Білоруси попереджають: «Язик» до Мінська доведе | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 31.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Білоруси попереджають: «Язик» до Мінська доведе

Надання російській мові в Україні статусу регіональної негативно позначиться на розвитку національної культури, вважають білоруські експерти. Вони застерігають від білоруського сценарію.

Після розпаду СРСР єдиною державною мовою в Білорусі законодавчо закріпили білоруську. Однак після референдуму в квітні 1995 року, ініційованого Олександром Лукашенком, російська мова отримала статус, рівний з білоруською. Після цього національна мова стала втрачати своє значення і фактично зникла з діловодства. Нині в повсякденному житті президент країни та переважна більшість урядовців розмовляють російською.

Промовиста статистика

За даними перепису населення Білорусі 2009 року, білоруську мову назвали рідною приблизно 60 відсотків мешканців країни. Однак у повсякденні нею користуються лише 23 відсотки населення (10 років тому – 37 відсотків), російською ж вдома розмовляє 70 відсотків. При цьому 21 відсоток білорусів заявили, що взагалі не користуються білоруською мовою.

Олег Трусов

Олег Трусов

У минулому навчальному році білоруською мовою навчалося лише близько 18 відсотків школярів. Інакше кажучи, російська продовжує витісняти білоруську з усіх сфер життєдіяльності держави та суспільства. 

Різна самосвідомість

Україна, надаючи російській мові статус регіональної, йде білоруським шляхом, застерігає голова «Товариства білоруської мови імені Франциска Скорини» Олег Трусов. На його думку, офіційно схвалений «мовний розкол спричиняє розкол у суспільстві». В Україні, каже Трусов, поділ на західну та східну частини стався історично, а тепер протиріччя між мешканцями цих регіонів будуть зростати. За словами експерта, це ще більше дестабілізуватиме ситуацію в країні.

Олександр Козулін

Олександр Козулін

Тим не менше колишній кандидат у президенти Білорусі, екс-ректор Білоруського державного університету Олександр Козулін в інтерв'ю Deutsche Welle висловив упевненість у тому, що до білоруських показників мовна ситуація в Україні не докотися. «У математиці в диференційних рівняннях є задачі з різними початковими умовами. Залежно від цих умов в одній і тій самій задачі можуть бути різні результати. Так і тут – у двох країнах загроза одна, але різні початкові умови», - пояснив Козулін. За його словами, в українців інакше ставлення до своєї мови та до поняття «нація». Тому білоруський сценарій, переконаний політик, тут не повториться.

Двомовність як мовне нерівноправ'я

Експерт Інституту політичних досліджень «Політична сфера», соціолог Олексій Ластовський не схильний до таких однозначних висновків. За його словами, початкові умови в Білорусі та Україні багато в чому схожі. На території двох країн і в часи Російської імперії, і в період Радянського Союзу відбувалося «насадження російської мови». Саме вона стала інструментом спілкування владних еліт, а національні мови всіляко витіснялися, зауважує Ластовський.

Як у 1995 році в Білорусі, так і в 2012-му в Україні мовне питання є елементом політики, підкреслив соціолог. І те, що в Україні російська мова не є державною, на думку соціолога, суттєвої ролі не відіграє. Надання російській статусу регіональної дозволить офіційно використовувати її на всіх рівнях. Таким чином витіснення української мови, а значить і розмивання української культури триватиме, як це свого часу відбувалося в Білорусі, вважає Олексій Ластовський.

«Парадоксально, але запорукою багатонаціональності та мультимовності в Україні є наявність однієї державної мови. Запровадження двомовності призведе до того, що суспільство уніфікується довкола однієї домінантної мови. В українському випадку – російської», - прогнозує експерт. А від двомовності, за його словами, залишаться лише різноманітні «символічні фішки», як це сталося в Білорусі.