Коментар: Стратегія балансування Меркель заслуговує на повагу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 07.02.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Стратегія балансування Меркель заслуговує на повагу

Ініціатива канцлерки ФРН Меркель та президента Франції Олланда правильна - попри примарні надії на успіх. Критика їхніх дій легітимна, однак американський сенатор МакКейн обрав неправильний тон, вважає Міхаель Кніґґе.

Канцлерка ФРН Анґела Меркель

Канцлерка ФРН Анґела Меркель

Місія-в-останню-хвилину, котра у днями неочікувано привела німецьку канцлерку і французького президента спершу до Києва, а потім до Москви, демонструє, наскільки драматичною є нинішня ситуація в Україні. Підтримувані Росією сепаратисти за останній час не лише активізували наступи, але й, імовірно, здобули однозначну військову перевагу. Факт того, що начебто неорганізовані сепаратисти змогли поставити на коліна військову могутність такої великої країни, як Україна, чітко вказує на те, що сепаратистів підтримує Росія - усіма доступними засобами. Цього останнім часом уже майже ніхто серйозно не оспорює.

Через наявну військову нерівність українській армії загрожують подальші втрати територій, які - у разі їхнього продовження - на тривалий час поставлять під питання цілісність України. Аби уникнути цього, збільшується кількість вимог - особливо у США - щодо постачання зброї Україні. Лише таким чином, аргументують прихильники такого кроку, можна стримати президента Росії Володимира Путіна і запобігти фактичному поділові України. Президент США Барак Обама ще не висловив чіткої позиції з цього питання. Однак зрозуміло, що Вашингтон уже нічого не виключає, навіть попри наголошування на тому, що у кінцевому рахунку конфлікт може бути вирішений лише дипломатичним шляхом.

Оглядач DW Міхаель Кніґґе

Оглядач DW Міхаель Кніґґе

Розв'язання конфлікту через переговори

Саме тут вступає Анґела Меркель. Вона погоджується з думкою, що Україна безнадійно поступається у конфлікті із підтримуваними Росією сепаратистами. Водночас вона не вважає, що цю нерівність можна виправити за допомогою постачання зброї Україні. На її думку, постачання більшої кількості озброєння до зони конфлікту не покращить ситуацію, а лише її загострить. Канцлерка переконана: конфлікт можна вирішити лише за допомогою переговорів.

На жаль, за межами Західної Європи вона знаходить усе менше однодумців, які би поділяли таке сприйняття. Президент Росії Путін зі своєї позиції військової могутності донині чітко демонстрував власними діями своє зацікавлення у спробах налагодити переговори - тобто повну його відсутність. Гірка правда полягає у тому, що і жорсткі санкції, і драматичне падіння рубля допоки так і не підштовхнули Путіна до поступок. Це уважно відслідковують у США, що і призвело до зміни стратегії, яка нині там відбувається. Висновок такий: Путін не реагує на переговори. Тому багато хто у Вашингтоні бачить в озброєнні України єдину можливість для того, аби змусити змінити точку зору.

Тут Меркель також поділяє першу частину американського розкладу. Вона не приховує того, що Путін донині ігнорував усі результати домовленостей. Навпаки - вона це відкрито визнає. Як і те, що немає жодних гарантій того, що переговори, до яких прагнуть вона і Франсуа Олланд, призведуть до змістовного результату, і що Путін цього разу дотримається обіцянок.

Випад МакКейна

Наскільки високою є напруга, свідчить і випад американського сенатора Джона МакКейна. Він звинуватив уряд ФРН у тому, що він або зовсім нічого не тямить, або йому все одно, що в Україні забивають людей. Критика - навіть очевидна - місії Меркель є не тільки легітимною, але й логічною. Однак звинувачення МакКейна виходять за розумні межі критики. Такими висловлюваннями сенатор дискредитує себе, навіть якщо на внутрішньополітичній арені й набирає очок.

Через український конфлікт Захід потрапив у патову ситуацію. Якщо нічого не станеться, сепаратисти наступатимуть далі і розітруть Україну вщент. Якщо Захід надасть Україні зброю, це відразу призведе до ескалації воєнних дій - про це уже попередив один з генералів НАТО. Чим завершиться таке загострення - невідомо.

Місія Меркель - це розпачлива спроба знайти вихід з цієї патової ситуації. Її мета - знайти таку формулу перемовин, яка б дозволила спинити невтримне сповзання до відкритої війни. Ризикована місія-в-останню-хвилину Меркель заслуговує на повагу. Адже годинник не спиняється - час "тотальної війни", як назвав її Олланд, може настати у будь-який момент.

Реклама