Коментар: ″Євробачення-2017″ у Києві - крапку ставити зарано | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 15.05.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Коментар: "Євробачення-2017" у Києві - крапку ставити зарано

Конкурс "Євробачення" у Києві закінчився, проте його організація не мине безслідно ні для України, ні для Європейської мовної спілки, переконаний Андрій Бреннер.

"Євробачення-2017", фінал якого відбувся у Києві 13 травня, був одним з найбільш непростих та найбільш політизованих в історії конкурсу. Більше того, його приймала країна, на території якої відбуваються бойові дії. Але у підсумку глядачі побачили майже ідеальне телевізійне шоу. "Перформанс" українського пранкера Віталія Седюка, який вибіг на сцену та оголився у прямому ефірі під час виступу переможниці минулорічного конкурсу Джамали, - прикрий інцидент, не більше. За ним не варто судити про організацію та проведення "Євробачення" в Києві.

Подібне вже відбувалося на конкурсі, правда, без голого заду. У 2010 році в Осло іспанський колега Седюка, відомий як Jimmy Jump, опинився на сцені під час виступу конкурсанта з Іспанії Даніеля Дігеса та зумів станцювати кілька тактів із танцівниками. Порівняно з "Євробаченням" у Києві, оформлення сцени на тому конкурсі в Осло більше нагадувало сільську дискотеку, ніж майданчик найбільшого музикального телевізійного змагання у світі. Відповідно до цього, резонним є питання про кошти, витрачені на "Євробачення-2017".

Час - гроші і на "Євробаченні"

Повернімося на рік назад. У стороннього спостерігача, знайомого з кухнею "Євробачення", затягнута історія з вибором містом проведення конкурсу в Україні - нічого іншого, окрім подиву, не викликала. Окрім Києва у країни нема іншого населеного пункту, де є і міжнародний аеропорт, і достатня кількість готелів, і відповідний концертний майданчик. Навіть будівля Міжнародного виставкового центру у Києві ледве виконала необхідні умови і за місткістю, і за технічним обладнанням.

Андрій Бреннер

Андрій Бреннер

Навіщо українській владі та організатором потрібно було три місяці, аби "обрати" місто-господар "Євробачення"? Аби спробувати "потрусити" місцевих олігархів? Таке припустив один з українських журналістів. Час, витрачений дарма, призвів до того, що затягнулось оголошення необхідних тендерів, а скорочення термінів виконання, як показує досвід, неминуче веде до зростання цін на замовлення.

Куди були витрачені кошти "Євробачення-2017"

У підсумку, зізнався DW один з відповідальних за створення шоу у Києві, все було зроблено, проте останньої миті, а "враховуючи обставини" - зроблено добре. Питання про ці "обставини", щоправда, залишилося без відповіді. Українські ЗМІ повідомляють про те, що "Євробачення" у Києві обійшлося у 30 мільйонів євро. Сума - реальна для заходу такого масштабу. Утім, вже згадуване "Євробачення" в Осло коштувало Норвегії 16 мільйонів євро. Проте було конкурси й дорожчі. У Баку під "Євробачення-2012" побудували навіть концертну залу.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв перевірити ефективність витрачених коштів. Добре, якби уряду у цьому допомогли б неурядові організації. Зараз же ті ГО, які борються з корупцією в Україні, через прийняття поправок до антикорупційного законодавства опинилися під тиском влади. Українці самі мають розібратися з тим, могли вони собі дозволити таке дороге свято чи ні.

І не справа президентів інших країн судити, у стані Україна проводити конкурс чи ні. Адже Росія не тільки не брала участь у "Євробаченні-2017", але й не транслювала його. А Володимир Путін не викликає враження людини, яка дивилася трансляцію конкурсу в інтернеті. Те, що президент РФ взявся відповідати на запитання про проведення "Євробачення" у Києві, ще й під час візиту до Пекіна, зайвий раз свідчить про фарисейство російських політиків. Вони закликають не політизувати конкурс, а самі втручаються в нього. З іншого боку, не пригадую, щоб канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) приймала організаторів "Євробачення-2011", коли конкурс відбувався у Німеччині, як це зробив у Києві президент України Петро Порошенко.

Лохотрон з квитками

Судячи з повідомлення прес-служби Порошенка, виконавчий продюсер "Євробачення" Йон Ола Санд заявив "про бездоганне проведення" конкурсу у Києві. Проте у місцевих фанатів є питання до його організаторів. За декілька днів до кожного з трьох великих шоу в офіційному продажі раптом з’являлися квитки зі значною знижкою. "Це лохотрон якийсь, - нарікав DW один з киян. - Я завчасно купив квиток за 1200 гривень, а мій друг - за 499 і на кращі місця".

Проблеми із заповнюваністю глядацької зали на півфіналах були й на минулих конкурсах. Проте ніколи раніше країна-господарка не забороняла приїзд на "Євробачення" учасникові з іншої країни. Наслідком інциденту із Юлією Самойловою стане внесення поправок до правил проведення конкурсу і жорсткіше формулювання вимог з боку Європейської мовної спілки (ЄМС) - правовласника "Євробачення" – до приймаючої сторони.

Всепереможна привітність киян

У чому не можна дорікнути киянам, простим жителям міста - це у привітності до учасників та гостей "Євробачення-2017". Більшість іноземців, що вперше прибули до Києва, зізнавались: вони й не думали, що їх зустрінуть з таким теплом. Є немало й таких, які хочуть скоро знову приїхати до України. Реклама Києву, на яку розраховував мер української столиці Віталій Кличко, вдалася. Хочеться, аби і кияни тепер залишилися у виграші.

Андрій Бреннер - власний кореспондент DW на "Євробаченні-2017" у Києві

Дивитись відео 02:22
Now live
02:22 хв

"Типово український легкий хаос": західні експерти про рівень підготовки "Євробачення" (12.05.2017)

Аудіо й відео до теми