Верховенство права в небезпеці: Євросоюз гудить Польщу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.05.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Верховенство права в небезпеці: Євросоюз гудить Польщу

Єврокомісія продовжує тиснути на Польщу через порушення країною принципів верховенства права. Варшава обурюється. Чого очікувати далі у битві за конституційний суд? Розповідає Бернд Ріґерт.

Провадженням процедури щодо дотримання принципів верховенства права у Польщі Єврокомісія відкриває нові горизонти. Очолюваний Жаном-Клодом Юнкером виконавчий орган ЄС уперше вдався до інструменту, який було запроваджено у березні 2014 року за підтримки Європарламенту, але всупереч позиції Ради Європейського Союзу (представників національних урядів).

Так званий механізм правової держави є по суті лише формальним, структурованим діалогом між Єврокомісією та "порушниками". Механізм запровадили як захід, що передує санкціям згідно зі статтею 7 Лісабонської угоди. Ця "політична атомна бомба", як її назвала колишня єврокомісарка з питань юстиції Вів'єн Редінґ, може врешті-решт призвести до втрати країною-порушницею права голосу. ЄС поки що не застосовував статтю 7 до жодної країни. Не сталося цього й 2010 року, коли Єврокомісія вимагала перегляду поправок до угорської конституції.

Та щоб не рубати з плеча, 2014 року запровадили політичну прелюдію, в якій з понеділка перебувають Єврокомісія та польський уряд.

Що закидає Польщі Єврокомісія?

Віце-президент Єврокомісії, Франс Тіммерманс, та його юристи закидають польському уряду, що верховенство права у Польщі перебуває під "системною загрозою". Зміни структури конституційного суду та порядку його роботи обмежили незалежність правосуддя у спосіб, який порушує принципи верховенства права. Ці принципи прописані у Лісабонській угоді, яку Польща як член ЄС також підписувала. Відмова уряду публікувати і визнавати висновок Венеціанської комісії тільки загострила ситуацію.

Беата Шидло у Європарламенті

Польська прем'єрка Беата Шидло у Європарламенті

Як відреагував польський уряд?

Націонал-консервативна прем'єрка Беата Шидло використовує жорсткий тон. Вона вбачає у процедурах Єврокомісії атаку на суверенітет Польщі. Вона наполягає на тому, що її партія після впевненої перемоги на виборах минулого року має право змінювати судову систему, медіа та політику так, як того бажають виборці. Особисті переговори Тіммерманса у Варшаві не принесли жодного зближення. Шидло обстоювала в парламенті, що це Єврокомісія намагається зруйнувати ЄС: "Не поляки мають проблему з Єврокомісією, а Комісія має проблеми сама із собою".

А судді хто?

У принципі, так звана Венеціанська комісія Ради Європи в Страсбурзі є визнаним арбітром у скрутних питаннях верховенства права. Польський уряд спеціально попросив цю групу з американських та європейських правників надати власну думку з приводу ситуації, що склалася. Однак у березні Венеціанська комісія висловилася проти останніх законодавчих змін у Польщі. Раптово уряд у Варшаві відчув, що більше не обтяжений обов'язком визнавати ці висновки.

Рада Європи є міжнародною організацією європейських країн, яке передовсім стежить за дотриманням прав людини. Рада Європи не є органом ЄС.

Венеціанська комісія

Засідання Венеціанської комісії

Як іде процедура?

Після початку діалогу в січні у польського уряду було чотири місяці для обґрунтування своїх дій. Нині Єврокомісія, яка досі не побачила кроків назустріч з польського бому, приступає до другого етапу механізму: вона надсилає Польщі формальне попередження з вимогою повернутися до дотримання принципів верховенства права. Тепер у Варшави є лише два тижні часу, щоб відреагувати на попередження. Якщо і цього дедлайну дотримано не буде, Єврокомісія видасть конкретну рекомендацію, яких саме юридичних і політичних кроків має вжити Польща, щоб захистити верховенство права, зокрема незалежність конституційного суду та свободу медіа. Якщо поляки проігнорують і ці рекомендації, відкриється можливість застосувати "атомну бомбу" і провадити процес щодо порушення статті 7 Лісабонської угоди.

Чи може ЄС справді покарати Польщу?

Єврокомісія не має можливості накладати покарання на членів Євросоюзу. Це може зробити лише Рада ЄС, тобто орган, в якому представлені уряди всіх 28 членів союзу. Рішення щодо статті 7 вимагає згоди 80 відсотків Ради ЄС щодо того, що у Польщі є "очевидна загроза тяжкого порушення" спільних цінностей. Польща отримає рекомендації щодо владнання цієї проблеми. Якщо і ці рекомендації не будуть виконані, тоді Рада ЄС зможе визнати, що "тяжке порушення" спільних цінностей мало місце. Це рішення потребує одноголосної підтримки. Польща не матиме права голосу. Однак є малоімовірним, що всі 27 країн-членів (якщо рахувати з Великобританією) поведуться таким чином з польським урядом. Прем'єр Угорщини Віктор Орбан уже заявив про свою солідарність із Польщею. Як останній можливий крок, Рада ЄС може позбавити Польщу фінансової підтримки. Польща, зрештою, є найбільшим отримувачем коштів Євросоюзу. Для такого покарання потрібна лише кваліфікована більшість.

Антиурядові демонстрації в Польщі

Антиурядові демонстрації в Польщі

Чи зайде все так далеко?

Наразі важко прогнозувати. У Брюсселі Єврокомісія явно не хоче спричиняти нових криз у ЄС. З іншого боку, Єврокомісія мусить підтримувати віру в себе, як у "захисницю європейських угод". Очевидно, що процедура щодо верховенства права у Польщі може тривати ще багато місяців, якщо не років. Окрім того, Польща може оспорювати частину кроків, яких від неї вимагають, у Європейському суді.

Досі ЄС з подібних конфліктів виходив без формальних покарань. Угорський прем'єр-націоналіст Орбан дещо пом'якшав після гучного конфлікту з Єврокомісією у 2012 році. Так нічим і не закінчилася спроба бойкоту Австрії у 2000 році через потрапляння в уряд правопопулістів з Австрійської партії свободи. Неофашисти в італійському уряді Сильвіо Берлусконі також уникли санкцій. Поріг покарання є досить високим. "Червона межа з'явилася на обрії, тільки коли Віктор Орбан вирішив повернути смертну кару", - каже один із європейських дипломатів. От якби Орбан цю межу перейшов, це потребувало би покарання згідно із статтею 7.

Дивитись відео 01:31
Now live
01:31 хв

Чи втратить Варшава право голосу в Раді ЄС? (13.01.2016)

Аудіо й відео до теми