Касим-Жомарт Токаєв: обраний в.о. президента Казахстану | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 10.06.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Касим-Жомарт Токаєв: обраний в.о. президента Казахстану

У Казахстані 9 червня відбулися позачергові вибори президента. Перемога чинного глави держави Касим-Жомарта Токаєва була визначена наперед. DW про те, хто правитиме центральноазіатською країною.

Змін курсу від нового президента Казахстану Токаєва ніхто не очікує

Змін курсу від нового президента Казахстану Токаєва ніхто не очікує

Політична система Казахстану від початку року - в режимі контрольованої передачі влади. Перший президент Нурсултан Назарбаєв, який правив країною майже 30 років, 19 березня передав більшість повноважень лояльному соратнику Касим-Жомарту Токаєву. 9 червня у країні відбулися позачергові президентські вибори, покликані закріпити цю процедуру. Згідно з даними екзит-полів, наступника Назарбаєва підтримали близько 70 відсотків виборців.

На початку квітня Токаєв неочікувано оголосив про проведення президентських виборів раніше визначеного законом терміну, не давши політичній опозиції, яка й без того перебуває під тиском, достатньо часу, аби до них підготуватися. Молоді казахстанці були обурені тим, що вони небезпідставно називають інсценуванням вільних демократичних виборів. Але перемога Токаєва, який мав на своєму боці адміністративний ресурс, виглядала, за оцінкою спостерігачів, заздалегідь доконаним фактом. Інші шість кандидатів, як вважають, виконували роль статистів.

Токаєв: професія - дипломат

"Поруч зі мною він працює з перших днів незалежності Казахстану. Токаєв - саме та людина, якій ми можемо довірити управління сьогодні Казахстаном", - сказав 19 березня Назарбаєв. Досвіду роботи в держапараті в Токаєва достатньо: він встиг побувати в кріслі міністра закордонних справ, прем'єра та, протягом останніх п'яти років, голови Сенату - верхньої палати парламенту країни.

Народився Касим-Жомарт Токаєв у 1953 році в Казахстані, навчався у Московському державному інституті міжнародних відносин, де готували кадри спочатку радянської, а потім російської дипломатії. За часів СРСР він без зупинок просувався вгору кар'єрними сходами, а вже на початку незалежності Казахстану, в 1992 році, став заступником глави МЗС країни. Два роки потому Токаєв очолив міністерство, яким у підсумку керував із перервами десять років.

В особистому спілкуванні Токаєв спокійний та врівноважений. Поміркованими можна назвати і його погляди: за роки політичної кар'єри він, здається, жодного разу не привернув до себе уваги різкими висловлюваннями чи інтерв'ю та й узагалі віддавав перевагу перебуванню в тіні. Як дипломат Токаєв має авторитет за кордоном: з 2011 до 2013 року він був керівником штаб-офісу ООН в Женеві, другого за значенням відділення організації після штаб-квартири в Нью-Йорку. До нього жоден представник центральноазіатської країни такої честі не мав.

78-річний лідер нації Нурсултан Назарбаєв залишається в політиці

78-річний "лідер нації" Нурсултан Назарбаєв залишається в політиці і без посади президента

"Багатовекторна зовнішня політика" Токаєва

"Багатовекторна зовнішня політика", яку пропагував Токаєв на посаді глави казахстанського МЗС або, якщо простіше, бажання налагоджувати конструктивні відносини з провідними країнами по всьому світу, була, можливо, не найбільш ефективним слоганом. Зате це, безсумнівно, більше ніж просто слоган, що найкраще ілюструє статистика зовнішньої торгівлі.

Головний економічний партнер Казахстану - Європейський Союз, за ​​ним ідуть Росія і Китай. До важливих партнерів належать США. Самого Токаєва можна було би вважати втіленням "багатовекторності", якщо згадати, що він володіє казахською, російською, китайською і англійською мовами.

Токаєв зробив внесок у те, що Казахстану вдалося домогтися збалансованих відносин з Росією. Будучи членом Євразійського економічного союзу, Астана зберегла зовнішньополітичну самостійність, не визнавши слідом за Кремлем незалежності Абхазії і Південної Осетії, а пізніше не підтримавши російську анексію Криму.

Показавши себе надійним і неконфліктним зовнішньополітичним партнером, перш за все, на Заході, казахстанська влада змогла домогтися і того, що західні політичні лідери терпимо ставляться до внутрішньополітичних проблем Казахстану, як-от тиск на незалежну журналістику і переслідування політичної опозиції.

Реформ від Токаєва не чекають

Касим-Жомарт Токаєв, як він сам каже, робить ставку на "спадкоємність" політичного курсу і демонструє лояльність до першого президента. Звідси і його перше рішення, яке наробило галасу: перейменувати місто Астану в Нур-Султан.

Адже і після відходу з поста президента 78-річний "лідер нації" ("єлбаси") Назарбаєв зберіг за собою, як відомо, достатньо повноважень, включаючи пост голови Ради безпеки і лідера правлячої партії "Нур Отан".

Несподіванок, тим більше за Назарбаєва, який залишається в політиці, від Токаєва не очікують. Після виборів 9 червня він стане, як жартують оглядачі, обраним на п'ять років в.о. президента Казахстану.

DW.COM

Реклама