1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Передвиборча агітація Австрійської партія свободи
Передвиборча агітація Австрійської партія свободи Фото: E. Numanovic

"Друзі Путіна" в Австрії - хто вони?

Роман Гончаренко | Максим Сидоржевський
16 жовтня 2017 р.

На виборах в Австрії праві популісти отримали солідний результат і мають шанс увійти до уряду. Портрет Австрійської партії свободи, яка нещодавно стала партнером "Єдиної Росії".

https://p.dw.com/p/2lrlW

Після Нідерландів, Франції та Німеччини в Австрії у неділю, 15 жовтня, відбулись останні цього року парламентські вибори в Європейському Союзі, на яких в центрі уваги - праві популісти з "проросійським" іміджем. Прогнози, опубліковані одразу після закриття виборчих дільниць у день голосування ввечері у неділю, 15 жовтня, засвідчили, що опозиційна Австрійська партія свободи (АПС) здобуває солідний результат.

Ще рік тому ультраправі лідирували в опитуваннях, а їхній кандидат мало не став президентом. Той факт, що вони втратили динаміку, Єва Целеховскі (Eva Zelechowski) з віденської газети Wiener Zeitung пояснює успіхом нового лідера консерваторів, міністра закордонних справ Себастіана Курца (Sebastian Kurz). "Він їх обігнав справа", - каже публіцистка про жорсткі висловлювання Курца на тему міграції, одну з головних у цій виборчій кампанії.

Але, навіть втративши динаміку, АПС є такою сильною, що сформувати без неї уряд буде майже неможливо. "У неї дуже великі шанси увійти в уряд", - вважає австрійський політолог з університету міста Кремс Петер Фільцмаєр (Peter Filzmaier). За його словами, це пов'язано також з тим, що соціал-демократи і консерватори, які зараз входять до складу правлячої коаліції, "у всіх сенсах серйозно посварилися".

Нацистські корені

На відміну від своїх європейських партнерів, таких як "Національний фронт" у Франції, які ніколи не були при владі в центральному уряді, у австрійців такий досвід є. Заснована в 1956 році АПС пройшла шлях від партії махрових нацистів, яку очолював колишній есесівський генерал, до прототипу європейських правих популістів.

Гайдер привів АПС до влади, але й вивів з неї, розколовши партію
Гайдер привів АПС до влади, але й вивів з неї, розколовши партіюФото: picture-alliance/dpa

АПС двічі входила до коаліційних урядів. Вперше - на початку 1980-х зі соціалістами, коли завдяки ліберальній течії їй вдалося вийти з політичної ізоляції. Вдруге і поки що востаннє - на початку 2000-х років, коли партія на чолі з Йорґом Гайдером (Jörg Haider) сформувала коаліцію з консерваторами. Оскільки АПС була антиєвропейською і дедалі більш ксенофобською, країни ЄС пішли на безпрецедентний крок - оголосили Австрії дипломатичний бойкот, але швидко від нього відмовилися. Гайдер при владі протримався недовго. У 2005 році через його відхід партія пережила розкол, втратила владу в уряді, зберігши вплив лише в регіонах.

Відтоді її очолює 48-річний колишній зубний технік з Відня Гайнц-Крістіан Штрахе (Heinz-Christian Strache), який після виборів може стати віце-канцлером. Він - виходець з простої сім'ї, в молодості обертався у неонацистських колах і паралельно почав кар'єру в АПС. Відомо, що Штрахе брав участь у напіввійськових тренуваннях ультраправих з пневматичною зброєю в лісах. "Грали в пейнтбол", "гріхи молодості", - так він каже про той період свого життя сьогодні.

Антимігрантські ролики в стилі sitcom

Зростання популярності АПС за лідерства Штрахе спостерігачі пояснюють двома причинами - розчаруванням соціал-демократами і консерваторами, які правлять альпійською республікою десятки років, загрузли у скандалах і, на думку багатьох, "забронзовіли", а також наслідками міграційної кризи 2015 року. Австрія разом із Німеччиною прийняла сотні тисяч біженців і мігрантів з переважно мусульманських країн.

Мігранти на вокзалі австрійського Нікельсдорфа, вересень 2015
Мігранти на вокзалі австрійського Нікельсдорфа, вересень 2015Фото: Reuters/H.-P. Bader

Обмеження міграції - головний пункт програми АПС і центральний мотив її рекламних відеороликів. Наприклад, партія зробила міні-серіал в стилі sitcom про "сім'ю Губерів". Сюжет такий: через незамкнені двері в будинок проникають кілька десятків осіб, які незрозуміло звідки взялися, і вони розташовуються там як у себе вдома - хтось читає книгу, хтось слухає музику. Замість того, щоб вигнати непрошених гостей, господар починає їх обслуговувати: "Кому млинці?" Голос за кадром критикує уряд за рішення утримувати мігрантів у збиток австрійцям.

"Ці ролики зроблені дуже майстерно, - зазначає Єва Целеховскі. - Це гумористичне розкладання супротивника з використанням тонко підмічених і смішних аспектів". За її словами, це подобається публіці, що підтверджують півтора мільйона переглядів на YouTube. В цілому, каже Целеховскі, АПС - лідер серед австрійських партій за використанням нових технологій і соціальних мереж. Глава партії Гайнц-Крістіан Штрахе активно використовує Facebook, де у нього 750 тисяч підписників. Правда, за деякими оцінками, значна частина з них - з Німеччини.

Але антимігрантська риторика і "боротьба з ісламізацією" - далеко не єдині теми, з якими АПС йде на вибори. Партія, серед іншого, вимагає прямої демократії як у Швейцарії, коли важливі питання виносяться на референдум, обіцяє зменшити бюрократію і знизити податки.

Йоганн Ґуденус на
Йоганн Ґуденус на "референдумі" в Криму, Сімферополь, 16 березня 2014Фото: DW/A. Brenner

Поїздки в Крим і договір з "Єдиною Росією"

На міжнародній арені у Австрійської партії свободи імідж "друга Путіна", як і у багатьох інших правопопулістських партій. Контакти з Москвою налагоджував свого часу Гайдер і зараз вони є дуже тісними. Один з тих, хто відповідає за російський напрямок - Йоганн Ґуденус (Johann Gudenus). 41-річний виходець із дворянської сім'ї обіймає посаду віце-мера Відня, добре розмовляє російською і навчався в Москві. У 2014 Ґуденус був одним із "спостерігачів" на референдумі в Криму і хвалив його проведення. Їздять до анексованого Криму також інші політики АПС, які, всупереч європейській позиції, визнають його частиною Росії.

Про можливе пряме чи непряме фінансування Австрійської партії свободи з Росії, як це було з "Національним фронтом", нічого не відомо. В партії це заперечують. Але у співпраці з російськими політиками АПС вийшла на новий рівень, підписавши в кінці 2016 року п'ятирічну угоду "про взаємодію і співпрацю" з "Єдиною Росією". Як писала австрійська преса, сторони серед іншого домовилися співпрацювати у патріотичному вихованні молоді. З російського боку співробітництво курирує заступник секретаря генради ЄР Сергій Железняк, який є фігурантом списку санкцій ЄС. Це не завадило йому відвідати у травні австрійське місто Лінц, де ЄР провела "консультації" з АПС. Железняк побажав партії успіхів на виборах і наголосив, що партія виступає проти політики санкцій.

Єва Целеховскі, співавторка книги "Праві друзі Путіна" про європейських популістів, яка вийшла на початку 2017 року, вважає, що співпраця з "Єдиною Росією" для АПС - "інвестиція в майбутнє" на випадок приходу до влади. "Спочатку вона буде в ізоляції, оскільки це правопопулістська партія, - говорить публіцистка. - Багато західних урядів будуть стримані в контактах, але якщо віце-канцлера з АПС прийме Путін, можливо, це зміниться".

Прихід у владу і скасування санкцій?

Санкції - єдиний пункт, коли у виборчій програмі АПС згадується Росія. У тексті немає прямої вимоги їх скасувати, але в останньому пункті, де йдеться про Європу, сказано, що політика санкцій суперечить нейтралітету Австрії і завдала "масивного збитку" австрійської економіці та сільському господарству. У разі приходу до влади АПС, яка в новому уряді розраховує на посаду міністра закордонних справ, може порушити питання про скасування санкцій ЄС. Оскільки санкції продовжуються щопівроку, теоретично Австрія може їх блокувати. Але Єва Целеховскі у цьому сумнівається і вказує на угорського лідера Віктора Орбана, який, хоч і критикує санкції проти Росії, але не пішов у цьому питанні проти інших країн ЄС.

В цілому експерти відзначають, що Росія не відігравала помітної ролі у виборчій кампанії. Очевидного масштабного втручання, як про це повідомили спецслужби США на виборах президента 2016 року і як того побоювалися в Європі, в Австрії не було, каже Целеховскі. На її думку, Москві це не потрібно, адже й інші партії, в тому числі правлячі, виступають з дуже дружніх Росії позицій.

Вибори у Австрії: "друзі Москви" наступають (13.10.2017)

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

ронетранспортер Dingo

Німеччина передала Україні 20 бронеавтомобілів Dingo

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку