1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Фото: cc by sa Silin2005
Освіта

Від бакалавра до магістра в Україні шлях тернистий

Ольга Веснянка
14 січня 2013 р.

Україні загрожує повернення до радянських часів у системі освіти, застерігають критики, коментуючи протистояння між міністерством освіти й "Могилянкою" навколо так званого "перехресного вступу".

https://www.dw.com/uk/%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9/a-16519273

Мабуть у будь-якому діловому виданні тільки б зраділи спеціалісту, який би мав за плечима не лише журналістську школу, але й міг похвалитися фаховими економічними знаннями. Так звана «перехресна освіта» має переваги й у багатьох інших галузях, а не лише в журналістиці. У цьому впевнений адвокат Андрій Гук. Він готував позов Києво-Могилянської академії, яка не захотіла миритися з намаганнями міністерства освіти України скасувати перехресний вступ на магістерські програми. Гук заявляє, що можливість перехресного вступу є питанням інтересу студентів, автономії ВНЗ й конкурентноздатності на ринку праці.

Не положено

Міносвіти, у свою чергу, заявляє, що для перехресного вступу немає правових підстав. При цьому міністерство посилається на Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затверджене урядом 1998 році. За ним, як запевняють у міністерстві, присвоїти студенту кваліфікації спеціаліста (магістра) можна лише на базі відповідної програми підготовки бакалавра або спеціаліста, що є складовою галузевого стандарту вищої освіти для цього напряму підготовки (спеціальності). «Неможливо підготувати з бакалавра філології магістра з атомної енергетики», - йдеться у тексті «Роз’яснення щодо ступеневої вищої освіти», розміщеного на сайті відомства.

Внаслідок переговорів з представниками Києво-Могилянської академії, як повідомив у розмові з DW Гук, чиновники погодились на перехресний вступ лише за деякими спеціальностями. Але в «Могилянці» вирішили поборотись за принцип у цілому. Адже вже зараз багато студентів занепокоєні, що не зможуть вільно обрати собі магістерську спеціалізацію.

Цікаво, чому міністерство освіти раптом взялося за це питання. За словами Гука, в Києво-Могилянській академії перехресний вступ практикується, починаючи від 1996-го року, і досі проблем з ним не було. Юрист не погоджується й з твердженнями про загрозу якості навчання, якщо на магістерську програму приходять студенти, які перед тим вчилися за іншим фаховим напрямком. Як каже юрист, студенти, маючи змогу обирати дисципліни з різних факультетів, упродовж бакалаврату готуються продовжити навчання на магістратурі за іншою спеціальністю. Крім того, для вступу на магістерську програму їм доводиться ще складати вступні іспити, і філологу буде складно здати фізику, каже Гук. Юрист звернув увагу на те, що в інших європейських країнах перехресний вступ є загальним правилом за певними винятками.

Суд покаже

У понеділок 14 січня Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом "Могилянки". Перше засідання має відбутись 21 січня. Ярина Боренько - координатор групи «Контакти між людьми» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства звертає увагу на недосконалість законодавства в Україні. За її словами, в українському суді цілком можна довести, що «Могилянка» не дотримується Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні, де зазначається, що магістр - це рівень, здобутий на основі кваліфікації бакалавра. З іншого боку, як сказала експерт у розмові з DW, реакція чиновників свідчить про небажання реформ у вищій освіті.

На думку адвоката Андрія Гука, й опитаних DW експертів з євроінтеграції, це гальмує в Україні й Болонський процес, адже університети повинні мати більшу автономію, у тому числі й щодо перехресного вступу. «У документах у рамках процесу йдеться про усунення перешкод між циклами освіти. А вимоги міністерства про відповідність напрямів бакалавра та магістратури і є суттєвою перешкодою», - підкреслює адвокат . Як наголосила Ярина Боренько, в багатьох системах перехід між циклами в межах суміжних дисциплін відбувається за рахунок відсотку предметів, обов'язкових при переході на вищий цикл. Приклад - філософ, який хоче поступати на політологію, повинен мати зарахованими 60% політологічних дисциплін в рамках бакалаврату.

Радянський підхід

У конфлікті між міністерством освіти та «Могилянкою» експерт з євроінтеграції Андрій Когут вбачає не інакше як повернення до радянської командно-адміністративної практики. Такі дії, на його думку, лише перешкоджають інтеграції України в європейський освітній простір. «Хочуть обмежити право вибору та змоги самостійного формування студентами та абітурієнтами своєї освітньої траєкторії», - зауважив Когут у розмові з DW.

Експерт занепокоєний, що таким чином буде обмежено академічну мобільність, яка є однією з базових засад Болонського процесу й розвитку вищої освіти. Тоді як у світі говорять про потребу міждисциплінарності, мобільності та інноваційності, в Україні, на думку Когута, навпаки намагаються все максимально зарегламентувати, обмежити, звузити.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Глава МЗС Франції Катрін Колонна

Глава МЗС Франції прибула до Києва

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку