Безпека в Європі: Український досвід може бути корисним для НАТО | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.07.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Безпека в Європі: Український досвід може бути корисним для НАТО

Україна очікує від саміту НАТО у Варшаві розширення фінансової та технічної допомоги, а також політичної підтримки в протистоянні російській агресії. Але й Україні є чим поділитись з НАТО.

Напередодні варшавського саміту НАТО українські офіційній особи й експерти сподіваються на розширення допомоги для Україні з боку Північноатлантичного альянсу. Але про членство в НАТО поки що не йдеться. Натомість частина громадських активістів дорікає уряду в Києві в нехтуванні прагнення українців до євроатлантичної інтеграції і вимагає голосніше "стукатися в двері НАТО".

Сподівання на допомогу

Представники України та НАТО вже висловилися щодо своїх очікувань від саміту НАТО, який відбудеться у Варшаві 8 та 9 липня. Так, генсек Альянсу Єнс Столтенберґ, виступаючи днями на прес-конференції в Брюсселі, говорив про надання Україні "політичної підтримки та практичної допомоги". Президент України Петро Порошенко, у свою чергу, України заявив в Одесі під час святкування Дня військово-морських сил, що на варшавському саміті Україна скоординує свої дії з НАТО.

Голова правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак плекає досить стримані очікування стосовно саміту. Він звернув увагу на те, що Київ сподівається на старт поглибленого співробітництва "НАТО + Україна і Грузія", а також вступ України і Грузії за ініціативою Румунії в Чорноморську флотилію НАТО. Однак Україна навряд чи стане однією з пріоритетних країн на варшавському саміті, підкреслив Максак у розмові з DW. У Варшаві, на його думку, буде зроблено лише "певний акцент на Україні".

Водночас Максак переконаний, що Україна може розраховувати на розширення підтримки Альянсом реформування українського сектору безпеки, збройних сил, а також збільшення фінансової і технічної допомоги.

На відміну від нього, перший заступник директора київського Інституту зовнішньої політики Сергій Солодкий вважає, що ситуація в Україні буде в Варшаві однією з ключових тем. "Перед НАТО сьогодні стоять два головні виклики: з одного боку - це тероризм Ісламської держави, а з іншого - загроза безпеки, яка надходить від Росії. Ключем до вирішення цієї другої проблеми сьогодні є Україна, яка відіграє важливу роль у стримуванні агресії Москви", - зазначив Солодкий у розмові з DW.

Членство чи партнерство

У квітні на київському форумі з питань безпеки заступник генсека НАТО Олександр Вершбоу заявив українським журналістам, що Альянс "поважає право України претендувати на членство в НАТО". "У цьому питанні немає жодної дискримінації", - заявив Вершбоу. Однак екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський в недавньому інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, навпаки, заявив, що Україні не варто навіть мріяти про вступ до НАТО.

З огляду на таку дискусію Сергій Солодкий радить Києву на цьому етапі зосередитись не на питанні отримання перспективи вступу до НАТО, а на досягненні сумісності оборонного й економічного секторів країни зі стандартами НАТО. Таким чином, зауважив він, Україна зможе підготуватися до подачі заявки на членство в Північноатлантичному альянсі.

Натомість один з лідерів громадської організації "Рух за Україну в НАТО", колишній депутат Верховної Ради Іван Заєць під час нещодавньої дискусії експертів у Києві заявив про неприпустимо слабку політику українського державного керівництва в питанні євроатлантичної інтеграції. Він нагадав, що цей курс уже визначено в Україні як стратегічний. А 77,7 відсотків більшість населення, за даними соціологів, вже готова підтримати членство України в НАТО. "Без трансформації українського законодавства від прихованої форми інтеграції до дуже чітких формулювань щодо мети - членства в НАТО ми не зможемо відповідати прагненням населення і вибудувати дорожню карту реформування України", - заявив Заєць.

Програма зближення

На думку експерта Німецького фонду Маршалла (Брюссель) Бруно Лете, Україна має зосередитися на трьох ключових проблемах стосунків з НАТО. Першою з них він вважає стратегічну комунікацію Київ-Брюссель. "Ми пропонуємо зосередитися на комунікації досягнень: ця країна, що перебуває у стані війни, зробила гігантський стрибок у реформуванні. Така комунікація допоможе боротися з дезінформацією про Україну у західних столицях та з негативним сприйняттям України", - сказав експерт, виступаючи днями в Києві.

По-друге, Летте порадив подумати, чим Україна могла би бути корисною для НАТО. Зокрема він звернув увагу на значний внесок, який би міг зробити Київ у розвиток військово-транспортної авіації Альянсу. Крім того, за останні два роки Україна здобула унікальний досвід боротьби з ворогом в умова гібридної війни, констатував експерт. На його думку, таким досвідом вона могла б поділитися з НАТО. По-третє, німецький експерт вважає доцільним для Києва поглибити кооперацію зі сусідніми країнами-членами НАТО та Грузією, взявши участь, серед іншого, у формуванні створення чорноморської флотилії НАТО і "чорноморського кластеру безпеки".

Дивитись відео 01:42
Now live
01:42 хв

Саміт НАТО: чого чекає Україна

Аудіо й відео до теми