1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Патрік Зюскінд. "Парфуми. Історія одного вбивці"

Айґюль Чізмечіолу | Аніта Грабська
11 грудня 2018 р.

Низка видавництв спочатку відхилили рукопис. Згодом цей роман став міжнародним бестселером. 20 мільйонів примірників, переклади на 50 мов світу. У чому таємниця успіху "Парфумів" німецького письменника Патріка Зюскінда?

https://p.dw.com/p/37BYn
Фільм "Парфуми", режисер - Том Тиквер
Сцена з фільму Тома Тиквера "Парфуми"Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library

Низка видавництв спочатку відхилили рукопис. Згодом цей роман став міжнародним бестселером. 20 мільйонів примірників, переклади на 50 мов світу. У чому таємниця успіху "Парфумів" німецького письменника Патріка Зюскінда?

"То був один із найспекотніших днів року. Спека, мов олово, висіла над цвинтарем, вичавлювала в сусідні провулки тлінний чад, що віддавав гнилими кавунами та обвугленими ратицями. Коли почалися перейми, Гренуєва мати саме стояла біля рибної ятки на вулиці о'Фер і чистила рибу, яку нібито вранці виловили в Сені, але вона смерділа так, що її запах перевершував трупний".

Народжений у бруді

Так біля смердючої рибної ятки народився один з найбільш незвичайних героїв німецької літератури. На колишньому цвинтарі, який переобладнали під базар. Від першого дня Жану-Батісту Греную ближча смерть, аніж життя. Його мати обрізала пуповину брудним ножем і залишила немовля помирати серед рибних тельбухів.

Але вона не знала, як невгамовно малюк хотів жити. Незабаром жінку стратили за дітовбивство, а немовля віддали годувальниці. Події відбуваються в Парижі XVIII століття. Місто, мов велетенський брудний Молох, купається в нечистотах. Заможні люди затуляють носи напарфумленими хустинками, щоб не зомліти від огидних запахів. Решта мусить звикати до випарів життя.

Досконалі парфуми

Серед смороду зростав і сирота Жан-Батіст Гренуй. У нього негарне тіло, яке не має жодного власного запаху. Зате хлопчику дістався геніальний ніс: він відчуває аромати і розрізняє їхні складники навіть на великій відстані. Гренуй - аутсайдер із унікальним обдаруванням, у якого з'являється моторошна ідея-фікс.

Він прагне створити унікальні парфуми. Есенцію, яка замінить йому власний запах і нарешті зробить помітним, дозволить відчути себе частиною світу. Юнак починає вбивати дівчат, які гарно пахнуть. Із ароматів їхніх тіл він і сподівається створити омріяні парфуми.

Сцена з фільму "Парфуми" Тома Тиквера
Жахлива ідея-фікс: щоб створити досконалі парфуми, Жан-Батіст Гренуй убиває молодих жінок (сцена з фільму "Парфуми")Фото: 2006 Constantin Film, München

Геніальна ідея

Достоту геніальна ідея: розгорнути історію навколо найефемернішого серед усіх чуттів людини! Утім, чимало видавництв не поділяли цю думку. Патрік Зюскінд (Patrick Süskind) отримував відмову за відмовою, доки видавництво Diogenes у Цюриху не опублікувало роман у 1985 році.

"Парфуми: Історія одного вбивці" стали міжнародним бестселером. Майже 20 мільйонів проданих примірників, переклади на 50 мов, навіть латиною. Напевно, жодна інша книжка сучасних німецьких авторів не завоювала стільки читачів і читачок у всьому світі.

"Das Parfum", Patrick Süskind, Патрік Зюскінд
Німецьке видання "Парфумів..."Фото: picture-alliance/dpa/K. Nietfeld

І це попри те, що Патрік Зюскінд послідовно ігнорує медіа. Письменник не дає жодних інтерв'ю і не дозволяє нікому спостерігати за його роботою чи, тим паче, особистим життям. Зюскінд і сам нагадує невловний аромат, на який полював Гренуй. Імовірно, таємнича аура автора теж посприяла успіху книжки.

Бестселер і екранізація

Кіномитці теж відчули, що на цьому бестселері можна добре заробити. Однак "Парфуми…" довго вважали твором, який неможливо екранізувати. Мовчазний головний герой, запахи як головна ідея тексту… Як "запакувати" цю історію, створити захопливу драматургію, зняти вишукані сцени?

У 2006 році на це наважився німецький режисер Том Тиквер (Tom Tykwer). Думки про результат розділилися: деякі критики назвали стрічку вдалою, а завзятим літературним фрикам екранізація не сподобалася. Мовляв, надто груба й пересичена спецефектами. Однак жоден режисер не може вгодити всім. Розчарування не уникнути, якщо йдеться про бестселер і завищені очікування.

Чому цей роман унікальний

Але що робить роман "Парфуми" особливим? Смачна суміш історичного тла і кримінальної історії? Чи невимушено-чітка мова?

Зюскінд розкручує оповідь навколо одержимого антигероя, який ніде не почувається "своїм" і має особливий погляд на світ. Попри всі звірства Гренуя, йому мимоволі співчуваєш, тому що розумієш його гризоти. Юнака штовхає на злочини не холоднокровність чи бажання вбивати, а гарячкова віра в те, що досконалі парфуми допоможуть йому здобути власний запах і стати зримим.

Якщо ви хоч раз зустрінете цього божевільного генія парфумів із-під пера Патріка Зюскінда, то ще довго його не забудете.

Український переклад роману "Парфуми: Історія одного вбивці" надрукувало у 2016 році видавництво "Фоліо". 

Патрік Зюскінд народився в 1949 році в Амбасі на Штарнберзькому озері (Баварія). Нині він поперемінно живе там, у Мюнхені та Франції. Письменник майже не дає інтерв'ю. "Парфуми. Історія одного вбивці" - єдиний надрукований роман Зюскінда. Світової слави зажила також його моноп'єса "Контрабас" (1981), яка входить до постійного репертуару багатьох німецьких і закордонних театрів.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій