Коментар: Криза біженців - дії Австрії спричинять ефект доміно | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Криза біженців - дії Австрії спричинять ефект доміно

Після Швеції тепер і Австрія обмежує прийом біженців. Якщо й Німеччина вдасться до цього кроку, це може призвести до прогнозованої катастрофи на балканському маршруті, вважає Бернд Ріґерт.

Австрія зриває стоп-кран і запроваджує верхню межу на прийом прохачів притулку і біженців. Це лише політична косметика. Набагато важливішим є те, що одночасно буде посилений контроль на кордонах зі Словенією. Усі шукачі притулку тепер повинні будуть перед продовженням поїздки до Австрії по-іншому, ніж до цього, реєструватись та перевірятись. Пропускатимуть лише тих шукачів притулку, які хочуть лишитися у Німеччині чи Австрії. Усіх інших, які, наприклад, прагнуть до Швеції чи Данії, повертатимуть назад. Чи призведуть ці заходи до того, що кількість біженців і шукачів притулку насправді не перевищить верхню межу, не знає сьогодні ніхто, у тому числі й канцлер Австрії Вернер Файманн.

Посилення прикордонного контролю має два ефекти: з одного боку, воно принесе внутрішньополітичне полегшення для великої коаліції Файманнав складі соціалдемократів та консерваторів, тому що більшість австрійців не хоче продовження "культури гостинності". З іншого боку, збільшене повернення назад шукачів притулку на кордонах ставить решту країн на балканському маршруті, передусім через які біженці потрапляють до ЄС, - Грецію та Італію, під масивний тиск. Вони будуть вимушені, як гадає австрійський міністр закордонних справ Себастіан Курц, краще захищати зовнішні кордони ЄС, щоб відлякати біженців та прохачів притулку. Це політика щодо біженців з кийком, тому що зусилля, щоб подолати кризу звичними для ЄС шляхами, цілком очевидно, перебувають перед остаточним провалом.

Брюссельський кореспондент DW Бернд Ріґерт

Брюссельський кореспондент DW Бернд Ріґерт

Німеччина також креслитиме кордон

Австрія може по праву послатися на те, що Швеція більше не приймає біженців і Німеччина також збільшує на баварсько-австрійському кордоні відправку біженців та прохачів притулку назад. Канцлер Файманн детально узгодив з канцлеркою Анґелою Меркель свій крок щодо контролю на кордонах та запровадження з правової точки зору сумнівної верхньої межі прийому біженців. Німецька канцлерка, яка за свою політику щодо біженців потрапила під жорстку критику збоку власної партії, також не має нічого проти австрійської верхньої межі. Тому що мине небагато часу до того, як їй доведеться змінювати і власну політику. В кінці кінців вона може аргументувати, що Німеччина не зможе сама подолати виклик. Швеція уже прийняла рішення, Австрія збирається. Тож єдиною вагомою приймаючою країною у глибоко несолідарному ЄС лишається Німеччина. Цього Анґела Меркель самостійно довго не витримає.

Якщо через вісім тижнів не буде помічено значних успіхів у перерозподілі біженців на європейському рівні або в обмеженні напливу втікачів завдяки співпраці з Туреччиною, то Німеччина, вочевидь, послідує за австрійською моделлю. У Німеччині широка коаліція не назве ліміту верхньої межі, тому що це поняття було занадто голосно використано баварським Християнсько-соціальним союзом (ХСС). Її називатимуть орієнтирним показником, кінцевим орієнтиром чи ще якось скрашено. Нідерландський премєр-міністр Марк Рютте, який зараз очолює Раду ЄС, уже говорить про "план Б", якщо нарешті не запрацює розроблена до цього система зі створення на зовнішніх кордонах ЄС реєстраційних центрів для біженців, перерозподілення біженців між європейськими країнами і посилення охорони зовнішніх кордонів. Досягнення цієї мети, ще й у встановлений термін упродовж восьми тижнів, з огляду на розсварених лідерів держав і урядів ЄС, виглядає досить малоймовірним.

Навмисний хаос між Грецією та Австрією?

Якщо після Австрії також і Німеччина істотно знизить готовність до прийому біженців, що станеться тоді на балканському шляху і на кордонах фактично безкордонної Шенгенської зони? На Західних Балканах та в Греції це може призвести до потужного затору біженців, шукачів притулку та мігрантів. Тоді це було б прогнозованою катастрофою в центрі Європи для тисяч людей. Сербія вже заявила, що більше не пропускатиме біженців через свою територію. Розрахунок багатьох з тих, хто несе відповідальність, від Швеції до Італії очевидний - ЄС стане настільки непривабливим для біженців, що вони навіть не намагатимуться сюди їхати. У цьому випадку Європа капітулювала б перед натиском і втратила б свою людяність, своє милосердя. Всередині ЄС мали б на тривалий час відновитися кордони з систематичними перевірками. Економічні наслідки такого повернення до закритих національних кордонів були б величезними.

Верхня межа для прийому біженців не вирішує проблему, а переносить її з центру Європи на околиці, туди, куди біженці прибувають. На питання, що станеться, як тільки верхня межа буде прорвана, австрійський міністр внутрішніх справ відповідає: табір для інтернованих. Чи можна з цього зробити висновок, що тисячі чоловіків, жінок, дітей проти їхньої волі будуть затримані на кордонах Європи? Це не може бути останньою відповіддю в питанні подолання проблеми біженців. Невже ми не маємо якоїсь кращої?

Також за темою

Реклама