Декомунізація в Україні: чемпіони, аутсайдери та курйози | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.02.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Декомунізація в Україні: чемпіони, аутсайдери та курйози

Україна загалом прискореними темпами звільняється від символів тоталітарного минулого. Щоправда цей процес відбувається досить нерівномірно. Інколи трапляються й курйози.

Цього тижня, а саме 22 лютого, вибіг термін зміни назв населених пунктів в Україні, що підпадають під дію закону "Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки". Але досі були перейменовані лише 176 населених пунктів із 987, до яких були подані пропозиції місцевої влади. Річ у тім, що Верховна Рада в середині лютого так і не спромоглася розглянути відповідний законопроект. Парламент був паралізований внаслідок скандального голосування про недовіру уряду та через вихід з парламентської більшості двох фракцій.

Чемпіони та аутсайдери

Керівник відділу аналізу регіональних особливостей та політики нацменшин Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Богдан Короленко в інтерв'ю DW зазначив, що список поданих до перейменування населених пунктів уже кілька разів доповнювався - враховувались пропозиції, що надходили від місцевої влади.

Своєрідним рекордсменом з декомунізації можна вважати Івано-Франківську область. Тут не лишилося жодного населеного пункту, в назві якого був би увіковічнений тоталітарний комуністичний режим.

Представник УІНП повідомив, що однією з найбільш активних у справі зміни назв та демонтажу пам'ятників тоталітарного минулого виявилась підконтрольна українському уряду територія Донецької області. За даними науковців, тут планується змінити назви 23 міст та 83 сел.

Найповільніше ж процес декомунізації відбувається в Полтавській області. Звідти від місцевих громад досі не надходило пропозицій щодо перейменувань. "З 22 лютого ця функція за законом перейшла до голови обласної держадміністрації", - зазначив представник УІНП.

Чіпляння за старе

Скандальна ситуація з декомунізацією склалася в Кіровограді. За словами Короленка, міськрада подала до парламентського комітету з державного будівництва сім пропозицій зі зміни назви цього міста. Обираючи між ними, комітет дослухався до рекомендації УІНП, який радив з цих семи віддати перевагу назві "Інгульськ", що походить від місцевої річки Інгулець. "Пізніше Кіровоградська міськрада висловила із цим свою незгоду, але не вчинила більше жодних дій. Відповідно, запропонована комітетом назва залишається чинною", - сказав Короленко.

Не обійшлося і без курйозів. Так, міськрада міста Комсомольск, Полтавської області, запропонувала вважати цю назву абревіатурою. На думку авторів такої ініціативи, ця абревіатура "не містить символіки комуністичного тоталітарного режиму", оскільки її слід розшифровувати так: "Колектив Молодих Соціально Мотивованих Людей - Справжніх Козаків".

У Запоріжжі вчинили спробу влаштувати акцію протесту проти рішення міськради демонтувати найбільший в Україні майже двадцятиметровий пам'ятник Леніну. Проте місцеві мешканці, за повідомленнями преси, закидали яйцями автобус приїжджих протестувальників, а одну з пасажирок облили зеленкою.

Декомунізація свідомості

Те, як відбувається декомунізація, подобається в Україні не всім. Директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін в інтерв'ю DW закинув Українському інституту національної пам'яті у "знищення історичної пам'яті". Він вважає, що зміна назв населених пунктів відбувається антидемократично, замість відновлення історичних назв влада свавільно нав'язує інші назви, а цілий процес декомунізації ігнорує думку населення України. "Йдеться про те, що УІНП витирає ластиком величезний шмат історії України, де були і позитивні, і негативні моменти", - сказав Стоякін.

В Українському інституті національної пам'яті з такими закидами не погоджуються. Як наголосив в одному зі своїх інтерв'ю голова УІНП Володимир В’ятрович, діяльність його інституту скерована на те, аби розповісти про приховані історичні факти, вивчення яких дозволить історикам та українцям самим зробити висновки про справжню історію держави. "Через процес декомунізації в державі вперше стартувала дискусія щодо цінностей, щодо майбутнього, яке неможливо без переоцінки минулого", - зазначив В'ятрович. За його словами, відкриття доступу до таємних архівів дає можливість зберегти пам’ять та відновити приховувані раніше історичні події.

Кандидату політичних наук та київському історику Олександру Палію реакція громадської думки українців на декомунізацію нагадала винесення тіла Сталіна з Мавзолею у Москві 1961 року. Експерт зазначив, що тоді жодна людина в цілому Радянському Союзі не вийшла на протест. Водночас у розмові з DW Палій пошкодував, що УІНП та міністерство культури не рекомендувало місцевим органам влади використати в назвах вулиць та населених пунктів імена видатних постатей з історії України.

Реклама