Коментар: 24 команди на ″Євро-2016″ - за й проти | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 01.06.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: 24 команди на "Євро-2016" - за й проти

Як вплине на рівень "Євро-2016", що стартує вже 10 червня, небувало велика кількість команд-учасниць? Це питання в заочній дискусії обговорили оглядачі DW Александр Фріч та Єнс Крепела.

Фанати чекають на можливість побачити своїх кумирів у грі

Фанати чекають на можливість побачити своїх кумирів у грі

Черговий чемпіонат Європи з футболу відбудеться у Франції з 10 червня по 10 липня. Вперше в історії першості континенту в ньому братимуть участь 24 команди - на вісім більше, ніж в аналогічних змаганнях минулих 20 років. Оглядачі DW у форматі "за та проти" розмірковують, які наслідки може спричинити така новація.

"За": більше глядачів, більше гарних гравців, менше прохідних матчів

З 1996 року на фінальних етапах європейської футбольної першості грали по 16 команд, тоді як сильних національних збірних у Європі значно більше, зауважує оглядач DW Александр Фріч. Вказане обмеження, на його думку, зазвичай призводило до того, що потенційні фаворити ще на відбірковому етапі зустрічалися один з одним - і деякі через це у підсумку не потрапляли на "Євро". Першості континенту, переконаний Фріч, необхідний потенціал футбольних націй, що їх дотепер вважали "малими".

Александр Фріч

Александр Фріч

Ба більше, підкреслює він, новація прибирає давній недолік турніру: зірки першої величини часто захищають честь не найтитулованіших збірних, які не проходять до фіналу "Євро". Відсутність кумирів у підсумку засмучує мільйони вболівальників. Приміром, на матчах "Євро-2016" бракуватиме вірменського хавбека Генріха Мхітаряна, який засяяв у складі дортмундської "Боруссії". Або ж форварда італійської "Роми" Едіна Джеко з Боснії і Герцеговини. За збереження попередньої схеми турніру бракувало б і найдорожчого зараз футболіста світу - валлійця Гарета Бейла.

Є й ще одна ідея, провадить Фріч, яка належить віднедавна екс-президенту УЄФА Мішелю Платіні: проведення фіналу ЧЄ не в одній країні, а на всьому континентові. З поєднанням двух новацій, переконаний оглядач, отримуємо вражаючу модель. Проте для того, аби її оцінити варто озирнутись назад. Збірна Німеччини, переможець "Євро-1972", досі вважається найсильнішою в історії німецького футболу. Але лише справжні знавці пам'ятають, як Франц Бекенбауер та його товариші по команді йшли до золотих медалей.

Тоді відбувався кваліфікаційний турнір, нагадує Фріч, у якому брали участь 32 команди (по чотири у восьми групах). За цим відбувся чвертьфінал між переможцями груп. І лише з наступної стадії проводилося те, що ми зараз називаємо фінальною частиною "Євро". У Бельгії влітку 1972 року були зіграні лише півфінали, матч за третє місце та фінал, у якому бундестім здолала збірну СРСР.

Фінал Євро-1972 - ФРН проти СРСР

Фінал "Євро-1972" - ФРН проти СРСР

Тепер, наголошує Фріч, усе може бути знову так само, лише колишній відбірковий турнір віднині називатиметься фінальною стадією чемпіонату Європи. І грати в ньому можуть не 24, а навіть 32 команди, впевнений оглядач. Турнір відбуватиметься в усіх країнах-учасницях, і лише півфінали та фінали проведуть в одному місці.

Переваги такої моделі, пояснює Фріч, у тому, що буде значно більше матчів, які матимуть значний вплив. Жодна з команд не зможе зіграти для галочки, оскільки лише переможці груп прорвуться до чвертьфіналів. І навіть одна поразка може повернути грандів додому. На стадіони приходитиме більше глядачів - на груповому етапі та стадії чверть фіналів це очевидно. Про вирішальні матчі можна навіть і не говорити.

Врешті-решт, є ще один аспект, який раніше не мав практично жодної ролі, додає Фріч. Національним збірним доведеться підтверджувати власну першість не впродовж лише чотирьох тижнів, але й більш тривалого часу. Тому гучні сенсації на кшталт перемоги збірної Греції на "Євро-2004" стануть малоймовірні. Але навряд чи це стане справжнью втратою для європейського футболу, резюмує Фріч.

"Проти": падіння загального рівня, жодних сюрпризів

Досі - з урахуванням серйозного відбору уже на кваліфікаційній стадії - чемпіонати Європи порівняно зі світовими першостями вважалися навіть більш складними турнірами, парирує Єнс Крепела, інший оглядач DW. Це, на його думку, гарантувало інтригу з перших хвилин гри, як для вболівальників, так і для футболістів.

Єнс Крепела

Єнс Крепела

Натомість ми ризикуємо зараз отримати турнір з напрочуд затягнутим початком та не найсильнішим складом плей-офф: у чотирьох з шести груп команди, які посіли треті місця, пройдуть до чвертьфіналу, вказує Крепела. Він переконаний, що це знецінює груповий етап фінальної стадії "Євро" та знижує рівень багатьох матчів. Подібну думку має і головний тренер німецької збірної Йоахім Лев. "Як тренер, вважаю збільшення числа країн-учасниць фінальної стадії "Євро" вкрай сумнівним", - зауважив Лев.

Якщо подивимося на нещодавню історію першості континенту, то з великою вірогідністю зможемо припустити, що значних сюрпризів чекати тепер не варто, прогнозує Крепела. Щоразу на турнірі знаходилася команда, яка вражала, позитивно чи негативно.

Наприклад, у 2012 році Нідерланди завершили груповий етап без жодного очка. У 2008 році Туреччина й Росія дійшли до півфіналів, а 2004 року Греція, попри всі прогнози, здобула золото. Не варто очікувати, що цього разу Північна Ірландія, Ісландія чи Албанія зможуть досягти чогось подібного, вказує Крепела. І підкреслює: саме УЄФА має протидіяти роздуванню розкладу фінальної частини ЧЄ.

Ніхто не потребує, щоб на "Євро-2016" просто грали більше матчів, тоді як гарного футболу було б менше, пояснює Крепела. На початку травня Мішель Платіні, головний винуватець зростання числа країн-учасниць, звільнив крісло керівника УЄФА. Платіні, нагадує Крепела, дотримувався тієї ж стратегії, що і його наставник - Йозеф Блаттер, екс-президент ФІФА: поступками та обіцянками невеликим федераціям Платіні намагався гарантувати собі підтримку.

Самому ж УЄФА йдеться, вважає Крепела, не стільки про владу, скільки про гроші: зростання числа учасників турніру відкриває ще більші маркетингові перспективи. Цю ситуацію, за його словами, можна назвати лише взаємовигідною. Серед тих, хто програв, залишиться "всього-на-всього" сама футбольна першість континенту, підсумував Крепела.

DW.COM

Реклама