусить це робити у дуже важкі для неї часи. Однак це дуже важливо, адже інакше негативні наслідки для України будуть величезними.

Деякі експерти говорять нині про шанс для України повністю переформатувати джерела постачання газу. Чи можлива, на Вашу думку, повна незалежність України від російського газу?

Це цілком можливо, що Україна в довготривалій перспективі може стати незалежною від поставок газу з Росії. Але шлях до цього буде дуже довгим. У першу чергу, зараз потрібно піклуватися про підвищення енергоефективності, тобто заощаджувати енергію, робити ставку на нові, приміром, відновлювані, джерела енергії. До того ж, звісно, завжди можна шукати нових постачальників газу й таким чином диверсифікувати джерела його поставок. І, окрім цього, тут треба назвати власний видобуток природного газу. Адже Україна має можливість розробляти власні газові родовища. Сьогодні є низка зарубіжних підприємств, які зацікавлені в тому, аби долучитися до цієї справи. Тож, загалом деякі варіанти тут існують, і якщо Україна все це робитиме, то в довготривалій перспективі вона зможе повністю відмовитися від російського газу.

Це все можливості для вирішення проблем у довготривалій перспективі. Яким може бути рішення у короткостроковій перспективі, в першу чергу, з настанням зими?

Найближчі шість місяців треба використати для того, аби, з одного боку, створити можливість транспортування газу з Заходу на Схід - в Україну. Окрім цього, потрібно використати цей час для початку модернізації економіки. І третій важливий крок - це продовження переговорів з Росією. Тут потрібна також і надалі допомога Європи. Ідеться про необхідність встановлення справедливих ринкових цін, коли політичні питання залишаються поза переговорами, натомість на передній план виходять економічні фактори. А це можливо лише тоді, коли дійсно створені чесні ринкові умови. Справедливі ринкові ціни можна встановити, орієнтуючись на ті ціни, що існують, у тому числі, в Західній Європі. При цьому варто націлитися на досягнення порозуміння в цих питаннях.

Київ та Москва подали один проти одного позови до Стокгольмського арбітражного суду. До цього низка європейських газових компаній вже виграла подібні судові процеси проти "Газпрому". Хто має в актуальній ситуації більше шансів на перемогу?

Спрогнозувати, хто виграє в такому суді, дуже важко. Важливо, аби були створені дійсно чесні й прозорі ринкові умови. Адже не може бути, щоб постійно від різних країн, зокрема, в Європі, вимагали зовсім різну ціну. Часом від одних вимагають замало, від інших - забагато. Себто ідеться про те, що треба підвищувати рівень прозорості, і це ж має робити, в тому числі, й суд. Щодо того, яке рішення буде прийнято в підсумку, сказати щось важко. Існують випадки, коли такі рішення дійсно приймалися не на користь Росії. Або принаймні, коли прив’язку ціни на газ до ціни на нафту, яка часто міститься в угодах, щонайменше, було піддано сумніву. Тобто є достатньо можливостей і для того, аби вимагати прозорості. І саме це потрібно в даному випадку.

Деякі експерти вважають, що Росія виграла від таких проектів, як, скажімо, "Північний потік". Чи виграла від нього також і Європа? Чи це, навпаки, призводить до більшої залежності від російського газу та зниження рівня енергетичної безпеки для Європи?

В цілому Росія залишається надійним постачальником газу. Із цього потрібно виходити й надалі. На цей момент не можна спостерігати протилежних тенденцій, і ми сподіваємося, що їх і надалі не буде. Тому треба сказати, що всі газопроводи, які додатково будуються, в тому числі "Північний потік", можуть бути використані для підвищення рівня енергетичної безпеки. І все ж, Європа потребує організації поставок газу з різних країн, аби зменшити залежність від Росії шляхом диверсифікації джерел постачання. З іншого боку, Європа має заощаджувати більше енергії, аби загалом ставати дедалі менш залежною від поставок сировинних джерел енергії.

Клаудія Кемферт очолює департамент "Енергетика, транспорт, довкілля" в Німецькому інституті економічних досліджень в Берліні (DIW Berlin). Окрім цього, вона є професоркою економіки енергетики та сталого розвитку в приватному берлінському університеті Hertie School of Governance.

Також за темою

Реклама