Безвізовий режим між ЄС і Грузією під загрозою | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Безвізовий режим між ЄС і Грузією під загрозою

Німецька влада вважає, що грузини активно зловживають запровадженим рік тому безвізовим режимом з Євросоюзом і користуються ним для вчинення злочинів у ФРН, зокрема квартирних крадіжок.

Аеропорт Тбілісі

Аеропорт Тбілісі: святкування запровадження безвізового режиму з ЄС, березень 2017

Безвізовий режим, запроваджений Євросоюзом для Грузії рівно рік тому, в Тбілісі розцінили як перший крок на шляху до швидкого приєднання до ЄС. На саміті "Східного партнерства" в листопаді 2017 року голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер розвіяв грузинські надії, недвозначно давши зрозуміти, що в найближчій перспективі членство в Євросоюзі Грузії не світить. Тепер, однак, і безвізовий режим опинився під питанням.

Грузинські "біженці" в Німеччині...

Влада німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія офіційно попросила міністра внутрішніх справ Німеччини вжити на рівні ЄС заходів для того, щоб скасувати безвізовий режим з Грузією.

Свою вимогу там мотивують різким зростанням кількості заяв від громадян Грузії з проханням надати їм політичний притулок, а також підвищеною "кримінальною активністю" грузинів, чиї заяви перебувають на розгляді. Менш ніж за рік дії безвізового режиму - з березня 2017 по лютий 2018 року - кількість грузинських прохачів притулку в Північному Рейні-Вестфалії зросла з 170 до 743. Приріст у понад 400 відсотків!

У черзі за притулком у Німеччині

У черзі за притулком у Німеччині

У Федеральному відомстві з питань міграції та біженців (BAMF) кореспонденту DW надали дані по всій Німеччині, починаючи з 2008 року. Тоді з проханням притулку до німецької влади звернулися 298 грузинів. У 2017 році їх було вже 3462, і лише за січень і лютий поточного року - 1359. За таких темпів до кінця року число "біженців" з Грузії перевалить в Німеччині за вісім тисяч. А частка грузинських заявників, які отримують той чи інший статус притулку, становить всього 1,1 відсотка.

... та інших країнах Шенгену

Зростає число прохачів притулку з Грузії і в інших європейських країнах, для поїздок до яких грузинам не потрібні візи: у Франції, Нідерландах, Швеції, Греції. А ще - в Швейцарії, яка хоч і не входить до Європейського Союзу, але належить до Шенгенської зони.

У 2016 році тут прийняли 465 заяв від громадян Грузії, в 2017-му - 670, тобто на 44 відсотки більше. Обґрунтованою не визнано жодну з них. У січні 2018 року надійшло 100 заяв. Таким чином, Грузія вийшла на третє місце в списку країн, громадяни яких найчастіше просять притулку в Швейцарії - після Еритреї та Сирії.

Проблеми з депортацією

У BAMF кореспонденту DW не змогли повідомити, скільки громадян Грузії, яких не визнали біженцями, були депортовані з Німеччини на батьківщину. Це відомство тільки розглядає заяви, а депортацією "відказників" займаються земельні органи влади. 

За підрахунками німецьких ЗМІ, торік на батьківщину були відправлені всього близько 600 громадян Грузії. На сьогодні ж у Німеччині перебуває приблизно три тисячі, що вже отримали відмову, і ще три з половиною, які очікують відповіді від BAMF.
Відтягнути момент депортації можна на рік-два, якщо розпочати судову тяганину, аби спробувати оскаржити відмову в наданні притулку. На розгляді німецьких судів зараз перебуває близько 400 тисяч позовів такого роду.

"Відказники" - домушники

Грузинська частка в них украй мала, але вона непропорційно висока серед тих мігрантів, які в очікуванні остаточного рішення даремно часу не гають. За даними німецьких правоохоронних органів, до 60 відсотків громадян Грузії, проти яких були заведені кримінальні справи, мали в Німеччині статус прохача притулку, чия заява ще перебувала на розгляді державних органів.

Висновок напрошується сам собою: багато грузинів скористалися безвізовим режимом, щоби без зайвих формальностей приїжджати в Німеччину, "здаватися" місцевій владі, а в проміжку між цим моментом і видворенням з країни грабувати будинки місцевих жителів. Раніше, через раптове зростання кількості "липових" грузинських біженців, почала бити на сполох влада Ізраїлю, де ще півтора року тому намітилась схожа тенденція.

Квартирні крадіжки

За даними поліції, спеціалізація грузинських злочинців - квартирні крадіжки

У Німеччині ж злочинці з Грузії спеціалізуються саме на квартирних крадіжках. "Люди з Грузії приїжджають сюди, подають заяву з проханням про притулок і використовують час в очікуванні відповіді, по-перше, для того, щоб отримувати допомогу для шукачів притулку, а по-друге, для квартирних крадіжок" - розповів кореспондентові DW колишній міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere).

4 квітня 2017 року - з моменту запровадження безвізового режиму не минуло й тижня - поліція в Лейпцигу спіймала на гарячому грузинську банду квартирних злодіїв у віці від 22 до 30 років. Троє попалися, коли зламували приватний будинок, четвертий вартував награбоване раніше.

Без візи на лікування

У згаданому листі уряду Північного Рейну-Вестфалії також ідеться про значне збільшення "кримінальної активності" поблизу саме тих гуртожитків для біженців, де розміщені переважно громадяни Грузії. Побільшало не тільки квартирних крадіжок, але і злодійства в супермаркетах і торговельних центрах, крадіжок велосипедів.

Тимчасовий статус шукача притулку, за даними влади цієї федеральної землі, грузини використовують також для того, щоб оздоровитись за казенний рахунок. Крім Північного Рейну-Вестфалії, значне збільшення кількості грузинських пацієнтів реєструють останніми місяцями лікарні Баварії і Баден-Вюртемберга на півдні Німеччини.

Надії на грузинську владу ...

У федеральному міністерстві внутрішніх справ Німеччини такий розвиток подій передбачали. Там взагалі заперечували проти скасування візового режиму, на чому наполягали МЗС ФРН і Єврокомісія, бажаючи продемонструвати підтримку маленької прозахідної Грузії, що перебуває під тиском Росії. Погодився міністр внутрішніх справ тільки після того, як у ЄС був ухвалений механізм, що дозволяє знову скасовувати безвізовий режим.

Чи буде цей механізм задіяний, багато в чому залежить від самої Грузії. Переговори з цього приводу на початку березня вели в Тбілісі чільні посадовці з МВС і МЗС Німеччини. Йдеться, наприклад, про посилення грузинських правил, що дозволяють порівняно легко змінювати прізвище. Цим нерідко користуються занесені у німецький "чорний список", але "біометрично" не задокументовані злочинці для повторного в'їзду в Німеччину.

З точки зору Берліна, грузинські прикордонники могли б краще інформувати пасажирів, що прямують до європейських країн, про правила безвізового режиму і наслідки зловживання ними.

... і заходи німецької влади

Деякі заходи вживає і Німеччина зі свого боку. Так, Федеральному відомству у справах міграції та біженців надана вказівка обробляти заяви грузинських громадян у прискореному порядку.

Сама Грузія, на чому, до речі, наполягає і Тбілісі, буде занесена у німецький список так званих "безпечних країн походження". Це дозволить висилати грузин на батьківщину за спрощеною процедурою. Той факт, що цього не було зроблено раніше, у МВС Німеччини пояснюють дуже просто: приводу не було.

Щоб занести Грузію у такий список, потрібен спеціальний закон, а на це потрібен час. Поки ж німецькі прикордонники почали посилено застосовувати ті інструменти, які вже передбачені шенгенським кодексом. В аеропортах вони дедалі частіше садять на зворотний рейс пасажирів з Грузії, які заявляють, що прилетіли у відпустку, але не мають при собі ні грошей, ні кредитної картки, ні зворотного квитка, ні уявлення про те, де проведуть найближчу ніч.

Дивитись відео 01:41
Now live
01:41 хв

Перші грузини вже скористалися "безвізом" з ЄС (28.03.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама