Для чого волонтери Донбасу йдуть на вибори | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.07.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Для чого волонтери Донбасу йдуть на вибори

Волонтери гуманітарних фондів, що останні п’ять років допомагали постраждалим від війни на Донбасі, йдуть у політику. Навіщо їм це потрібно?

Колишня волонтерка Марина Черенкова (праворуч) раніше ходила по хатах з допомогою. Тепер агітує як кандидатка до Верховної Ради

Колишня волонтерка Марина Черенкова (праворуч) раніше ходила по хатах з допомогою. Тепер агітує як кандидатка до Верховної Ради

Одномандатні округи Донеччини та Луганщини на цьогорічних парламентських виборах ваблять багатьох кандидатів - від парламентарів зі стажем до місцевих політиків та промисловців. В обмін на голоси вони обіцяють припинення війни та відродження регіону, який вже п’ять років страждає від наслідків бойових дій.

Крім політиків зі стажем і бізнесменів, у кількох районах Донбасу до Верховної Ради балотуються й активісти гуманітарних організацій, що весь цей час опікувались проблемами переселенців та мешканців прифронтової "сірої зони". Вони стверджують, що як ніхто інший розуміють потреби місцевих.

"Програма від народу"

Офіційна політична програма Марини Черенкової - самовисуванки в найменшому в країні 51-му одномандатному окрузі - не вирізняється конкретикою. З документу, розміщеному на сайті ЦВК, модна зрозуміти, що кандидатка виступає за припинення вогню, діалог з непідконтрольними територіями та відродження селища Зайцево. "Свою програму, я формую на ходу, відштовхуючись від того, чого потребують місцеві",- розповідає Черенкова.

В кандидатки чималий досвід вивчення потреб громадян у прифронтовій зоні. З 2014 року вона керувала донецькою волонтерською групою "Відповідальні громадяни", яка розвозила гуманітарну допомогу під час бойових дій по обидва боки лінії зіткнення. В січні 2016-го за критику сепаратистського режиму волонтерку заарештували бойовики так званої ДНР, а за місяць разом з усією організацією вислали з непідконтрольних територій.

Черенкова не новачок у політиці - до війни вона двічі обиралась до Донецької облради від Партії регіонів. "В мене була підтримка, як в Кім Чен Іра - понад 80 відсотків,- жартує вона,- А тут доводиться боротись за кожен голос".

Різні благодійники

Стрімким кроком Черенкова йде вулицями Бахмутки - невеличкого селища у своєму виборчому окрузі - роздаючи місцевим бабусям фото з минулої зустрічі. "На листівки та плакати грошей в мене немає, так в людей буде хоч згадка про кампанію",- пояснює вона. За словами кандидатки колишні отримувачі гуманітарки від "Відповідальних громадян" пригадують її не одразу: "Хіба якщо полізеш у старі  фотографії, нагадаєш про якийсь старий обстріл". В роботі "Відповідальних громадян" Черенкова не  бере участі останні два роки.

На окрузі з Черенковою конкурує ще один благодійник - партія "Опозиційний блок" висунула тут кандидатом директора гуманітарного штабу Ріната Ахметова Олександра Вишнякова. "Відповідальні громадяни" довгий час були партнерами штабу, доставляючи його допомогу у віддалені селища Донбасу та зараз Черенкова, разом з іншими кандидатами відверто критикує опонента - адже останні місяці "гуманітарка" від Ахметова в селищі як правило роздається одночасно з агітацією за Вишнякова.

Вибори-SOS

Про поєднання благодійної і політичної діяльності замислювались і в організації "Схід-SOS", яка п’ять років працює на Луганщині. Троє активістів організації балотуються в області по одномандатних округах як самовисуванці, а виконавча директорка Олександра Дворецька отримала 29-те місце в списку політичної партії "Голос" Святослава Вакарчука.

"Врешті, нам стало в нагоді, що цього року ми майже не роздаємо "гуманітарку", а зосередились на правовій та психологічній допомозі, тому нас буде важко звинуватити у підкупі виборців", - пояснює голова ради "Схід-SOS" Євген Васильєв, який змагається за голоси мешканців Попаснянського району.

Як і Марина Черенкова він говорить про важливість вирішення багатьох проблем Донбасу на національному рівні - зокрема про полегшення перетину лінії розмежування, скасування військово-цивільних адміністрацій та поновлення місцевого самоврядування. Окрім цього кандидати від "Схід-SOS" протиставляють себе старим елітам регіону, які відкрито звинувачують у розгортанні війни в 2014 році.

"В перші роки після Майдану волонтерські організації тримались осторонь інституційної політики, намагаючись зберегти незалежність. Та президентські і парламентські вибори цього року змінили ситуацію через запит на нових політиків",- ділиться спостереженнями соціолог Юлія Шукан з Університету Париж-Нантер (Université Paris Ouest Nanterre La Défense), яка вивчає громадські рухи в Україні.

Передвиборний плакат Костянтина Реуцького

Передвиборний плакат Костянтина Реуцького

Вдячність в обмін на голоси

"Чи пам’ятають нас наші "клієнти"? На моєму окрузі, де більше переселенців з непідконтрольних районів - так, на "тиловому" окрузі Костянтина Реуцького (ще один кандидат від Схід-SOS - ред.) - менше. Загалом люди тут брали гуманітарну допомогу, особливо не запам’ятовуючи від кого вона - важкі були часи",- розповідає Васильєв.

Та на думку Юлії Шукан благодійним організаціям вдалося передусім створити на місцях мережі активних громадян, на які можна спертися під час передвиборчої кампанії. "Втім, гуманітарний "капітал" так і не став вагомим в Україні на відміну від політичного чи економічного",- зазначає дослідниця.

Співзасновник "Відповідальних громадян" Енріке Менендес сам хоч і не балотується на виборах, але підтримує таку стратегію колишніх колег. "Гуманітарна діяльність в регіоні всі останні роки була тісно пов'язана з громадською. Це не просто роздача харчових наборів, а й надання правової допомоги, адвокація інтересів уражених груп. А це вже безпосередньо пов’язано з політикою,- пояснює він.

Марш самовисуванців

Втім, таку логіку на парламентських виборах не підтримали великі політичні гравці східного регіону, скаржиться Менендес. "Громадські організації Донбасу практично не представлені у списках "Опоблоку" чи "Опозиційної платформи - За життя" (ОПЗЖ). Олександра Вишнякова важко навіть назвати винятком - адже він частина корпоративною структури Ахметова",- пояснює волонтер.

На думку Юлії Шукан, громадські рухи не знайшли партійної підтримки на Донбасі саме через принципове ставлення до причин конфлікту. "Для більшості волонтерів Росія - агресор, а для ОПЗЖ, наприклад - партнер",- зазначає вона. Тож самовисування за мажоритарними округами залишається для волонтерів здебільшого єдиною можливістю участі в політичних перегонах, а боротьба із передвиборною гречкою - найважливішим напрямом боротьби.

Дивитись відео 03:43

Чи є мовне питання на Донбасі таким болючим, як каже Кремль? (16.07.2019)

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама