Антибіотики – ліки, але можуть зробити з людини каліку | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 25.04.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Антибіотики – ліки, але можуть зробити з людини каліку

Без антибіотиків сучасну медицину важко уявити. Однак зловживання ними не тільки підсилює стійкість бактерій, але й провокує алергічні та автоімунні захворювання.

Сучасну медицину неможливо уявити без антибіотиків. Вони виліковують від багатьох інфекційних захворювань, що донедавна вважалися смертельними. Проте часом антибіотик не дає очікуваного результату, оскільки збудники хвороби встигли виробити стійкість до нього. З іншого боку, антибіотик може спричинити й важкі побічні реакції. Адже окрім патогенних бактерій є й такі, без яких нормальне функціонування людського організму неможливе. Сюди відноситься, насамперед, мікрофлора кишечника, яку антибіотик теж пригнічує.

Паралельно з поширенням антибіотиків зростає і кількість захворювань на алергічну астму. Нині від неї страждають понад 100 мільйонів людей. Особливу тривогу викликає стрімке підвищення захворюваності серед дітей – перш за все, в промислово розвинених країнах. Фахівці давно вказують на можливий зв’язок між частим прийманням антибіотиків у дитячому віці і підвищеним ризиком розвитку астми. Справа у тому, що кишечник людини населяють понад тисячу видів бактерій, які беруть участь у формуванні імунної системи. Вплив антибіотиків змінює цю мікрофлору, і це призводить до порушення імунної системи та загрожує астмою.

Антибіотики порушують розвиток імунної системи

«Непрямих підтверджень цієї гіпотези було більш ніж достатньо, - каже канадський біохімік і мікробіолог Бретт Фінлей, професор Університету Британської Колумбії у Ванкувері. - Скажімо, діти, що з’явилися на світ за допомогою кесаревого розтину, набагато частіше страждають на астму, ніж діти, що народилися природним шляхом. Водночас у них спостерігаються значні відмінності в бактеріальному складі мікрофлори кишечника. Але експериментально цією темою ніхто ще не займався».

Канадські дослідники першими довели існування такого зв’язку науково – поки що в дослідах на мишах. Результати опубліковані у часописі Nature. Група під керівництвом Фінлея провела серію експериментів, в ході яких новонароджених мишенят спершу піддавали впливу антибіотика, а відтак – впливу алергенів. Антибіотик змінював бактеріальний склад мікрофлори кишечника, алергени провокували астму. Мишенята з контрольної групи піддавалися тільки впливу алергенів.

Виявилося, що у мишей, яким попередньо вводили антибіотик, астма справді виникає набагато частіше, ніж у мишенят з контрольної групи. Важливо, однак, відзначити, що цей ефект спостерігався тільки у новонароджених мишенят. У дорослих мишей антибіотики практично не чинили ніякого впливу на ризик розвитку астми.

Антибіотики різняться між собою

Фахівці закликають ставитися до вживання антибіотиків обережно

Фахівці закликають ставитися до вживання антибіотиків обережно

В ході своїх експериментів канадські вчені використовували два антибіотики – стрептоміцин і ванкоміцин. Стрептоміцин слабко впливав на кишкову мікрофлору – відповідно і захворюваність астмою майже не збільшилась. Ванкоміцин, навпаки, різко звузив видове різноманіття мікрофлори кишечника і спричинив значну зміну її бактеріального складу – захворюваність астмою зросла вельми істотно.

«Ми виявили вісім видів мікроорганізмів, які безпосередньо впливають на формування імунної системи, - пояснює професор Фінлей. - Схоже, що є бактерії, придушення яких підвищує ризик розвитку астми, а є такі, без яких цей ризик знижується. Бактерії, що захищають нас від алергій, дуже тісно взаємодіють із так званими регуляторними Т-клітинами, тобто лімфоцитами, що контролюють інтенсивність і тривалість імунної відповіді. Там, де цих бактерій не було, не було і Т-клітин».

І астма, і склероз, і ожиріння...

Звичайно, не слід забувати, що всі ці дослідження проводилися на мишах. Проте отримані результати не суперечать відомій гіпотезі про те, що надто високий рівень гігієни в ранньому дитинстві перешкоджає нормальному розвитку імунної системи і сприяє алергічним захворюванням у дорослому віці.

«Тільки в США немовлятам прописують антибіотики 40 мільйонів разів на рік», - обурюється професор Фінлей. Він вважає, що людство починає пожинати плоди зловживання антибіотиками. Астма – лише один з таких плодів. Сюди науковець додає як розсіяний склероз і порушення обміну речовин – наприклад, цукровий діабет. «Всі ці захворювання дуже поширені, й не виключено, що зокрема й через антибіотики. А нещодавно з’явилися дослідження, які вказують на взаємозв’язок між складом мікрофлори кишечника і ожирінням. Схоже, прийом антибіотиків може підвищити і ризик ожиріння».