Криза у єврозоні і спекулянти: п’ять запитань та відповідей | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 10.05.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Криза у єврозоні і спекулянти: п’ять запитань та відповідей

Міністри фінансів ЄС у неділю домовились краще регулювати ринок деривативів та обмежити діяльність спекулянтів. Агентство «Рейтер» пропонує маленький лікнеп для «чайників».

default

У борговій кризі в країнах Європейського Союзу часто покладають відповідальність на спекулянтів. Міністри фінансів ЄС у неділю домовились краще регулювати ринок деривативів, або похідних фінансових інструментів, де орудують ці ділки. Агентство «Рейтер» популярно пояснило в цьому зв'язку деякі економічні тонкощі.

Хто такі спекулянти?

Політики звинувачують у нинішній кризі у єврозоні насамперед хедж-фонди. Начебто саме вони своїми спекулятивними оборудками спричинили дорожнечу страховок проти банкрутства Греції – так званих кредитних дефолтних свопів. Через це здобути гроші на ринках капіталу Афінам стало вкрай складно.

Чи люблять спекулянти кризу?

Це нікому невідомо. Інвестори, наприклад авіакомпанії чи товаровиробники, використовують фінансові інструменти, щоб захиститись від коливань курсів валют, цін на сировину абощо. Це не вважається спекуляціями. Банки та хедж-фонди теж користуються деривативами для того, щоб робити ставки на падіння цін. Не існує реального нагляду за ринком деривативів, а він має астрономічний обсяг - близько 350 трильйонів доларів. Операції купівлі-продажу не фіксуються, мільйонні контракти укладаються через факс.

Чи існують докази проти торгівців деривативами?

Менше десятка банків мають доступ до інформації. Це, наприклад, Goldman Sachs та Deutsche Bank. Німецький фінансовий нагляд Bafin дослідив, чим викликані коливання курсів грецьких цінних паперів. І дійшов висновку, що дії окремих інвесторів ні до чого. Вартість страховок зросла, в першу чергу, через побоювання банкрутства Греції. Європейський біржовий нагляд так само поки не зміг довести, що за цим стояли лише спекулятивні оборудки.

Яким чином Європа хоче побороти спекулятивні операції?

Євросоюз напрацьовує нині набір правил для фінансового сектору. Він хоче зупинити ризиковані оборудки, встановивши верхню планку зарплат фінансистів та запровадивши вимоги щодо більшої частки власного капіталу в операціях.

Чи це спрацює?

Експерти сумніваються, що нові правила досягнуть цілі. В органів нагляду дуже маленькі повноваження. Довести ж спекулятивність тої чи іншої операції складно. Великобританія, зі свого боку, намагається знівелювати правила, побоюючись, що ЄС здобуде надто великий вплив на фінансовий центр Лондон.

Захар Бутирський / Христина Ніколайчук / Reuters

Реклама