ЄС та Китай: партнери в космічній галузі?

Перший космічний політ китайського космонавта, який тривав 21 годину й під час якого космічний корабель зробив 14 обертів навколо Землі, успішно завершений. Відтоді європейці та китайці будують спільні плани в космічній галузі. Ось що пише з цього приводу німецьке тижневе видання ЦАЙТ:

Нещодавно Китай став третьою нацією, яка запустила людину в космос. Однак кого, крім самих китайців, ця подія по-справжньому ощасливила? Майже всі космічні велетні світу, а саме США, Росія, Європа, Японія та Індія, ставляться скептично до перших успіхів КНР.Сполучені Штати Америки вже давно вбачають в Китаї майбутнього суперника в сфері військового використання космосу. Через це навіть після успіху першого китайського тайконавта Янґа Лівея американське космічне агентство НАСА виключає можливість того, що Китай займе місце поруч з 16 країнами, які під проводом американців координують роботу Міжнародної космічної станції. Хоча Росія офіційно виступає за партнерство з Китаєм в космічній галузі, насправді вона, так само, як і Вашингтон, не надає великого значення тісній кооперації з Пекіном. Адже і Москва підозрює в намірах Китаю не лише мирне використання космосу. Що ж до Японії та Індії, то місцеві мас-медіа закидають урядам країн те, що Пекін обігнав їх у космічному змаганні,-

пише ЦАЙТ. Далі видання пише:

Лише Європа не заздрить китайцям і не занепокоєна їхніми успіхами в космічній сфері. Навіть навпаки, ЄС плекає надії на кооперацію з китайцями в космічній галузі, яка ще декілька років тому була неможливою. Перший спільний проект вже вимальовується: Китай хоче співпрацювати з ЄС в проекті "Галілео" з метою оновлення глобальної супутникової навігаційної системи. Європейські експерти поки що обговорюють спільні проекти із США та Росією, як, наприклад, подальший розвиток Міжнародної космічної станції. Однак насправді вони не перебувають у великому захваті від кооперації з американцями, які постійно оберігають свою технологічну перевагу. Крім того, за допомогою космічних програм, розроблених США та Росією, які переслідують насамперед військові цілі, важко поставити в центр уваги насамперед мирне використання космосу людиною, яке є першочерговим для європейців. З появою третьої повноцінної космічної нації світу ожила також мрія, що Європа та КНР спільними зусиллями могли б обігнати як Росію, так і США у сфері мирного використання космічної техніки. Тому перспектива космічного союзу Брюссель-Пекін по-справжньому хвилює Європу,- підсумовує тижневик ЦАЙТ.

Тема Іраку не втрачає своєї актуальності на сторінках німецької тижневої преси. Видання РЕЙНІШЕР МЕРКУР, зокрема, пише:

Дослідження громадської думки в столиці Іраку - Багдаді показали, що 67 відсотків іракців переконані в тому, що їхнє життя поліпшиться впродовж наступних п"яти років. Однак, чи є кроки на шляху до стабільності, впевненості в завтрашньому дні та до нового демократичного Іраку достатньо швидкими? Це питання є найголовнішим, воно хвилює не тільки іракців та американців, а й потенційних міжнародних кредиторів. Багатьом іракцям нормалізування життя в їхній країні здається занадто повільним. За винятком Могадішу, Багдад є єдиною столицею в світі, яка не має комерційного міжнародного повітряного зв"язку. Хоча американці доволі швидко й відновили роботі аеропорту, однак вони не можуть гарантувати безпеку для літаків, які там приземляються. Через шість місяців після закінчення війни іракці запитують, з яких причин відбудова країни змушує чекати на себе? Сьогодні в Іраку можна часто почути, що "Саддаму відбудова країни вдалася б набагато краще". Американська установа, яка координує відбудову Іраку, почала ремонтувати лише три з сорока дев"яти зруйнованих мостів. Іракці згадують, що 1991року, після війни з Кувейтом, Саддам відбудував розбомблені мости впродовж небагатьох тижнів. Стан економіки в країні також залишає бажати кращого. У той час, як представники американсько-британської цивільної адміністрації в Іраку відкрито визнають, "що недооцінили справжній стан іракської системи", невпевненість відштовхує від Іраку іноземних інвесторів, котрі свого часу сподівалися на великий бізнес в одній з найбагатших на природні ресурси країн світу,- підсумовує РЕЙНІШЕР МЕРКУР.

Огляд тижневої німецької преси підготувала Людмила Хартунг.