Екзотичний новачок ″Євро-2016″: Албанія переживає футбольний бум | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.06.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Екзотичний новачок "Євро-2016": Албанія переживає футбольний бум

Після виходу збірної Албанії на "Євро-2016", яка 11 червня грає свій перший матч проти Швейцарії, країну охопила футбольна ейфорія. Але розвинутись тут можуть далеко не всі таланти. Бракує інфраструктури - навіть полів.

Вихід Албанії на "Євро-2016" у Франції став історичною подією, адже національна збірна країни вперше бере участь у важливому міжнародному футбольному турнірі. Видатне досягнення команди, очолюваної італійським тренером Джанні де Б'язі, стало предметом національної гордості у країні, яка за комуністичної доби була ізольована від решти Балкан, Європи та світу, та й досі має перед собою ще довгий шлях до вступу в ЄС.

Албанське суспільство - особливо молодь - охопила футбольна лихоманка. Чимало юних албанців мріють колись вдягнути форму національної збірної. "Мої гравці набагато більше віддаються, відколи Албанія здобула путівку до Франції", - каже колишній професійний футболіст Еральд Деліалісі, який зараз працює тренером в академії "Динамо" - одній з багатьох приватних футбольних шкіл, які в останнє десятиліття розквітли у країні.

Деліалісі каже, що тільки у десяти хлопців, яких він тренує, є потенціал стати професіональними гравцями. Щоб виявляти молоді таланти, Албанії треба далі розвивати інфраструктуру, додає він. Головна проблема - дуже маленька кількість полів на велику кількість дітей, тож тренер має працювати з десятками юних гравців одночасно і не може сконцентрувати увагу на більш талановитих. "Якщо дитина має талант, то може грати навіть на вулиці, - каже Деліалісі. - Але щоб розвинути його, потрібні поля".

Особливо відчувається ця проблема в Тирані - перенаселеній столиці цієї невеличкої балканської країни. "Перед крахом комуністичної системи у 1991 році у місті було 12 футбольних полів на 200 тисяч жителів. Тепер у Тирані живе приблизно мільйон осіб - третина загального населення країни, але полів стало ще менше, ніж раніше", - пояснює тренер.

Приватизація спорту

І брак футбольних майданчиків, і бум приватних академій є наслідками переходу країни до ринкових відносин. Держава, яка колись керувала всім, включаючи спорт, тепер не має достатніх ресурсів, щоб задовольнити бажання людей грати у футбол. Тим часом у спорті, як і в інших сферах, якими колись опікувалася держава, пройшов процес масштабної приватизації.

Ндерім Кацелі працює агентом і представляє інтереси кількох професійних албанських гравців. За його словами, приватні футбольні академії, які з'явилися в Албанії, відіграють важливу роль у суспільстві, оскільки це єдині місця, де можуть грати юні футболісти. Водночас він визнає, що ці школи також є машинами для заробляння грошей. "Іноді з'являється справжній талант, і адміністраторам академій вдається продати його до іноземних чи місцевих клубів", - каже він, відзначаючи, що албанські клуби рідко мають молодіжні команди. "Але основна мета академій - зібрати якомога більше грошей з учнів", - наголошує Кацелі, супроводжуючи DW до трьох найвідоміших футбольних шкіл у Тирані - "Динамо", "Партизані" та KS Ali Demo.

Навіть обдаровані юнаки не завжди мають можливіть тренуватися

Навіть обдаровані юнаки в Албанії не завжди мають можливіть тренуватися

"Якщо ти заробляєш легкі гроші на платі за навчання, то упускаєш головну мету - перетворення молодого таланту на справжнього гравця. А цей процес вимагає часу та значних зусиль", - каже Кацелі. На підтвердження своїх слів він наводить факт: жоден із 23 гравців національної збірної, які вирушили на "Євро-2016", не закінчував приватної футбольної академії. Більше того, багато хто з цих гравців зростав або народився за кордоном - їхні батьки переїхали до Західної Європи з політичних або економічних причин. Отже, успіх національної збірної далеко не є заслугою гравців Made in Albania. Внесок діаспори був вирішальним.

Це й не дивно, адже багато честолюбних юних гравців просто не можуть собі дозволити платити щомісяця 20-30 євро за навчання у футбольній академії у країні, де середня зарплата складає 300-400 євро на місяць. Багато кому нелегко собі дозволити навіть винайняти разом з друзями на годину невеликий майданчик.

Шанс на гру

Громадська організація Friends for Life дає шанс на гру принаймні декому. Два роки тому Гьєрг Ндоці, який очолює організацію, переконав кількох тренерів з Албанської футбольної федерації двічі на тиждень займатися з дітьми у SOS Village - інтернаті для дітей, яких з різних причин не можуть виховувати їхні батьки. Нещодавно ж він відкрив "Соціальну футбольну академію", де тренуються близько 100 хлопців. Заняття проходять на невеликому майданчику однієї з тиранських шкіл, який був відновлений за державні кошти. "Наша головна мета - не творити чемпіонів, а використати спорт для того, щоб допомогти цим хлопцям соціалізуватися, а також навчити їх дисципліни та інших цінностей, які матимуть позитивний вплив на їхнє життя", - каже Ндоці.

Серед тих, хто відвідує тренування у "Соціальній футбольній академії", є й гості з притулку для сиріт "Зібері Халулі", де у 2011 році громадська організація Terre des Hommes запустила ініціативу, завдяки якій діти змогли створити офіційну команду, визнану Албанською футбольною асоціацією. Два члени команди - 16-річний Емільйо Мейдані та 17-річний Фатьон Крека - продемонстрували неабиякі футбольні навички, тож минулого року їх запросили до академії "Лоро Борічі" - єдиної державної футбольної школи у країні. У цій школі більше сотні гравців мають для тренувань лише два поля. Можливо, це не ідеальний сценарій, але це не турбує таких юних гравців, як Мейдані та Крека. Сама думка про те, що скоро вони можуть розпочати футбольну кар'єру, робить їх щасливими.

Емільйо Мейдані пощастило потрапити до футбольної академії Лоро Борічі

Емільйо Мейдані пощастило потрапити до футбольної академії "Лоро Борічі"

Обох гравців вважають перспективними. Тренери вірять, що якщо юнаки важко працюватимуть, то потраплять до одного з клубів Kategoria Superiore - вищої футбольної ліги Албанії. Але навичок та мотивації може бути не досить. "Часто власники провідних албанських клубів надають перевагу купівлі іноземних гравців, а не розвитку місцевих талантів, - каже директор "Лоро Борічі" Ермаль Тахірі. - Вони просто хочуть показати, що в них є гроші. Футбол - це маркетинг та політика, що загрожує шансам наших вихованців на професійну кар'єру".

Але Мейдані та Креки здобувають у "Лоро Борічі" не лише спортивний досвід. Адже футбольна академія водночас є загальноосвітньою школою. Одна з викладачок Еміріета Деті, каже, що вони вчать юнаків бути не лише спортсменами, але й допомагають знайти своє місце у суспільстві, навіть якщо їхня спроба стати професійними футболістами не завершиться успіхом.

Дивитись відео 02:16
Now live
02:16 хв

"Євро-2016": як спонсори заробляють на чемпіонаті (09.06.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама