Демократія по-українськи: крок вперед, два назад | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.06.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Демократія по-українськи: крок вперед, два назад

Новий закон про вибори до Верховної Ради є великим кроком назад, а історія його виникнення - яскраве свідчення деградації парламентаризму в Україні. Такі оцінки пролунали під час конференції «Київський діалог».

default

Навряд чи в Європі знайдеться країна, в якій виборче законодавство змінювалося б так часто, як в Україні. Молода українська демократія на численних виборах уже «набила чимало синців», маючи досвід декількох принципово різних виборчих систем, переживши десятки і сотні різноманітних форм фальсифікацій волевиявлення.

Один зі «старожилів» Верховної Ради, депутат від «Нашої України» Юрій Ключковський глибоко розкритикував проект закону про вибори народних депутатів, поданий президентом Януковичем. Законопроект, який уже незабаром може бути ухвалений пропрезидентською більшістю у парламенті, на переконання Ключковського, не врахував головних помилок минулих років та ігнорує демократичний досвід, якого вже набуло українське суспільство.

«Практично всі погодилися з тим, що «закриті списки» - не ідеальні і потрібно вдосконалювати пропорційну виборчу систему. Практично було досягнуто суспільного консенсусу щодо переходу до відкритих регіональних списків. Ця позиція містилася в програмах усіх кандидатів у президенти, в тому числі й Віктора Януковича, який переміг. Однак сьогодні цього немає. Більше того: навіть у пропорційній частині «змішаної» системи, яка пропонується, йдеться про закриті списки. Ті самі закриті списки, які так гостро критикувалися у суспільстві», - обурювався Ключковський, виступаючи на конференції.

Найгірший з усіх варіантів

Олександр Якименко

Олександр Якименко

Найгіршим з усіх можливих варіантів називає „змішану“ модель і політолог Олексій Якименко. «Ми повертаємося до ситуації, коли буде великий вплив і бізнесу, і влади в одномандатних округах, коли голоси просто купуватимуться. Виборчий процес стає більш корупційно вразливим. Структура парламенту буде аморфною, як це було в парламентах, обраних у 1998 і 2002 роках», - нагадав Якименко в інтерв´ю Deutsche Welle.

За його словами, замість подальшого демократичного розвитку Україну штовхають у минуле, орієнтуючись суто на політичну доцільність. Однак політолог заспокоює: цей закон з усіма його недоліками, такий самий невічний як і його попередники. Вже наступний склад Верховної Ради може змінити виборче законодавство, залежно від політичної кон´юнктури.

«Ми порадилися, і я вирішив…»

Юрій Ключковський

Юрій Ключковський

Розчарування законопроектом висловили і запрошені на «Київський діалог» представники неурядових організацій, які працювали у робочій групі, що її скликав президент Янукович у рамках «широкого громадського обговорення». Представники громадянського суспільства місяцями обговорювали з фахівцями міністерства юстиції технічні деталі законопроекту. Натомість всі ключові питання влада вирішила без них, наголосила Крістіна Вільфор з Національного демократичного інституту.

«Прикро, що питання виборчої системи взагалі не поставили на обговорення. У президента сказали, що це взагалі не є предметом обговорення в рамках робочої групи. Після того групу ще й розширили до 47 осіб. Та хай би вони записали туди хоч і 147 осіб – якщо виборча система не обговорюється, важко взагалі про щось говорити», - нарікає Вільфор. Свого часу її інститут демонстративно вийшов з робочої групи, яка працювала над законопроектом.

Деградація парламентаризму

Юрій Ключковський, який уже брав участь у розробці не одного виборчого законопроекту, цього разу розчарований як ніколи. Більше за все його засмучує не «змішана» виборча система і навіть не 5-відсотковий прохідний бар´єр, який депутат називає зависоким і дискримінаційним. Найбільше Ключковський переймається деградацією українського парламентаризму. «Уперше в історії незалежної України доля законопроекту про парламентські вибори вирішується не у стінах парламенту», - із жалем зауважив Ключковський.

Як у майбутньому обиратимуть український парламент, вочевидь, вирішували не експерти і навіть не самі депутати. То хто ж ухвалював таке принципове для розвитку демократії рішення? У яких колах воно дискутувалося? «Це рішення приймав особисто президент», - відповіла на запитання Deutsche Welle заступник міністра юстиції Інна Ємельянова, яка на конференції виконувала роль «адвоката» виборчих новацій від Януковича.

Автор: Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM