Коментар: Демократія у Туреччині все ще жива | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 24.06.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Коментар: Демократія у Туреччині все ще жива

На повторних виборах мера Стамбула кандидат від опозиційної НРП Екрем Імамоглу суттєво випереджає представника правлячої ПСР Біналі Їлдирима. Це є важливою перемогою для турецької демократії, впевнений Еркан Арікан.

Екрем Імамоглу виступає перед своїми прихильниками у Стамбулі

Екрем Імамоглу виступає перед своїми прихильниками у Стамбулі

Екрем Імамоглу, який є представником опозиційної Народно-республіканської партії (НРП), суттєво випереджає на повторних виборах мера Стамбула свого опонента Біналі Їлдирима від Партії справедливості та розвитку (ПСР). Відрив у дев'ять відсоткових пунктів та явка, яка виявилася вищою за явку 31 березня: без жодних сумнівів, 23 червня 2019 року увійде до підручників історії Туреччини.

Рівно о 19:15 за турецьким часом в ефірі різних турецьких телеканалів, хоч і не прямо, але вже говорили про переможця виборів у Стамбулі як про фактично доконаний факт. На перших виборах, які відбулися 31 березня, Імамоглу також переміг колишнього прем'єра Їлдирима, отримавши на понад 13 тисяч голосів більше. Тепер різниця між ними збільшилася до майже 800 тисяч голосів. Для багатьох людей у Туреччині це стало більше ніж просто знаком. Це стало сигналом того, що демократія у Туреччині досі жива.

Еркан Арікан

Керівник турецької редакції Deutsche Welle Еркан Арікан

Свідченням тому є також те, що всі політичні суперники Імамоглу, які напередодні голосування закидали його образами та наклепами, тепер розгублено привітали його з перемогою. Навіть президент країни Реджеп Таїп Ердоган. Для нього ця поразка, беззаперечно, є справжнім ляпасом. Він намагався забезпечити перемогу власного кандидата усіма можливими засобами, навіть застосовуючи тиск на центральну виборчу комісію Туреччини - Вищу виборчу раду. Але тепер виборці Стамбула змусили Ердогана заплатити за це.

"Ми хочемо справедливості"

ПСР заповзято як ніколи боролася навіть за голоси етнічних курдів. Утім, прокурдська Демократична партія народів (ДПН) закликала своїх прихильників підтримати Імамоглу. Мені вперше довелося спостерігати у Туреччині, як демонстративно люди виражали свою жагу до демократії. Невдовзі після того, як Вища виборча рада призначила повторні вибори на 23 червня, у стамбульців, які відпочивали у курортах по всій країні, закликали перервати їхні відпустки та повернутися до рідного міста, щоб проголосувати. З цією метою до Стамбула літали спеціальні авіарейси та курсували додаткові автобуси, а автовласники самоорганізувалися, щоб доставляти людей для участі у виборах.

Завдяки цьому сотні тисяч виборців, а за деякими даними - навіть до півтора мільйона, прибули до Стамбула в останню добу перед голосуванням, щоб віддати свій голос. Навіть молодята, перш ніж піти під вінець, спочатку відвідували виборці дільниці. Таксист, з яким я поспілкувався, сказав: "Я завжди голосував за ПСР. Цього разу я цього не робитиму. Ми хочемо справедливості. Ми є віруючими людьми, а не лицемірами!"

Що означає ця поразка для ПСР Ердогана?

Ердоган стоїть перед великою дилемою. Його жорсткий курс - обмеження свободи слова, політичний тиск на опозицію - він тепер вже не може проводити так само, як і раніше. Оскільки до ходіння по лезу ножа у зовнішній політиці, до якого Ердоган вдається вже тривалий час, тепер додається новий внутрішньополітичний фронт. Втрата влади в Стамбулі вперше за 25 років не обійдеться без наслідків і для Ердогана.

Існують також ознаки того, що соратники президента лиш те й робити що очікували на його історичну поразку у метрополісі на Босфорі. Протягом останніх тижнів та місяців ходять чутки, що низка співзасновників ПСР планують заснувати нову партію. І після перемоги НРП в Стамбулі ці чутки можуть отримати новий стимул.

Чи є це кінцем для Ердогана? Дуже навряд чи. Такий як Ердоган не дасть цій поразці себе зламати. Чи є це переламним пунктом у його політиці? Безумовно! У Ердогана є тепер два шляхи: він візьме ще більш жорсткий курс або зробить усе, щоб і далі залишитися при владі. Його велика мета, як і раніше - залишатися президентом країни щонайменше до сторіччя заснування Турецької Республіки, яке відзначатиметься у 2023 році. Але для цього президенту Ердогану у майбутньому доведеться частіше йти на компроміси - можливо, вперше у його політичній кар'єрі.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 02:48

Суд над турецькими журналістами Cumhuriyet: погляд з екзилу (24.07.2017)

Аудіо й відео до теми

Реклама