США посилюють тиск на "Корпус вартових ісламської революції"

Вашингтон продовжує посилювати тиск на Тегеран та прагне скоротити його доходи від нафтового бізнесу. Міністерство фінансів США у середу, 4 вересня, запровадило санкції проти мережі із продажу нафти, яка нібито перебуває під контролем "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР). Виручені від продажу нафти кошти, за твердженням американського уряду, йдуть на фінансування сирійського уряду, "Хезболли" та інших угруповань в порушення американських санкцій.

Під санкції мінфіну та Держдепу США потрапили 16 компаній, 10 фізичних осіб та 11 кораблів. Їхні активи на території США будуть заморожені, а вести з ними бізнес - заборонено.

Окрім того, Держдеп США оголосив про винагороду обсягом до 15 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе викрити механізми фінансування "Корпусу вартових" та заблокувати їх. Як повідомив спецпредставник США щодо Ірану Браян Хук, Вашингтон збирає інформацію про джерела надходжень КВІР, у тому числі від продажу нафти, операцій підставних компаній та кримінальних підприємств, повідомляє агенція AP.

Тегеран скорочує зобов'язання

Президент Ірану Хасан Роухані оголосив 4 вересня про третій етап скорочення зобов'язань країни в рамках ядерної угоди. Цей етап, за його словами, має розпочатися 6 вересня, повідомляє агентство "Інтерфакс" з посиланням на іранські ЗМІ. Йдеться про відмову від обмежень щодо науково-дослідницьких робіт, які були накладені ядерною угодою. Це має призвести до прискорення розвитку іранської ядерної програми.

Трамп не виключає зустрічі з Роухані

Тим часом президент США Дональд Трамп заявив 4 вересня про можливість зустрічі з Хасаном Роухані під час Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку. "Звісно, все можливо. Вони хотіли б мати можливість вирішити їхню проблему", - сказав він журналістам в Білому домі, маючи на увазі інфляцію в Ірані. За словами Трампа, цю проблему можливо вирішити упродовж 24 годин. Як повідомлялося, напередодні Хасан Роухані виключив проведення будь-яких двосторонніх переговорів з США.

У травні 2018 року США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди 2015 року з Іраном. Згодом США відновили санкції проти Ірану, а Тегеран відмовився від виконання частини зобов'язань в рамках цієї ядерної угоди.

Ця угода, укладена між Іраном, США, Росією, Китаєм, Великобританією, Францією і Німеччиною, мала на меті зупинити ядерну програму Тегерана в обмін на послаблення міжнародних економічних санкцій, що були накладені на Іран. Європейські країни-підписанти намагаються врятувати угоду.

7 липня 2019 року Тегеран заявив про початок збагачення урану вище безпечного рівня в 3,67 відсотка, який зазначено в ядерній угоді. Іран дав країнам-учасницям угоди 60 днів, щоб "почати виконувати свої зобов'язання". В іншому разі Іран пригрозив продовжити поетапне підвищення рівня збагачення урану.