Новий сербський президент не визнає геноциду в Сребрениці | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 07.06.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Новий сербський президент не визнає геноциду в Сребрениці

Щойно новий президент Сербії Томіслав Ніколіч став до своїх обов'язків, на його адресу посипалася критика. Основна причина – заява лідера Сербії про те, що різанина у Сребрениці не була геноцидом.

Serbia's new president Tomislav Nikolic gestures as he arrives at the parliament building to take his oath of office in Belgrade May 31, 2012. REUTERS/Marko Djurica (SERBIA - Tags: POLITICS)

Tomislav Nikolic Präsident Serbien

В інтерв’ю чорногорському телебаченню новий президент Сербії заявив, що «було б дуже складно у суді довести, що це був геноцид». Він назвав різанину в Сребрениці «серйозним військовим злочином кількох сербів, винуватці якого мають бути покарані за свої дії».

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії та Міжнародний суд справедливості ООН трактують ці історичні події зовсім по-іншому. Масове вбивство понад 8 тисяч боснійських мусульман віком від 12 до 77 років сербськими солдатами, яке відбулося 13-22 липня 1995 року в боснійському місті Сребрениця, обидві установи кваліфікували як акт геноциду. Суди дійшли до висновку, що Сербія не була прямо відповідальною за різанину, але зазначили, що країна порушила міжнародне право, оскільки не перешкоджала діям солдатів і не залучила їх до кримінальної відповідальності.

Нова напруга та непорозуміння

Попередник Томіслава Ніколіча, Борис Тадіч, свого часу закликав сербський парламент засудити різанину в Сребрениці. Він також притягнув  колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича та голову боснійсько-сербської армії Ратка Младіча до трибуналу ООН. Його підтримали проєвропейські партії в Сербії, які сподіваються, що країна вступить до Європейського Союзу.

Група Матері Сребрениці пам`ятають трагічні події 1995 року

Група "Матері Сребрениці" пам`ятають трагічні події 1995 року

Сусіди сербів розкритикували зміни настроїв у Белграді. Бакір Ізетбеговіч, член Президії Боснії та Герцеговини від боснійців, дуже сумнівається, що Ніколіч прагне мати хороші стосунки з сусідніми країнами. «Заперечення геноциду в Сребрениці – не крок назустріч співпраці та відновленню довіри, а, навпаки, крок у бік ворожнечі», - сказав Ізетбеговіч. Він додав, що заяви Ніколіча ведуть до нових «непорозумінь та суперечностей в регіоні».

Ніколіча критикують сусіди

Ще будучи кандидатом у президенти, Ніколіч зробив неоднозначні заяви відносно Хорватії в інтерв'ю для німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Він назвав Вуковар, місто на сході Хорватії, яке хорвати вважають символом страшної війни, «сербським містом», і що у хорватів «не було жодних причин повертатися туди». 

Президент Хорватії Іво Йосипович у відповідь сказав, що такі заяви Ніколіча ознаменували повернення до націоналістичної політики 1990-х років. Міністр закордонних справ Хорватії Весна Пусіч сказала в одному зі своїх інтерв’ю,  що Ніколіч «не думає про можливі національні та регіональні наслідки своїх заяв». Вона також додала, що президент «стовідсотково зорієнтований лише на сербську аудиторію».

Регіональна організація "Молодіжна ініціатива за права людини" назвала заяви Ніколіча неприйнятними. Організація наполягає на тому, щоб сербський президент вибачився перед родинами жертв різанини у Сребрениці.

Понад 8000 чоловіків були вбиті у Сребрениці

Понад 8000 чоловіків були вбиті у Сребрениці

Вступ Сербії до ЄС під  загрозою

Рада Європи також розкритикувала сербського президента через заперечення геноциду. «Така заява негативно вплинула на імідж Ніколіча», – вважає голова комітету з питань політичних відносин та демократії Ради Європи Пьєтро Марченаро. Він висловив думку, що визнання відповідальності всіх сторін у конфлікті є дуже важливою умовою примирення після війн у колишній Югославії.

«Європейський Союз відкидає будь-які спроби переписати історію», – сказала Піа Аренхільде Гансен, речниця президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу. «Різанина в Сребрениці була геноцидом. Це був злочин проти людства, ми ніколи не маємо про нього забувати і не можемо допустити, щоб таке відбувалося знову». Вона додала, що заяви Ніколіча будуть обговорені під час його зустрічі з Баррозу.

Президент Європарламенту Мартін Шульц, назвав заяви Ніколіча «абсурдними та небезпечними». Він також додав , що «такі позиції є загрозою для європейських амбіцій Сербії». У березні Сербії було надано статус країни кандидата до вступу в ЄС.

DW.COM