Неефективна солідарність. Навіщо Україна приєднується до американських санкцій щодо РФ | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.04.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Неефективна солідарність. Навіщо Україна приєднується до американських санкцій щодо РФ

Анонсовані президентом України санкції проти Росії є політичним знаком підтримки західних партнерів, а не дієвим засобом тиску на Кремль, попереджають експерти.

Цього тижня український президент Петро Порошенко розкрив деталі того, якими будуть майбутні санкції України щодо Російської Федерації. Їх запровадження, як відомо, анонсувалося раніше. За словами президента, він доручив Раді нацональної безпеки і оборони (РНБО) розробити пропозиції, які б "синхронізували українські та американські санкційні режими". Йдеться про запровадження Вашингтоном обмежувальних заходів проти бізнесменів та чиновників із так званого "кремлівського списку" наближених до президента Росії Володимира Путіна осіб, який підготували у міністерстві фінансів Сполучених Штатів.

До санкційного списку США, оголошеного у 5 квітня, потрапили, зокрема, російський мільярдер Олег Дерипаска та найбагатша, згідно з оцінками Forbes, людина Росії Віктор Вексельберг. У переліку також опинилися такі компанії, як державний оборонний концерн "Рособоронекспорт" та один із найбільших у світі виробників алюмінію "Русал". Оголошення нових американських санкцій призвело на початку тижня до стрімкого зниження російських біржевих індексів та курсу рубля.

10 квітня на брифінгу за підсумками зустрічі з канцлеркою ФРН Анґелою Меркель Порошенко знову заявив, що нові українські санкції будуть "макисмально гармонізовані" з рішенням уряду США, і до списку Києва також потрапить Дерипаска. За словами українського президента, під санкціями опиняться й інші російські олігархи, які ведуть активну роботу в Криму та постачають зброю Росії. "Звичайно, реакція України буде дуже швидкою і рішучою", - підсумував Порошенко.

Неболючі санкції 

Водночас опитані DW експерти не вірять у те, що українські обмежувальні заходи матимуть значний ефект та вплив на російську політичну і ділову еліту. Так, за словами виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Дмитра Боярчука, можливості України для того, аби завдати відчутної шкоди Російській Федерації, є досить обмеженими. З огляду на розмір власної економіки, Росія є досить незалежною від України, а ті нечисленні потенційно ефективні заходи, до яких Київ міг би вдатися, нашкодили б українській стороні навіть більше, запевняє економіст. Як приклад Боярчук наводить можливість перекрити транзит російського газу через Україну. "Це не лише втрата близько трьох мільярдів валютної виручки - у Європі нас за це не похвалять", - переконаний він. Боярчук каже, якби Україна мала можливість ефективно впливати економічними важелями, за роки війни вони б були давно використані.

Сумнівається у ефективності українських санкцій щодо впливу на Росію і експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. Він також згадує асиметрію у співвідношенні розмірів російської та української економік. Втім, на думку експерта, навіть якби ресурси у цьому протистоянні були співмірними, санкції можуть не мати належного ефекту. "Теоретично санкції мають впливати на процес ухвалення рішення, збільшуючи їхню ціну для іншої сторони. Втім, практика свідчить, що Росія готова платити навіть дуже високу ціну за свої дії в Україні", - попереджає Капітоненко. На його думку, якби у Києві справді вважали, що подібні кроки можуть зрушити ситуацію з мертвої точки, то ніщо б не завадило розробити та втілювати довготривалу санкційну стратегію проти Російської Федерації.

Необхідна солідарність

Тому, на думку Капітоненка, ситуація, коли Україна, попри декілька років війни з Росією, запроваджує санкції лише услід за Вашингтоном, є нормальною. Адже для Заходу ці санкції коштують відносно недорого, а для Києва можуть виявитися непідйомними. "Тому складається враження, що Україна "вторить" санкціям Заходу ледь не вимушено", - каже експерт. Попри це, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда вважає крок Порошенка доцільним: "Це, передусім, не економічне, а політичне питання. Україна повинна демонструвати солідарність із західними партнерами, якщо хоче розраховувати на допомогу Заходу у принципових питаннях".

Хоча й він попереджає - у питанні запровадження санкцій Україна має зважати не лише на політичну доцільність, а й на питання економіки, обираючи ті заходи, які не лише завдаватимуть шкоди російським інтересам, але й одночасно не будуть занадто відчутними для української сторони.

Ще один потенційний ризик від запровадження санкцій проти Росії називає Боярчук. За його словами, існує вірогідність того, що під виглядом санкцій будуть застосовані звичайні протекціоністські заходи, спрямовані на витіснення з українських ринків російських конкурентів. Експерт впевнений, споживачі від цього не виграють, але з політичної точки зору, такі заходи отримають вагоме обґрунтування. Більш вдалим кроком, на його думку, було б обмеження енергетичного імпорту з Росії. "Йдеться, передусім, про вугілля, яке наче російське, але йде з окупованих територій. Якщо Порошенко справді хоче запровадити санкції, це був би найкращий варіант і важкий удар для тих, хто на цьому заробляє", - каже Боярчук.

Дивитись відео 01:08

Дерипаска і Ко: активи підсанкційних російських олігархів в Україні (11.04.2018)

Також за темою

Реклама