В Україні хочуть зменшити кількість депутатів Ради, але чому саме 300? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.02.2020

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

В Україні хочуть зменшити кількість депутатів Ради, але чому саме 300?

Верховна Рада попередньо схвалила скорочення числа депутатів українського парламенту з нинішніх 450 до 300. Експерти називають ініціативу популістською, опозиція скаржиться, що її не почули.

У майбутньому депутатів Верховної Ради може стати не 450, а 300

У майбутньому депутатів Верховної Ради може стати не 450, а 300

Верховна Рада у вівторок, 4 лютого, ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт, яким пропонується скоротити конституційну кількість народних депутатів українського парламенту з 450 до 300 та обирати їх за пропорційною системою. За це проголосували 236 народних обранців. Найбільше голосів за законопроєкт очікувано дала правляча фракція "Слуга народу".

Так хоче народ?

Депутати монобільшості посилаються на те, що ще у 2000 році, тобто двадцять років тому, за президентства Леоніда Кучми українці на референдумі проголосували за зменшення Верховної Ради і вони таким чином виконують волю народу. "Народ України сказав, що він хоче бачити у парламенті саме триста народних депутатів. Ухваленням цього закону ми імплементуємо його волю", - заявив з трибуни представник президента в Конституційному суді, народний депутат з фракції "Слуга народу" Федір Веніславський. Також у  "Слузі народу" посилаються на теорію конституційного права, відповідно до якої, якщо в Україні 37 мільйонів громадян, то кількість парламентарів має становити приблизно 300, максимум 320 народних депутатів. Також президентська політсила апелює до того, що скорочення депутатів фінансово вигідне для всіх. "На кожного депутата кожного місяця орієнтовно витрачають 120 тисяч гривень. Ці кошти в проєкції п'яти років - величезні. Їх можна направити на лікарні, оборону", - сказав журналістам заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, депутат з фракції "Слуга народу" Олександр Качура.

Зауваження КС проігнорували

Натомість оптимізму щодо цього не розділяють депутати опозиції. У фракції "Голос" законопроєкт назвали "неякісним" і вказали на численні зауваження Конституційного суду до тексту документа. Депутатів монобільшості звинувачують у тому, що вони взяли до уваги лише  частину висновку Конституційного суду, де йдеться про відповідність законопроєкту Конституції України, однак зовсім проігнорували застереження суду, що зменшуючи кількість депутатів, необхідно внести зміни також до низки інших статей Основного закону. 

Опозиція скаржиться, що влада проігнорувала зауваження Конституційного суду до законопроєкту

Опозиція скаржиться, що влада проігнорувала зауваження Конституційного суду до законопроєкту

З цим погоджується експертка з виборчого законодавства Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. За її словами, зменшивши кількість депутатів, "Слуги народу", наприклад, не змінили у Конституції норму про те, що подання до Конституційного суду щодо конституційності тих чи інших законів можуть робити 45 депутатів. "Цей законопроєкт просто математично зменшив кількість депутатів, абсолютно не змінивши інших цифр у Конституції. Хоча передбачено, що можуть звертатися до суду з поданням 10 відсотків від загального складу парламенту. Саме так виникла цифра 45. Це залишилося неврегульованим", - відзначає Кириченко. Експертка вважає, що ігнорувати зауваження Конституційного суду під час внесення змін до Конституції у демократичній країні неприпустимо. Вона називає цю законодавчу ініціативу популістською.

Опозиція критикує

У депутатській групі "Довіра" нарікають, що "скорочення кількості депутатів означатиме, що звичайному громадянину буде в півтора рази чи вдвічі важче достукатися до свого обранця в парламенті". "Також після скорочення кількості народних депутатів людям без великих коштів або без підтримки влади буде важче пробитися до цього основного парламенту нашої країни", - вказує депутат-мажоритарник із групи "Довіра" Павло Бакунець. Натоміть у "Європейській солідарності" скаржаться, що жодних зауважень їхніх депутатів з профільного комітету в партії "Слуга народу" не почули. "А чому 300? Я пропоную рухатися далі: правильна цифра, яку має запропонувати "Слуга народу", - це 95, щоб був же "Квартал 95" тут в залі, щоб повністю відповідала і кількість депутатів суті того, що тут відбувається", - іронізує депутат з фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.

Експерти закидають владі популізм

У Комітеті виборців України (КВУ) застерігають, що зменшення кількості депутатів негативно вплине на роботу парламентських комітетів, адже у ті законопроєкти, які реєструють депутати, потрібно вчитуватися і "відсіювати" законодавчий спам. "Депутати реєструють до 12 тисяч законопроєктів за одне скликання. Цей масив документів має хтось обробляти і готувати до голосування", - вказує голова КВУ Олексій Кошель. Він відзначає, що президент і його політична сила ініціювали ухвалення цього законопроєкту без будь-якого експертного обговорення, що вказує радше на піар-акцію, аніж професійну підготовку важливої конституційної зміни. "Чому саме 300 депутатів? Звідки взялася ця цифра? Як можна посилатися на кількість населення, якщо офіційного перепису ще немає? Це все більше схоже на спосіб підняття рейтингу монобільшості, а не серйозну роботу", - зазначає Кошель.

У фракції "Слуга народу" звинувачення на свою адресу відкидають і зазначають, що конституційні зміни обговорювали на Комісії з питань правової реформ, яка є дорадчим органом при президенті України. За президентський законопроєкт зі скорочення кількості депутатів Верховна Рада має проголосувати ще раз на наступній сесії конституційною більшістю в 300 голосів. Наступна сесія запланована на осінь.

"Цінності. Гідність. Родина": навіщо та як депутати збираються захищати "традиційну сім'ю" (04.02.2020)