1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як НАТО і Україна реагуватимуть на порушення ракетної угоди

Юрій Шейко
13 лютого 2019 р.

У НАТО до серпня намагатимуться переконати Росію зберегти Договір про РСМД і поки будуть роздумувати над заходами у відповідь. Міністерка оборони Німеччини фон дер Ляєн не виключила жодних варіантів реакції.

https://p.dw.com/p/3DLQk
Російська крилата ракета наземного базування типу 9М729
Російська крилата ракета наземного базування типу 9М729Фото: Reuters/M. Shemetov

Менше ніж за півроку припинить свою дію один з ключових договорів з контролю над озброєннями. На початку серпня завершиться строк після повідомлення США про намір вийти з Договору про ракети середньої та меншої дальності (ДРСМД).

У Росії - останній шанс врятувати ДРСМД

На такий крок США пішли після того, як усі держави НАТО погодилися з ними, що Росія порушує ракетний договір. Йдеться про ракету 9М729 (SSC-8 за класифікацією НАТО), дальність ураження якою перевищує дозволені угодою 500 кілометрів. За інформацією США, Росія не лише виробляє ракети, але і розгорнула кілька батальйонів, на озброєнні яких вони стоять. Москва наявність цієї ракети визнала, але стверджує, що договір не порушує.

У НАТО офіційно своїм пріоритетом називають домогтися від Москви виконання ДРСМД. "У Росії все ще є шанс повернутися до виконання договору. І ми закликаємо Росію скористатися цим шансом", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг за підсумками першого дня засідання міністрів оборони Альянсу 13 лютого. За його словами, РФ знає, що робити.

Згідно з договором, Росії слід знищити самі ракети 9М729, пускові установки, а також супутні конструкції та обладнання. Джерело DW у НАТО пояснює, що під цим обладнанням розуміють техніку, спеціально розроблену для цих ракет, наприклад, машини для перезаряджання пускових установок або обладнання для їхніх випробувань. Оскільки дослідження не заборонені ДРСМД, то про знищення документації не йдеться. "Росії навіть не знадобиться визнавати, що її система порушує договір", - додає співрозмовник і наводить приклад, як у 1980-х роках тодішній генсек СРСР Михайло Горбачов знищив ракетну систему ОТР-23 "Ока", дальність ураження якої не перевищувала 500 кілометрів.

Україна приєдналася до договору на основі наявних ракетних технологій. Згідно з офіційною позицією Києва, з якою ознайомився кореспондент DW, Україна розглядає ситуацію довкола ДРСМД "як серйозний виклик для власної безпеки". Поки вона вивчає можливі варіанти реагування та ухвалить рішення про свої дії згодом.

НАТО думає, як реагувати на порушення ДРСМД

Міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) також заявила перед початком засідання, що головна ціль - домогтися виконання Росією договору. За її словами, ДРСМД - один з ключових елементів безпеки Європи.

Столтенберг пояснив, що ракетні системи SSC-8 є мобільними та їх важко засікти, вони можуть уражати міста Європи дуже швидко, практично не залишаючи часу на попередження. Хоча президент Росії Володимир Путін одразу заявив про "дзеркальну" відповідь - призупинення участі РФ в договорі, в НАТО не поспішають. За словами Столтенберга, остаточно доля договору стане зрозумілою лише по завершенню шестимісячного строку. "І тоді нам треба буде давати свою відповідь", - додав він.

Як відомо, США ще з 2013 року почали ставити питання про порушення Росією договору. На запитання кореспондента DW, чому Альянс лише зараз почав думати, як на це реагувати, Столтенберг заявив, що НАТО уже деякий час аналізує наслідки виробництва та розгортання нових російських ракет. За його словами, порушення Росією ДРСМД - не окремий випадок, а частина загального курсу. А саме, що Москва тривалий час вкладає значні кошти в сучасні озброєння, включно з ядерними, а також використовує зброю проти свого сусіда України, зауважив Столтенберг. У відповідь НАТО розпочало найбільше по завершенню "холодної війни" посилення своєї колективної оборони.

Чи з'явиться нова ядерна зброя у Європі?

Журналістів передусім цікавило питання, як саме НАТО збирається реагувати на припинення дії ДРСМД. Столтенберг заявив, що не хоче забігати наперед та передбачати результати обговорення, але уточнив, що всі заходи будуть захисними та ухвалюватимуться спільно. "Є широкий набір можливостей для НАТО, як реагувати. Ми не повинні дзеркально повторювати все, що робить Росія (...) Ми не маємо наміру розгортати нові ядерні ракети наземного базування в Європі", - наголосив він.

Саме такий крок НАТО став передвісником появи ДРСМД, підписаного у 1987 році між СРСР і США. Адже у 1970-х роках СРСР розмістив у Європі оснащені ядерними боєголовками ракети РСД-10. У відповідь НАТО розгорнув балістичні та крилаті ракети середньої дальності.

Урсула фон дер Ляєн переконана, що відповідь на порушення Росією ДРСМД не може бути такою самою, як 40 років тому, адже ситуація змінилася. За її словами, потрібен новий шлях, а саме "набір заходів", який включає не лише військові, але і політичні, і економічні. З їхньою допомогою вона би хотіла переконати Росію, а також Китай, що у їхніх інтересах - шукати нові домовленості.

На запитання журналіста, чи розумно завчасно цілковито виключати розгортання нових ядерних ракет, міністерка відповіла: "Я казала про широкий набір заходів. І це означає, що я нічого не виключаю".

Днем раніше постійна представниця США при НАТО Кей Бейлі Хатчісон заявила в інтерв'ю DW: "Ми не маємо наміру розгортати щось нове в Європі і точно навіть не розглядаємо ядерну зброю".

Чиновник НАТО на умовах анонімності пояснив, що якщо держави Альянсу все ж дійдуть висновку, що додаткова ядерна зброя необхідна, то вони будуть виконувати це "складне рішення". Сенс стримування полягає в тому, щоб переконати іншу сторону відмовитися від застосування сили взагалі, додав співрозмовник.

Ракетний договір: США роз’яснили свій ультиматум Росії (01.02.2019)