Звідки ти родом? Дискусія про повсякденний расизм у Німеччині | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 21.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Культура й стиль життя

Звідки ти родом? Дискусія про повсякденний расизм у Німеччині

Це ще допитливість чи вже расизм? Німців з іноземним корінням постійно розпитують про те, звідки вони походять. У соцмережах спалахнула дискусія про ідентичність.

Факт є фактом: серед німців є багато людей з іншим кольором шкіри, ніж більшість

Факт є фактом: серед німців є багато людей з іншим кольором шкіри, ніж більшість

Коли Тагір Делла (Tahir Della) чує запитання про те, звідки він, відповідає: "Мюнхен". У його вимові важко не почути легкого баварського акценту. Місто, у якому він народився 1962 року, залишило на ньому свій відбиток, хоч він уже декілька років і живе в Берліні. Добре, тож Мюнхен. А звідки родом? Тобто батьки? Чи їхні батьки? "Це завжди перші запитання, які мені ставлять, коли я з кимось знайомлюся. - розповідає Делла. - Коли білі німці знайомляться один з одним, ці запитання або не виникають взагалі, або, якщо їх ставлять, то колись пізніше".

Чорний, німець, звідси

Це дратує, каже Делла, а ще й свідчить про расизм. "За цим насправді ховається більше. Тобто саме моє існування ставиться під питання. Мовляв, як чорна людина може стверджувати, що має тут центр свого життя, не пояснюючи при цьому, як, чому і для чого? Історія мене як чорної людини ставиться під питання". Навіть якщо йдеться про допитливість, навіть якщо ніхто при цьому нічого поганого не думає - вирішальним для Делли є те, як такі розпитування впливають на нього і на інших подібних німців.

Активіст Тагір Делла

Активіст Тагір Делла

Тагір Делла вже понад 30 років є активним членом ініціативи "Чорні люди у Німеччині". Він - один із багатьох німців, які не є блондинами і білими і яким уривається терпець від запитання: "Звідки?". Під хештегом #vonhier ("звідси") вони вже кілька тижнів розповідають у соцмережі Twitter про ситуації, у які їм доводилося потрапляти. Журналістка Ферда Атаман (Ferda Ataman) першою використала цей хештег, аби розповісти про те, як її розпитують "детективи з питань походження". Вона написала про це цілку книжку - "Я звідси. Годі запитувати!" (Ich bin von hier. Hört auf zu fragen!).

Допитливий музикант

Започаткував дискусію в мережі наприкінці лютого баварський журналіст Малкольм Оганве (Malcolm Ohanwe). Він поширив відеокліп, у якому музикант Дітер Болен (Dieter Bohlen) запитується в п'ятирічної Мелісси, звідки вона. Болену відповіді про німецьке місто Герне в Рурській області замало, він запитує далі: "А мама і тато, звідки ви? Філіппіни?" Ні, також із Герне, каже дівчина. "Родом? З якої країни? Бабуся і дідусь чи якось так?" Зрештою, на допомогу доньці прийшла мама і допомогла з розгадкою: родина має таїландське коріння. Болен може зітхнути з полегшенням.

Допитування Дітера Болена - "гарний приклад того, як люди все одно продовжують розпитувати, навіть у дитини", каже активість Тагір Делла. "Він просто не може заспокоїтися, адже це не вміщається у його голові. І таким чином ігнорується факт, що німецьке суспільство уже давно є суспільством мігрантів, людей, які мають різний досвід і різне походження".

"Це мені надто плаксиво"

То що це, расизм у головах, який у повсякденному житті проявляється у питаннях про походження? Журналістка Дюзен Теккал (Düzen Tekkal) вважає такий висновок "перебільшенням". "З тим, що просте питання, звідки хтось, тепер має означати образу, я просто не можу і не хочу погоджуватися. Я вже так часто мала з цим справу й іще ніколи не сприймала це як расизм", - каже вона. Для Теккал не є проблемою, коли в неї запитують про походження через її ім'я. Воно в неї курдсько-єзидське, її батьки приїхали до Німеччини з Туреччини. "У цьому #vonhier так багато займають роль жертви, це мені надто плаксиво", - каже вона.

Журналістка Дюзен Теккал

Журналістка Дюзен Теккал

Журналістка переконана: лише якщо людину дискримінують на ґрунті її походження, можна говорити про расизм. Теккал вважає, що замість дискусії про "ображені почуття" потрібно краще вирішувати "справжні проблеми". "На кшталт систематичної дискримінації під час пошуку житла. Це факт, що вона має місце у випадку з людьми іноземного походження чи з іноземними прізвищами".

Німеччина на шляху до теперішнього

Активість Тагір Делла переконаний, що ці дві речі взаємопов'язані. Зрештою, власник житла відмовляється здавати його потенційному орендаторові з тієї ж причини, з якої й запитується про його походження, переконаний Делла. "Адже існують расистські забобони, бо є уявлення про те, що цим людям тут не місце, вони по-справжньому не є частиною суспільства", - каже він. На переконання активіста, боротися потрібна з обома явищами: дискримінацією, приміром, на ринку житла, а також расизмом у повсякденні.

Почувається його жертвою Делла і тоді, коли до нього в Німеччині говорять англійської, розповідає він. Натомість в інших країнах, приміром, Франції, Нідерландах, США або Іспанії чи Італії, до нього найчастіше звертаються місцевою мовою, каже Делла. "У цьому питанні Німеччина порівняно з ними ще не до кінця прижилася у теперішньому часі", - каже він. Утім, у названих ним країнах справді є набагато більше чорних людей, визнає Делла. Теккал також сподівається на те, що люди як з, так і без міграційної біографії стикатимуться в Німеччині із дедалі простішим і спокійнішим ставленням до себе. Можливо, той чи інший Міжнародний день боротьби з расизмом, який відзначають 21 березня, допоможе німцям частіше спілкуватися один з одним, не лише про те, хто звідки.

Дивитись відео 01:25

Продукти харчування як інструмент боротьби проти расизму (23.08.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама