Кримські татари започатковують бізнес у Львові на гранти від ООН | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 20.02.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Кримські татари започатковують бізнес у Львові на гранти від ООН

Переселенці з Криму та Сходу країни започатковують у Львові власні справи. Хтось за основним профілем роботи, а хтось обирає абсолютно новий напрямок. Дехто навіть отримав бізнес-грант від УВКБ ООН.

Родина Рамазанових відкрила у Львові власну стоматологічну практику

Родина Рамазанових відкрила у Львові власну стоматологічну практику

Сімферополець Яшар Фазилов уже півроку живе у Львові. Три останні місяці чоловік у фартуху з гербом кримських татар готує плов на одній з вулиць історичної частини міста. І це попри те, що за фахом Фазилов - лінгвіст, викладач французької мови. Раніше він жив у Криму, де навчав дітей, організовував лінгвістичні табори і мав свій туристичний бізнес. Але після анексії півострова Росією чоловік залишив Крим. За його словами, поки півострів буде під Росією, він туди не повернеться. "Я виїздив, рятуючи свою свободу, свободу думок, висловлювань і пересувань. Я не хочу жити, як за радянської системи, і не хочу, щоб мої діти так жили. Гадаю, що кримські татари уже на генетичному рівні не сприймають російський імперіалізм", - каже чоловік.

Яшар Фазилов

Яшар Фазилов

У Львові життя Фазилова абсолютно змінилося. "Я ні за чим не шкодую, зміни завжди на краще,- каже чоловік у розмові з DW. - Мої діти навчаються у чудовій школі, дружина далі викладає французьку, а от я - готую. Я люблю цю справу, але колись куховарив тільки для рідних. Тепер роблю це для львів’ян і для гостей міста".

Як у своїй тарілці

Чоловік каже, що шукав роботу за своїм основним фахом. Але поки, за його словами, пошук успіху не приніс. "А сім'ю треба годувати", - каже він. У гастрономічний бізнес Фазилов потрапив випадково. Каже, що побачив оголошення про відкриття ринку вуличної їжі як одного з проектів львівської ресторанної корпорації "FEST!" і зголосився до організаторів.

Тепер Яшар варить узбецький плов п’ять днів у тиждень, винаймаючи місце на ринку. "У мене вже є постійні клієнти, - каже кухар. - Їх ще не так багато, але люди приводять один одного. Львів’яни приходять, правда, не щодень, але йдуть. Хоча плов не є традиційною стравою у західній гастрономічній культурі".

"Прибуток є щодня"

На започаткування бізнесу витрати були порівняно не великі, зізнається чоловік, але прибуток є щодня. "Я мушу оплатити оренду місця, квартири, кілька репетиторів доньки, яка закінчує школу і таке інше", - каже чоловік.

Допоки велася розмова, кухар уже встиг приготувати страву і почастувати трьох перших клієнтів. Він зізнається, що уже починає замислюватися над відкриттям маленького ресторанчика у старій частині Львова - з винятково кримськотатарською кухнею. "Я ціле життя пропагував французьку культуру, може, тепер час задуматися над популяризацією своїх рідних традицій і кухні зокрема", - каже Фазилов.

Стара справа, але все з нуля

А от сім’ї Рамазанових, яка теж переїхала до Львова з Сімферополя після анексії півострова, вдалося продовжити на новій землі роботу за своїм основним профілем. Руслан та Сефає мали у Криму власний стоматологічний кабінет. Нині вони відкрили практику в одному з спальних районів Львова.

Перед переїздом до Західної України молода пара з трьома малолітніми дітьми уже встигла пожити в Туреччині та в Києві. Стоматологічний бізнес - складна річ, каже в інтерв’ю DW Руслан Рамазанов. Тут клієнтура напрацьовується роками, тому переїзд в інше місто - це втрата всього, каже він. Тож доводиться починати все з нуля, пояснює лікар.

Але Рамазанови для себе вирішили, що працюватимуть у сфері, де вони - профі. "Багато наших земляків розпочали гастрономічний бізнес на новому місці, бо це простіше і менш затратно, до того ж швидко повертаються гроші. Але ми так не можемо, ми не готові пекти і варити", - каже дружина Сефає.

Чималі витрати

Основна стаття витрат у власній справі кримської сім'ї є винайм приміщення, а саме кабінету в стоматологічній клініці. Щоб почати лікування треба вкласти від 15 тисяч доларів США, підраховує Руслан. "Для нас - це чималі гроші", - каже чоловік.

А ось щодо місця, то Рамазанови шукали приміщення саме у спальному районі, аби домогосподарки і мешканці не витрачали час на доїзд, пояснюють вони. "За 15 років практики у Сімферополі ми мало багато клієнтів, а тут ще зовсім мало, - зізнається лікар. - Але ми розуміємо, що довіра до лікаря швидко не приходить, на все треба час, а ми лише кілька місяців працюємо", - додає Руслан.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі лише за офіційними даними на Львівщину переїхали близько дести тисяч переселенців

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі лише за офіційними даними на Львівщину переїхали близько дести тисяч переселенців

Подружжя розповідає, що одразу після переїзду до Львова вони почали цікавитися можливостями та підтримкою громадських активістів. Тоді Рамазанови дізналися, що в рамках пілотної програми Управління Верховного комісару ООН з питань біженців (УВКБ ООН) можуть отримати грант на започаткування власного бізнесу для переселенців. "Я написав короткий бізнес-план і подав на розгляд, мені його погодили й за виділені гроші ми змогли придбати сучасні медичні інструменти. Йдеться про апарат для роботи з кореневими каналами. Це передова технологія, що оптимізую і покращує якість моїх послуг", - розповідає стоматолог Руслан.

Бізнес-гранти від УВКБ ООН

На Львівщині в рамках проекту УВКБ ООН гранти на відкриття власної справи отримали вже дев’ять переселенців, каже співзасновник громадської ініціативи "Крим SOS" Алім Алієв. Зокрема, люди отримали гроші на відкриття медіа-центру, фотостудії, кафе, стоматології і навіть друкарні. "Переселенці могли отримати допомогу до трьох тисяч доларів, але кошти на руки ніхто не видавав. Підприємці подавали чеки, й затрати їм відшкодовували", - пояснює механізм Алім Алієв.

За його словами, програма, зокрема, не передбачає витрати на оренду нерухомості. "Ми також намагаємося відслідковувати, як працює отриманий грант. Ми зацікавлені, щоб бізнес був стійким, а не на один день", - активіст.

Для Львівщини десяток грантів на нову справу - це не надто багато, визнає Алієв. Адже лише за офіційними даними після анексії Криму та початку війни на Донбасі в область переїхало більше десяти тисяч осіб, каже він. А за неофіційними даними, за словами Алієва, таких людей близько 14 тисяч.

Справа в тому, що переселенці не надто активні в питанні пошуку можливості заснувати власний бізнес на чужині, каже Алієв. Він пояснює це тим, що більшість до останнього сподівається на повернення на батьківщину. Загалом же в Україні можливістю отримати допомогу від УВКБ ООН скористалися 85 переселенців. Зараз проект призупинено, розповідає Алієв. Але він уже довів свою ефективність, тому в організації "Крим SOS" сподіваються, що програму буде відновлено.