1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Під час підрахунку голосів на виборах до Верховної Ради, жовтень 2014 року
Під час підрахунку голосів на виборах до Верховної Ради, жовтень 2014 рокуФото: Reuters/Gleb Garanich

Якщо партії в Україні фінансово підтримуватиме держава

Лілія Гришко, Київ
17 вересня 2015 р.

Щоб політики менше залежали від олігархів, в Україні можуть запровадити державну фінансову підтримку партій. Але щоб подолати глибоку кризу партійної системи, цього замало, вважають експерти.

https://www.dw.com/uk/%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2-%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2-%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%97-%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0/a-18719337

58 відсотків українців вважають, що партії в Україні підпорядковуються виключно інтересам фінансових та бізнесових груп. Це випливає з результатів соцопитування, проведеного навесні цього року Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (Центр Разумкова) і презентованого в середу, 16 вересня, в Києві. Велика частина респондентів вважає, що партіям не вистачає уміння та бажання захищати інтереси простих людей та бракує чіткої позиції стосовно розвитку держави. "Такого негативного ставлення до партій і політиків , яке зараз спостерігається в нашому суспільстві, не було дуже давно. Це глибока системна криза цих інституцій ", - каже доцент кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Юрій Шведа.

Не лише гроші, але й контроль

Аби змінити ситуацію, група депутатів Верховної Ради разом експертами громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" розробила законопроект щодо запобігання і протидії політичній корупції та запропонувала його на розгляд парламенту. Ще в липні депутати підтримали документ у першому читанні, а в четвер, 17 вересня, має відбутися остаточне голосування за нього. Законопроект передбачає запровадження державного фінансування політичних партій та системи публічного контролю за тим, хто, як і в якому обсязі їх фінансує.

На фінансову підтримку партій щорічно планується виділяти суму, яка розраховуватиметься за формулою: 1 відсоток від мінімальної заробітної плати українців, помножений на кількість виборців по всій державі. Право на отримання державного фінансування, згідно з документом, матимуть лише ті політсили, які за результатами останніх виборів до Верховної Ради отримали не менше 3 відсотків голосів виборців. "Ми взяли за зразок досвід фінансової підтримки партій Німеччини та Польщі", - розповідає експерт "Реанімаційного пакету реформ" Віктор Таран, який виступив одним із авторів законопроекту.

Віктор Таран
Віктор ТаранФото: DW

Якщо взяти актуальний розмір мінімальної заробітної плати, згідно з проектом, партії щороку розподілятимуть між собою приблизно 442 мільйони гривень. "Чим більшою буде сума, яка виділятиметься з держбюджету, тим менше у партій буде бажання йти і просити гроші у олігархів", - каже Таран.

Обмежені внески

Фінансування з держбюджету не буде єдиним джерелом отримання коштів для партій. Законопроектом чітко регламентується, що вони можуть отримувати внески від сторонніх осіб чи членів своєї партії. Однак суми цих внесків не повинні перевищувати сто мінімальних зарплат у випадку з фізичними і двісті - якщо пожертва надходитиме від юридичної особи. Дотримання цих норм, згідно з законопроектом, має контролювати Національне агентство з питань запобігання корупції. Окрім цього, документ передбачає регулярну детальну фінансову звітність від партій та здійснення громадського контролю за формуванням виборчого фонду політсил та використанням їхніх коштів.

Жорсткі санкції

Законопроект також передбачає жорсткий механізм санкціонування порушення порядку фінансування партій - аж до позбавлення волі та заборони займатися політичною діяльністю. Також планується запровадити кримінальне та адміністративне покарання за фінансування партій підставними фізичними та юридичними особами. Документ уже схвалила Венеціанська комісія. Його ухвалення є одним з пунктів, передбачених планом дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС.

У цій ситуації примітно те, що українці, згідно з даними соціологічних досліджень, не готові платити політикам. Майже 77 відсотків опитаних Центром Разумкова не хочуть матеріально підтримувати партії, за які вони голосували на останніх парламентських виборах. А тому рішення парламенту щодо запровадження державного фінансування партій може бути непопулярним в суспільстві. "Але у партійній системі потрібно щось міняти, оскільки існує ризик консервації постійних політичних криз в Україні й надалі. Зараз депутатам потрібно взяти на себе відповідальність і проголосувати за це непопулярне у суспільстві рішення", - вважає заступник генерального директора з аналітичної роботи Центру Разумкова Юрій Якименко.

Одного закону замало

Утім, самі розробники законопроекту певні: докорінно змінити принцип функціонування системи політичних партій в Україні, запровадивши державне фінансування, неможливо. Тому вони виступають за те, аби був також ухвалений закон про заборону політичної реклами та внесені зміни до закону про політичні партії. Адже, як стверджують експерти, нині створити партію в Україні надзвичайно просто - достатньо лише мати доступ до телебачення та гроші для розміщення політичної реклами.

"Про жодну ідеологію чи бачення розвитку країни зараз у партіях не йдеться. Достатньо лише заповнити собою телевізор і розклеїти бігборди про партію і вона вже готова", - констатує віце-президент Української PR-ліги Юрій Штепа. Експерти впевнені, що заборона політичної реклами на додаток до державного фінансування змусить політичні партії розвивати свої політичні структури, "вирощувати" своїх політичних лідерів, розробляти концепції своїх партій і їм слідувати, аби мати підтримку виборців.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Російські війська в Маріуполі

У Києві відповіли на заклик РФ до перемовин: З новою владою

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку