Вельманн про заборону в′їзду в Росію: Це був сигнал на адресу Меркель та уряду ФРН | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.05.2015
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Вельманн про заборону в'їзду в Росію: Це був сигнал на адресу Меркель та уряду ФРН

Депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн, якому заборонили в'їзд у Росію, розповів DW про конфлікт у російському керівництві між тими, хто бажає політичного діалогу, та тими, хто йому перешкоджає.

Карл-Ґеорґ Вельманн, депутат Бундестагу, експерт фракції ХДС/ХСС із зовнішньої політики

Карл-Ґеорґ Вельманн, депутат Бундестагу, експерт фракції ХДС/ХСС із зовнішньої політики

Deutsche Welle: Що саме сталося, коли ви спробували перетнути кордон із Росією?

Карл-Ґеорґ Вельманн: Перш за все, варто відмітити дуже недружнє поводження, брутальний та ворожий тон. Люди в уніформі провели мене прямо до мого місця у літаку. Вочевидь, в Росії є сили, які не бажають політичного врегулювання (конфлікту на Сході України - Ред.), адже в останні місяці я докладав надзвичайно багато зусиль заради цього. І сили, які хочуть вирішити конфлікт політичним чином, поки залишаються у меншості. Думаю, що цей інцидент був сигналом не мені особисто, а канцлерці та федеральному уряду.

Що планувалося зробити під час цього візиту?

В мене були заплановані переговори із паном Косачовим, головою комітету із закордонних справ Ради Федерації, із іншими людьми з оточення голови держави та експертами з Німеччини. Я планував провести низку цілком звичайних політичних розмов, а не робити демонстративні жести чи заклики.

Про що ви хотіли говорити?

Про вирішення кризи на сході. І мої співрозмовники з російського боку говорили, що так далі продовжуватися не може, і ми потребуємо політичного процесу, політичного рішення. Судячи з усього, це не мало б втілитися у життя.

Так співпало, що в Росії щойно вступив в силу закон про "небажані" іноземні організації, а тепер із вами стався цей інцидент. Як ви це оцінюєте?

Я не представляв жодну організацію, яка діє в Росії. Я - німецький політик, який займається зовнішньою політикою і намагається налагодити із Росією діалог. Ми всі єдині у думці, що потребуємо політичного рішення на Сході України і що військового рішення немає. І якщо ми цього прагнемо, то ми маємо про це говорити, а не обходитися один із одним як із рецидивістами. Росіяни також цього не хочуть і бажають, аби їх поважали. Це образливо, тому німецька громадськість така розлючена, а німецький уряд - як у відомстві федеральної канцлерки, так і у міністерстві закордонних справ - дуже чітко відреагували.

Ви сказали, що цей жест був зроблений передусім на адресу канцлерки. Ви вже встигли із нею поспілкуватись? Що вона каже з цього приводу?

Я сьогодні вже говорив із відомством федеральної канцлерки, її радниками та співробітниками, які оцінюють ці події так само. Як виявилося, я - у списку санкцій, які були запроваджені як контрзахід проти санкцій ЄС. Тобто мова йде не про мене особисто, а про щось набагато більше.

Ви - перший політик, із яким сталося щось подібне?

Ні, із представницею Європейського парламенту від партії Зелених Ребеккою Гармс сталося те ж саме. Це сталося із співробітником фонду Аденауера. Це випадки, про які стало відомо, і я став третім у цьому переліку. І це жодним чином не робить ситуацію кращою - жодна конструктивна політика таким чином не робиться.

Слова протесту на адресу Москви вже сказано. Що ви тепер збираєтесь робити?

Німецько-російські відносини від цього точно не покращились. Але ми маємо і далі працювати над політичним рішенням. Та якщо ми цього хочемо, треба розсудливо поводитись один із одним. Я приїхав у Москву, аби говорити. І це, судячи з усього, для когось було небажаним. Цей конфлікт мусить бути розв'язаний у самій Росії, російським керівництвом.

Але це було не запрошення, а ваша домовленість про переговори?

Це було запрошення. Мої співрозмовники говорили, що вони дуже зацікавлені у розмові. Мені надсилали листи із словами: "Ми будемо дуже раді вас бачити". На моє іронічне запитання, чи мене пустять в країну, мені відповідали, авжеж, ми маємо обов'язково говорити. І вчора (у неділю, 24 травня - Ред.) сталося те, що сталося. Це суперечить тим словам, які мені говорили, але я виходжу із того, що мої співрозмовники не могли цього передбачити.

Аудіо й відео до теми

Реклама