Загадкова атака дронів на Москву: що відомо?

За повідомленнями російської пропагандистської інформагенції "Тасс", атака українських безпілотників на Москву в середині березня стала найбільшою для столиці Росії у 2026 році. За даними влади, вона тривала з 14 до 16 березня. Як стверджує мер Москви Сергій Собянін, російські системи протиповітряної оборони за цей час знищили 289 безпілотників - "безпосередньо на підльоті до Москви і на другому рубежі у напрямку до Москви". Повідомлення про атаки регулярно супроводжувалися формулюванням про те, що "фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків".

Про появу безпілотників писали і окремі Telegram-канали. Так, повідомлялося про дрони у Троїцькому окрузі Москви, у містах Корольов, Дубна та Волоколамськ, а також у Краснопахорському районі. Однак, російські ЗМІ практично не публікували повідомлень про наслідки нібито ударів. Зокрема, не повідомлялося про загиблих і постраждалих або зруйновані будівлі - тобто бракувало інформації, яка зазвичай з'являється після масованих атак безпілотників. 

Фактично єдиними помітними наслідками триденної серії атак стали обмеження у роботі аеропортів. За даними Telegram-каналу Росавіації, зокрема, 16 березня запроваджувалися тимчасові обмеження на посадку та зліт літаків у московських аеропортах "Шереметьєво", "Внуково", "Домодєдово" та "Жуковський", а також в аеропортах Калуги, Саратова, Казані, Нижньокамська, Кірова та Краснодара. Однак як така масштабна атака могла пройти практично без помітних наслідків? DW поговорила з експертами, чи є таке можливим? Якщо ні, то навіщо російська влада робить такі заяви?

Дві сотні дронів у напрямку Москви?

"Ворог намагається прорватися в центральні райони Москви, у тому числі на резиденцію президента в Кремлі", - повідомив 17 березня Telegram-канал "Радар Плюс", який підтримує війну Росії проти України і моніторить повідомлення про атаки БпЛА в Росії. За його повідомленнями, з 14 до 16 березня в російських регіонах було збито 540 дронів, а в Москві та області - 124.

Коли ідеться про великі атаки на російську столицю, підтвердження зазвичай з'являються і в українських Telegram-каналах, де публікуються фото та відео наслідків ударів. DW не вдалося виявити подібних свідчень. В українському OSINT-проекті Exilenova+ до повідомлень про масштабну атаку на Москву поставилися скептично, там аналітики підтвердили відеозаписами лише окремі удари: у Лабінську Краснодарського краю, а також по авіаремонтному заводу у Старій Руссі Новгородської області.

Різняться й оцінки масштабів атак в офіційних повідомленнях російської влади. Так, міністерство оборони РФ заявило, що лише за ніч на 16 березня було знищено 145 українських безпілотників над 13 регіонами Росії та анексованим Росією Кримом. За даними відомства, 53 з них були збиті над московським регіоном, включаючи 46 безпілотників, які летіли безпосередньо на Москву. Пізніше російські ЗМІ з посиланням на брифінг міноборони, повідомили, що за добу над територією країни було знищено 494 безпілотники. Всього за період з 14 по 17 березня Міноборони РФ відзвітувало про 183 збиті дрони в Московському регіоні.

Чи може масована атака не завдати шкоди?

На відміну від Москви, глави кількох регіонів повідомляли про руйнування. Губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков заявив, що в місті Короча безпілотник детонував поряд із соціальним об'єктом. За його словами, постраждало п'ятеро людей, проте усі відмовилися від госпіталізації. У Брянській області внаслідок нічної атаки були поранені троє людей, повідомив губернатор Олександр Богомаз. За його даними, пошкоджено три житлові будинки та автомобіль.

Військовий аналітик Ян Матвєєв вважає, що офіційні повідомлення можуть бути перебільшені. "Це може бути фейком чи сильним перебільшенням", - заявив він. На думку експерта, такі заяви можуть мати політичне пояснення. "Такі повідомлення можуть бути необхідні для того, щоб виправдати нові обмеження інтернету", - вважає Матвєєв. Він звертає увагу на те, що за такої масштабної атаки зазвичай з'являються численні фото та відео очевидців. Матвєєв зазначає, що на ситуацію теоретично могло вплинути обмеження зв'язку та мобільного інтернету у Росії. "Припустимо, у людей не працює інтернет і не вантажить Telegram, тоді свідчень мало. Але якби сталося щось справді масштабне, люди все одно знайшли б можливість опублікувати матеріали. Зазвичай протягом доби з'являються практично всі свідчення, а основна частина - вже у перші години", - каже експерт.

Попередні атаки безпілотників на Москву 

Видання "Агентство" порівняло нинішню серію атак безпілотників на Москву з двома найбільшими нальотами на столицю у 2025 році - 11 березня та 11 грудня. У березні, коли, за офіційними даними, до міста летіло понад 70 дронів, атака супроводжувалася серйозними наслідками. Один із безпілотників упав на парковку виробничого комплексу компанії "Міраторг", де загинув охоронець, ще двоє людей пізніше померли в лікарні. Крім того, було пошкоджено житлові будинки в підмосковних містах Раменське та Відноє, а загальна кількість постраждалих, за повідомленнями влади, сягнула щонайменше 18 осіб.

Груднева атака з використанням 41 безпілотника обійшлася без жертв, проте призвела до серйозних перебоїв у роботі московських аеропортів - "Внуково", "Домодєдово", "Жуковський" та "Шереметьєво". Тоді було затримано або скасовано понад 200 рейсів, а літак прем'єр-міністра Вірменії Ніколи Пашиняна не зміг приземлитися у Москві. На цьому тлі відсутність помітних наслідків нинішньої атаки викликає питання у аналітиків. Експерт OSINT Кирило Михайлов зазначив у розмові з "Агентством", що подібна ситуація виглядає незвично: "Адже раніше були наслідки навіть за меншої кількості дронів".

Влада РФ пояснює обмеження зв'язку загрозою атак безпілотників

Масована атака безпілотників на Москву, про яку повідомляла російська влада, збіглася в часі з кампанією з обмеження мобільного інтернету в столиці РФ. Окремих пояснень від московських чиновників із цього приводу поки що не прозвучало. Однак на федеральному рівні російська влада вже давно просуває аргумент, що перебої зв'язку пов'язані з загрозою атак безпілотників. На нараді в Єкатеринбурзі 17 березня секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив, що розвиток українських безпілотних систем робить уразливими практично усі регіони країни.

За його словами, "темпи розвитку озброєнь насамперед безпілотних систем такі, що жоден регіон Росії не може почуватися в безпеці". Схожі пояснення звучать і у Кремлі. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков говорив, що обмеження мобільного інтернету можуть діяти стільки, скільки потрібно "для забезпечення безпеки громадян". А російський президент Володимир Путін раніше заявляв, що відключення зв'язку в регіонах може бути необхідним, щоб "уберегти мешканців" від атак безпілотників.

Водночас експерти зазначають, що ефективність таких заходів обмежена. Голова "Товариства захисту інтернету" Михайло Климарьов раніше пояснював DW, що мобільний зв'язок може використовуватися безпілотниками для передачі телеметрії та уточнення координат, проте це лише допоміжна технологія. За його словами, сучасні дрони здатні продовжувати політ заданою траєкторією навіть за відсутності інтернету, оскільки використовують комбінацію інерційних систем наведення, супутникової навігації та інших способів корекції маршруту. "Тож дрони продовжують летіти заданою траєкторією навіть без інтернету", - зазначив експерт.