Втрачені мільярди, або Чому в Україні провалилася ″велика″ приватизація-2018 | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 17.12.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

Втрачені мільярди, або Чому в Україні провалилася "велика" приватизація-2018

Жодного підприємства з переліку великої приватизації в Україні цьогоріч продати не вдалося. Сотні мільйонів у бюджет поки що приносить лише мала приватизація на електронних аукціонах.

У 2018 році український уряд розраховував отримати  від приватизації державного майна 21,3 мільярда гривень, але такі сподівання виявились марними. Ще в червні, напередодні власної відставки, міністр фінансів України Олександр Данилюк говорив в інтерв'ю для DW, що цей амбітний задум не буде виконано, а Національний банк України (НБУ) попереджав - уряду доведеться шукати компенсатори для "дірки" у бюджеті, а це потребуватиме більших запозичень.

Подібне відбувається не вперше. Торік за рахунок приватизації було заплановано отримати 17,1 мільярда гривень, реально державний бюджет поповнився лише на 3,4 мільярда гривень. Прогнози на цей рік - не менш драматичні, якщо врахувати, що з об'єктів "великої" приватизації поки що не продано жодного. Йдеться про великі підприємства, вартістю більше 250 мільйонів гривень. А надходжень лише від "малої" приватизації замало, аби досягти поставлених цілей.

Єдиний шанс

При цьому на початку року в українському уряді панували доволі оптимістичні настрої, адже нарешті вдалося ухвалити новий закон про приватизацію. Цей закон, зокрема, передбачає залучення до продажу об'єктів "великої" приватизації інвестиційних радників та продаж об'єктів "малої" приватизації на електронних аукціонах. Уже 10 травня уряд ухвалив перелік великих підприємств, які планувалося продати у поточному році. Серед них - ПАТ "Центренерго", "Одеський припортовий завод" (ОПЗ), "Сумихімпром" тощо.

Але досі жодного аукціону з продажу цих підприємств так і не відбулося. Останні надії щодо великої приватизації було втрачено 11 грудня, коли виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Віталій Трубаров оголосив, що ПАТ "Центренерго" так і не буде проданий найближчим часом. Початкова ціна на запланованому на 13 грудня аукціоні мала скласти 5,9 мільярда гривень, але його було скасовано. Трубаров пояснив це невідповідністю документації, які подали два учасники конкурсу, вимогам законодавства.

При цьому, за словами заступника виконавчого директора "Центру економічної стратегії" Дмитра Яблоновського, "Центренерго" було єдиним з переліку підприємств, які реалістично можна було продати до кінця року. У решті випадків, розповідає експерт, об'єкти просто не встигли підготувати до продажу. "Тому про цей рік можна говорити, що велику приватизацію фактично провалено", - доходить висновку Яблоновський.

Суди та борги

Частково приватизація була загальмована  судовими позовами. Так, 12 грудня виконувач обов'язків голови Фонду держмайна Трубаров повідомив, що одна з компаній, яка претендувала на роль інвестиційних радників під час приватизації низки компаній, у тому числі й ОПЗ, програвши конкурси, тепер вимагає в суді скасування їхніх результатів. Трубаров запевняє, що через це вже обрані радники не можуть розпочати підготовку державних підприємств до продажу. Керівник Фонду держмайна називає це "навмисним затягуванням старту приватизації".

DW.COM

Продаж низки підприємств також ускладнюється великими боргами. Зокрема, згаданий вище ОПЗ станом на травень 2018 року мав 190 мільйонів доларів заборгованості перед компанією Ostchem Дмитра Фірташа та більше півтора мільярда гривень боргів перед "Нафтогазом України". Така ситуація знижує привабливість об'єктів для потенційних інвесторів, розповідає Яблоновський.

В українському уряді затримку "великої" приватизації виправдовують необхідністю проведення ретельної підготовки, адже йдеться в тому числі й про проблемні об'єкти. "У "великій" приватизації головний ризик - не сам аукціон, а процес підготовки до нього, який ускладнює важкий стан підприємств: суди, борги, банкрутства", - каже заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. Саме тому до процесу було необхідно залучити кваліфікованих інвестиційних радників, котрі мають досвід у вирішенні цих проблем, запевняє чиновник. 

На думку експерта Яблоновського, зрив аукціону з продажу "Центренерго" демонструє, що навіть з радниками залучити надійних закордонних інвесторів буде непросто. Експерт називає низку причин - від проблем з інвестиційним кліматом через корупцію та вади судової системи до специфіки конкретних підприємств. Так, "Центренерго", за його словами, працює на ринку з регульованим державою тарифом. "Якщо ви не впевнені в тому, як працює ринок електроенергії, ви не вкладатимете гроші, - пояснює Яблоновський. - Це може дозволити собі лише той, хто знає, що може домовитися з владою".

Малий успіх

Водночас в уряді України вказують на значний прогрес в сфері малої приватизації. За словами Нефьодова, перші аукціони почалися лише наприкінці серпня, але за цей час вже здійснено 423 успішних продажі державного та комунального майна, а до реєстру внесено більше 1300 об'єктів. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі  очікує, що найближчими місяцями буде продано близько 90 відсотків від запланованого. "Є зовсім визначні випадки - одне село продало непрацюючий водогін, отримавши в свою скарбницю два з половиною річних бюджети села", - розповідає Нефьодов. Він запевняє, що такий старт малої приватизації перевершив його очікування. Станом на п'ятницю, 14 грудня, "мала" приватизація принесла близько 524 мільйони гривень, повідомив у розмові з DW Нефьодов.

"Історією успіху" малу приватизацію називає і Яблоновський, хоча він додає - на реалізацію урядових планів з надходжень від продажу державного майна це вплине мало.  

Втім, такі цифри не лякають уряд. У поданому до Верховної Ради проекті бюджету на 2019 рік отримати від приватизації планують нескромні 17,1 мільярда гривень.