1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Пропаганда приєднання до Росії в Криму
Фото: Andreas Brenner

Крим пішов своїм шляхом

Андрій Бреннер
17 березня 2014 р.

Організатори референдуму в Криму відрапортували про те, що 96,77% його учасників - за приєднання до Росії. За тим, як проходив незаконний референдум, спостерігав кореспондент DW.

https://www.dw.com/uk/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BE%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC-%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC/a-17500757

Початок "історичного" дня 16 березня, як назвала його нова влада в Криму, не обіцяв їй нічого доброго. Вранці пішов дощ, проте він не завадив голосуванню. Незадовго до відкриття перед деякими виборчими дільницями справді вишикувалися черги.

Проти "бандерівців" та за стабільність

Майже всі з тих, з ким кореспонденту російської редакції DW вдалося поспілкуватися в день референдуму, заявили, що виступають за приєднання Криму до Росії. "Ми проголосували за стабільність. Ви ж бачили, що відбувалося у Києві", - пояснила уродженка Уралу, пенсіонерка Ніна. "Україна продала нас "бандерівцям", - вторив їй молодий чоловік, який представився Ігорем.

Татари на під'їзді до найбільших міст Криму влаштували акції протесту
Татари на під'їзді до найбільших міст Криму влаштували акції протестуФото: Andreas Brenner

Про небезпеку націоналізму й фашизму, які представляє уряд в Києві, всі дні перед референдумом попереджала не лише влада самопроголошеної республіки, але й канали російського телебачення. В аналоговому ефірі в Криму вони зайняли місце українських каналів.

Інакше мешканці Криму, мабуть, все-таки дізналися б, що ключові посади в новому українському уряді зайняли представники партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, а не націоналістичної "Свободи". В ефірі місцевого телебачення, на вулицях міста політики, агітатори й плакати нахвалювали лише переваги життя в Росії.

Кримські татари за те, щоб залишитися в Україні

За два дні до голосування кримські татари на під'їзді до найбільших міст півострова провели акцію за те, щоб Крим залишився частиною України і проти референдуму.

До його бойкоту закликав голова Меджлісу - неформального політичного об'єднання - кримських татар Рефат Чубаров. В інтерв'ю DW він заявив, що вважає референдум незаконним. Молодий чоловік на ім'я Ісмаїл пояснив, чому прислухався до цього заклику: "Кримський уряд уже все вирішив за нас, і результат передбачуваний. Не хочу, щоб нас приєднували до Росії".

"Я кримчанин, живу в Україні й хочу, щоб так і залишалося, - заявив і приятель Ісмаїла. - Не можна, щоб під тиском озброєних осіб Крим віддали Росії".

Про симпатії до Путіна й застереження йому

А от заступник директора одного з сімферопольских технікумів Алла Анатоліївна дотримується іншої думки. "Крим завжди був російським, історична справедливість повинна відновитися", - пояснила вона. Крім того, за словами жінки, Росія може пишатися своїм президентом, при ньому і в Криму все буде краще.

"Але якщо він вчинить з нами так, як з Південною Осетією та Абхазією, - попередив 36-річний Андрій, - то ми теж можемо піднятися". Відповідь на запитання, то як же вчинив Путін з Абхазією та Південною Осетією, була короткою: "Бідними зробив".

Комп'ютерний інженер, уродженець Вінниці Геннадій був чи не єдиним, хто признався кореспонденту DW у тому, що пішов на референдум, щоб проголосувати за Україну. "Мені подобається, як розвивається наша країна. Ми отримали можливість впливати на владу. А в Росії практично немає свободи", - підсумував він.

Сергій Мокшин (п)
Сергій Мокшин (п)Фото: DW/Andreas Brennerr

Правий популіст у якості спостерігача

На одній з дільниць у центрі Сімферополя кореспонденту DW довелося зустрітися з отаманом козачої сотні, який представився Сергієм Мокшиним. В баранячій шапці, у військовій формі та в куленепробивному жилеті він прийшов, "щоб прослідкувати, чи все гаразд на дільниці".

Він охоче роздавав інтерв'ю і скаржився на те, що Європа часто виконує волю Америки. Аналогічної думки дотримується і депутат віденського ландтагу Йоганн Ґуденус. Він є членом Австрійської партії свободи, яку свого часу створив ультраправий політик Йорґ Гайдер.

Ґуденус - один з небагатьох європейських депутатів, яких організатори референдуму запросили до Криму, надавши їм повноваження спостерігачів. Він прибув у Сімферополь напередодні референдуму. "Я не побачив у день голосування нічого, що свідчило б про тиск, пропаганду чи військове втручання", - заявив він DW, з'явившись на виборчій дільниці буквально через кілька хвилин після того, як звідти пішов козачий отаман.

Йоганн Ґуденус
Йоганн ҐуденусФото: DW/A. Brenner

Чого не побачив австрійський політик

Тим часом буквально за два квартали від цієї дільниці напередодні стояв БТР без розпізнавальних знаків, поряд - двоє озброєних людей в масках. У переддень референдуму громадська ініціатива "SOS Крим" повідомила про зникнення на півострові семи активістів Майдану. Вочевидь, нічого не знав австрійський політик і про побиття журналістів, які знімали захоплення об'єктів української армії російськими військовими.

Організаторам референдуму було важливо, щоб він пройшов без інцидентів. Це їм переважно вдалося. Ближче до обіду дощ припинився. А трохи пізніше голова ЦВК Михайло Малишев повідомив про те, що 50-відсотковий бар'єр подолано.

На вулиці Сімферополя
На вулиці СімферополяФото: Andreas Brenner

Кримський шлях

Можливості проконтролювати підрахунок голосів журналісти не мали. За офіційними даними, явка виборців на референдумі в Криму склала майже 83 відсотка. Це навіть трохи перевищило найоптимістичніший прогноз нинішнього керівництва Криму. Нова кримська влада не сумнівалася в результаті референдуму на користь Росії.

Щоб відсвяткувати цю подію, вони запросили жителів Сімферополя на концерт у центрі міста. Серед тих, хто виступав, були ансамбль Чорноморського флоту, гурти "Земляни" й "Любе". Напередодні в одному з кафе неподалік крутили на DVD концерт Роббі Вільямса. Він співав знамениту пісню Френка Сінатри "My way". Своїм шляхом пішов цієї неділі і Крим.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Наслідки ракетного обстрілу Запоріжжя 23 вересня

Війна в Україні коштуватиме економіці світу 2,8 трлн доларів

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку