Газ як знаряддя гібридної війни Росії: як з цим боротися? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.10.2019

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Газ як знаряддя гібридної війни Росії: як з цим боротися?

Конкуренція і диверсифікація - головні способи боротьби з російською газовою війною. Такого висновку дійшли експерти-учасники форуму Бориса Нємцова в Варшаві.

Північний потік 2

"Північний потік-2" становить небезпеку для України, вважають експерти

Тема страхів і боротьби з ними стала однією з головних на четвертому форумі Бориса Нємцова, який завершився у Варшаві в четвер, 10 жовтня. Напруженість у відносинах Росії із Заходом стала причиною взаємної недовіри і різних страхів як у Москві, так і в Європі, впевнені учасники зустрічі.

За їхніми словами, одне з головних побоювань європейців щодо Росії пов'язане з енергетикою, оскільки ця галузь давно перетворилася на інструмент геополітики - Москва активно користується енергетикою для зловживання в політичних цілях, залякування і навіть так званої гібридної війни.

Чи можна боротися з використанням енергетики в політичних цілях і протистояти гібридній війні Москви? Інструменти для цього є, впевнені експерти.

Україна постраждала найбільше

Росія використовує газ у політичних цілях вже майже 15 років, починаючи з 2005 року. І щоразу він ставав зброєю проти України, вважає економіст і колишній заступник міністра фінансів РФ Сергій Алексашенко. Він нагадав, як у 2006 і 2009 роках Москва тиснула на Київ і загрожувала припиненням поставок газу.

Але найбільш сильний удар буде завдано найближчим часом, коли відбудеться ймовірне припинення газового транзиту через Україну після добудови "Північного потоку-2", вважає Алексашенко. За різними підрахунками, Україна втратить до двох відсотків ВВП, що стане для неї суттєвою втратою. "Найгірше у цьому те, що Україна залишилася одна, крім Польщі і Словаччини, її, за великим рахунком, ніхто не підтримує в цьому питанні", - зазначив Алексашенко.

Але постраждати може і Європа. На думку експерта, президент РФ Володимир Путін також використовує газ для "розладу в ЄС". Яскравий приклад цього - проєкт "Північний потік-2", щодо якого в Європі є абсолютно різні точки зору. З його допомогою Москва "купила" добре ставлення німецьких бізнесменів і політиків, вважає Алексашенко. На його думку, Європі, у якій зараз і так чимало проблем, варто побоюватися, що газ використовуватиметься як елемент розколу і схиляння до корупції деяких країн.

Як Грузії і Литві вдалося вийти із зони ризику

Найбільшим ризик гібридної війни є для країн, які перебувають в "перехідному періоді", вважає експертка варшавського Центру східних досліджень Агата Лоскот-Страхота. На її думку, можливості Росії слабшають завдяки тому, що в цих країнах проводять реформи в галузі енергетики та диверсифікують джерела отримання ресурсів.

Перед подібними ризиками стояла, наприклад, Грузія, але вона змогла диверсифікувати джерела отримання ресурсів за допомогою контрактів з Азербайджаном. Аналогічним чином Литва побудувала термінал з прийому скрапленого газу (СПГ) і тепер може отримувати паливо з різних джерел. "Вона стала незалежною країною з точки зору постачань газу з Росії", - зазначила Лоскот-Страхота.

Як протистояти гібридній війні Москви

Ще 20 років тому Європа в цілому була залежною від російського газу, нагадав економіст і колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов. "Тоді керівництво "Газпрому" хвалилося, що ціни на газ виростуть у кілька разів і нічого не зможе стримувати їх", - нагадав Мілов.

Однак за цей час газова інфраструктура в Європі значно покращилася, з'явилося більше конкуренції, зокрема і завдяки терміналам СПГ. Російський монополіст як і раніше продає значні обсяги блакитного палива європейцям, але вже не може тиснути на партнерів так, як раніше, зазначив Володимир Мілов. "Конкуренція забирає отруйне жало у монополіста", - резюмував економіст.

Глава Центру польсько-російського діалогу та згоди Ернест Вицішкевіч додав, що "Володимиру Путіну треба поставити пам'ятник за те, що в Європі через 20 років з'явилася повноцінна спільна енергетична політика, раніше нічого подібного не було".

Природні ресурси - прокляття самої Росії

Від дій російського газового монополіста страждає сама Росія, вважає Володимир Мілов. "Газпром" платить недостатньо податків. І у нас немає грошей на лікарні та школи, але ми витрачаємо мільярди доларів на абсолютно непотрібний трубопровід для обходу третіх країн. Монополіст - це хижак, який забирає гроші з кишень усіх", - додав Мілов.

На саму Росію чекають дві небезпеки, пов'язані із залежністю від вуглеводнів, відзначили експерти. Протягом десяти років країна, по-перше, пройде пік видобутку нафти і він почне знижуватися. А по-друге, до 2025-2040 року енергобаланс в світі дедалі більше почне зміщуватися в бік поновлюваних джерел енергії, вважає Сергій Алексашенко.

Все це дуже негативно вплине на рівень життя росіян. "Поки про це в Росії не думають, у влади немає довгострокової політики. Це може стати серйозним викликом для країни, з яким вона може не впоратися", - додав Алексашенко. Неважливо, чи буде в цей момент при владі Володимир Путін чи інший президент, будь-якому лідеру буде вкрай складно впоратися з наслідками, зазначив економіст.

Нова схема "Газпрому": Росія не хоче договору на транзит газу через Україну (18.09.2019)