Гостьова колонка: Спільно посилювати оборону Європи | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Гостьова колонка: Спільно посилювати оборону Європи

Теза про те, що Європа або діє спільно, або стає м'ячем у чужій грі, стосується не лише економіки, а й військової сфери, вважають десятеро депутатів парламентів Німеччини та Франції.

У якому світі ми хочемо жити в 2040 році? Європейські держави опинились сьогодні на роздоріжжі: якщо їм не вдасться організуватись та вийти на міжнародну арену зі спільною оборонною стратегією, завтра вони стануть м'ячем у грі інших. А саме у грі тих держав, які вже сьогодні дотримуються агресивного зовнішньополітичного курсу задля розширення свого панівного становища. За три місяці до виборів у Європарламент масштаб цього виклику повинні усвідомити не лише партії, але й громадяни Європи.

Світовий лад у тому вигляді, в якому він сформувався після завершення "холодної війни", сьогодні переживає перерозподіл. Востаннє це чітко продемонструвала Мюнхенська конференція з безпеки кілька тижнів тому. Систему міжнародних відносин розхитують як нові гравці, які прагнуть розширити свій вплив, так і зовнішня політика чинного американського уряду. При цьому загроза для Європи, що виникла з появою нових ракет середньої дальності в Росії, вимагає спільних дій задля гарантування стабільності території спільної та необмеженої безпеки. Збереження міжнародних угод на кшталт договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності чи атомної угоди з Іраном, що підтримують стабільність та посилення міжнародного контролю за озброєннями, є одним із ключових інтересів Європи.

Співпраця - це обов'язок

Міжнародна безпека - основа для того, аби впоратися з глобальними викликами на кшталт зміни клімату чи цифрової революції. При цьому наші армії та промисловість опинилися перед загрозою залишитися позаду в гонці технологій. Тож співпраця - це вже не просто одна з можливостей, а обов'язок. Жодна держава ЄС не може самотужки забезпечити свою оборону на необхідному рівні. Крім того, за оцінками Єврокомісії, через недостатню співпрацю в сфері оборони і безпеки щороку витрачається близько 30 мільярдів євро, які можна було б заощадити.

Президент Франції Еммануель Макрон та канцлерка ФРН Анґела Меркель

Президент Франції Еммануель Макрон та канцлерка ФРН Анґела Меркель

Завдяки ініціативам Анґели Меркель (Angela Merkel) та Еммануеля Макрона Європа вже підготувалася до чергових викликів. Спільну оборонну та безпекову політику було поглиблено за допомогою низки спільних заходів: поряд із Європейським оборонним фондом (13 мільярдів євро на період з 2021 до 2027 року) було започатковано "постійну структурну співпрацю з питань безпеки та оборони" (Permanent Structured Cooperation on security and defence, PESCO). Остання має на меті покращити координацію між збройними силами окремих країн ЄС та спільно розробити кібер-навички за допомогою підвищення оборонних бюджетів.

До конкретних проектів у рамках цієї співпраці належить спільна штаб-квартира та європейський центр навчання пілотів тактичної авіації. Крім того, дев'ять країн, серед яких і Великобританія, започаткували ініціативу European Intervention Initiative - EI2, що має на меті розвивати європейську стратегічну культуру та більш тісну спільну військову політику. Утім, по обидва боки Рейну всі й надалі мають усвідомлювати, що європейська оборонна співпраця не є конкуренцією для НАТО, а має на меті його додаткове посилення.

Важливість оборонного питання визнана

Франція та Німеччина розпізнали важливість оборонного питання. Обидві країни почали збільшувати інвестиції в цю сферу та створювати підвалини майбутньої співпраці. Свіжі приклади - спільне планування майбутньої протиповітряної оборони, а також розробка нової моделі танка. Ці системи в майбутньому мають захищати нашу безпеку як на суші, так і у небі.

Європейці мають спільно розробити нову модель танків

Європейці мають спільно розробити нову модель танків

Але цього недостатньо: ми повинні дати старт новим проектам, аби забезпечити автономію, здатність до стратегічного планування та, зрештою, існування Європи. Приміром, нам потрібні амбітні програми в космічній галузі, щоб мати доступ до незалежних безпекових та розвідувальних інструментів. Невід'ємним елементом для цього є спільна розробка в майбутньому європейських ракет-носіїв.

Партнерство означає і залежність

Подібні проекти можуть з'явитися лише у рівноправних та довгострокових партнерствах, у яких свідомо приймається факт взаємної залежності. Для цього потрібно припинити дивитися лише на власні, національні частки в спільних проектах за принципом juste retour та почати мислити європейськими категоріями. Хоч це і виправдано, що держави вимагають часток відповідно до розміру внесків, які вони роблять у спільні програми. Однак цей принцип мислення не повинен працювати на шкоду економічній ефективності. Крім того, ми повинні в дусі Аахенської угоди знайти спосіб об'єднати наші погляди на експорт озброєнь.

Як ніколи ми як європейці маємо спільний інтерес у тому, аби разом знайти відповіді на загрози, що постали перед нашим континентом. Щоб і надалі відігравати на світовій арені сильну, напрямну та передусім єдину роль, ми мусимо прийняти виклик більш інтенсивної співпраці.

Автори цієї гостьової колонки - депутати Національних зборів Франції Жан-Шарль Ларсоннер, Крістоф Аренд, Тома Гассійо та Серен Моборн'є (усі з партії "Республіка на марші"), а також депутати німецького Бундестагу Андреас Юнґ (ХДС), Нільс Шмід (СДПН), Родеріх Кізеветтер (ХДС), Міхаель Ґеорґ Лінк (ВДП), Райнгард Брандль (ХСС) та Крістіан Петрі (СДПН).

DW.COM

Реклама