Янукович як тягар
22 лютого 2014 р.Після кровопролиття та сцен, схожих на громадянську війну, в українській столиці з‘явилась можливість політичного розв‘язання конфлікту. Слід якогомога швидше сформувати уряд національної єдності за участю представників усіх політичних сил. Цей процес має організувати парламент, аби не виникло вакууму влади.
Колишня прем‘єр-міністр і опозиційний політик Юлія Тимошенко має бути звільнена з в‘язниці. І треба якнайвшвидше провести президентські вибори - без Януковича. Загрозу громадянської війни ще не відвернуто. Президент ще має підтримку в Україні - на сході та півдні країни.
Потрібно створити довіру
В угоду між опозиційними лідерами та президентом Віктором Януковичем, котрий себе дискредитував, яку вдалося підписати за допомогою посередництва міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, закладено правильну мету: кінець насильства й створення демократії та правової держави в Україні. Але київські домовленості були лише першим кроком. Але довіру до мирного процесу з боку народу можна отримати лише в тому разі, якщо з ним буде пов‘язано й зміну влади. А це не просто.
Для руху шляхом примирення слід набратися терпіння. Нова конституція та дострокові президентські вибори потребують ретельної підготовки. Передусім українська опозиція перебуває при цьому під неймовірно потужним тиском. Вони повинні переконати своїх прихильників, що такі кроки призведуть до змін в Україні. Вони повинні попіклуватися й про те, аби запобігти подальшому спалаху насильства. Адже не можна виключати, що відбудеться розкол України на Захід і Схід.
Утім, є й інша загроза: Росія. Представник Москви перебував у Києві разом з переговірниками, однак досягнені домовленості не підписав. Це поганий знак. Росія дивиться на Україну через окуляри владних інтересів. Вона підтримувала режим Януковича, а усі спроби ЄС в Україні називає втручанням у внутрішні справи. Було б наївно думати, що саме зараз Кремль вийде з української внутрішної політики.
Насильницькі дії мають бути розслідувані
Своєю цинічною політикою Янукович довів країну до межі громадянської війни. Саме на нього покладається головна відповідальність за кровопролиття останніх днів та тижнів. І саме тому він є найбільшим тягарем для мирного процесу. Йому не можна довіряти: до яких кримінальних та негідних дій він був готовий заради збереження своєї влади - засвідчили криваві події у Києві.
Його роль у ескалації насильства повинна бути розслідувана - точно так само, як і роль радикальних демонстрантів. Саме тому правильно, що "дорожня карта" для політичного розв'язання кризи передбачає відповідні слідчі дії за участі експертів Ради Європи. Злочини мають бути розкриті, а винні притягнуті до відповідальності. У тому числі і Янукович.