Донор за згодою: як діятимуть нові правила трансплантації органів в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.05.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Донор за згодою: як діятимуть нові правила трансплантації органів в Україні

Верховна Рада України дозволила трансплантацію органів, якщо на це ще за життя донор дав письмову згоду. Щороку трансплантації потребують понад п'ять тисяч українців.

Новий закон має покращити ситуацію з трансплантацією органів в Україні

Новий закон має покращити ситуацію з трансплантацією органів в Україні

Щороку в Україні гине близько трьох тисяч потенційних донорів, які могли б врятувати життя десяти тисячам хворим. Натомість нині чинний закон, який Верховна Рада ухвалила ще 1999 році, не дозволяє робити швидку та ефективну трансплантацію.

Катастрофічна ситуація

"Через застарілий, недієвий закон за всі ці роки в Україні зробили лише 108 операцій з пересадки органів.  З них від донорів-трупів пересадили вісім сердець і 100 нирок. Це катастрофічно мало", - розповідає голова Національного руху "За трансплантацію" Юрій Андреєв. За його словами, зараз трансплантації щороку потребують понад п'ять тисяч українців. На пересадку нирки чекають понад 2,5 тисячі пацієнтів, печінки - до 1,5 тисячі пацієнтів, серця - понад тисячу осіб, кісткового мозку - 300 хворих. Частина з них робить операції з пересадки за кордоном, частина помирає, так і не дочекавшись донорського органу.

Натомість у світі трансплантація органів, зокрема від донорів-трупів, вже давно є поширеною звичною практикою, завдяки якій рятують тисячі життів. Саме на цьому акцентували увагу автори законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині" під час його розгляду у Верховній Раді, у четвер, 17 травня. Одна з авторок законопроекту, голова  парламентського комітету з питань охорони здоров'я, депутатка фракції партії "Блок Петра Порошенка" Ольга Богомолець, зазначила, що, за оцінками міжнародних фахівців, через 20 років у світі понад 50 відсотків операцій будуть пов'язані з трансплантацією. Це - медицина майбутнього, яка дозволить підтримувати життя людини максимально довго. "І якщо Україна не хоче залишитися на задвірках світової медицини та перетворитися на країну третього світу, вона має розвивати сучасні технології та йти в руслі загальносвітових тенденцій", - вважає Богомолець. І її аргументи були переконливими - законопроект підтримало 255 народних депутатів.

Тільки за згодою

Законопроект передбачає презумпцію незгоди людини на пересадку її органів. Вилучати їх для трансплантації після смерті можна буде лише у разі письмової прижиттєвої згоди. Як зазначила Ольга Богомолець, будь-яка людина, яка раніше дала свою згоду на збір органів, в будь-який час може відмовитися від цього в разі зміни свого рішення. Але, якщо людина не дала свою згоду або незгоду на трансплантацію, то дозвіл на вилучення органу після її смерті  буде запитуватися у близьких родичів померлого.

Натомість у депутатів було чимало заперечень щодо цього. "В якій цивілізованій крані запускається закон про трансплантацію, коли йде війна і бойові дії, вмирають люди та пропадають безвісти? Ми вимагаємо запустити його після війни", - заявив з парламентської трибуни депутат від фракції "Опозиційний блок" Ігор Шурма. Його фракція, як і фракція Радикальної партії Олега Ляшка, не голосувала за цей законопроект.

У пропрезидентській фракції відповіли на всі застереження депутатів. "Якщо людина загинула на фронті, якщо це сирота чи людина загинула від кримінального злочину, все це триматиметься на контролі і у таких випадках забір органів буде заборонений. Головна умова на трансплантацію - це обов'язкова прижиттєва згода людини на це", - зазначила представниця президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

Відповідно до проголосованого законопроекту, порушення порядку трансплантації органів буде каратися штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами терміном до двох років, або позбавленням волі терміном до трьох років. За вилучення у людини шляхом примушування або обману органів з метою трансплантації каратимуть позбавленням волі до п'яти років. За ті самі дії, вчинені щодо особи в безпорадному стані або яка перебуває в матеріальній чи іншій залежності, каратимуть позбавленням волі терміном від п'яти до семи років.

Автоматичний реєстр

Якщо законопроект підпише президент, то до 1 жовтня цього року в Україні має з'явитися Єдина державна інформаційна система трансплантації для збору, реєстрації, накопичення відповідної інформації, а також здійснення об'єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини і  визначення пари донор-реципієнт. "Це те, чого бракувало нам так багато років у нині діючому законі. Ці реєстри донорів і реципієнтів дозволять по справжньому запустити систему трансплантації в Україні і рятувати життя", - сказав DW Юрій Андреєв.

Пара донор-отримувач буде визначатися в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації в автоматичному режимі, організовуватиме весь процес трансплант-координатор. Саме трансплант-координатор перевірятиме, чи надавала людина за життя згоду на трансплантацію, організовуватиме вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, співпрацюватиме з медзакладами, які мають стосунок до трансплантації. Фінансуватиметься трансплантація хворим державними коштами.

Дивитись відео 02:21
Now live
02:21 хв

Реформа трансплантології: чи готова Україна? (03.06.2016)

 

 

Аудіо й відео до теми