З вищою освітою і без неї: хто заробляє в Німеччині більше? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.03.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

З вищою освітою і без неї: хто заробляє в Німеччині більше?

Хто отримує більше в Німеччині: люди з вищою освітою або ті, у кого її немає? Відповідь не настільки однозначна, як здається.

Хто заробляє в Німеччині більше?

Хто заробляє в Німеччині більше?

Опубліковані нещодавно в Німеччині результати дослідження, яке провів Інститут прикладних економічних досліджень у Тюбінгені (IAW), виявилися якщо не сенсаційними, то, принаймні, дивовижними. Співробітники Інституту проаналізували інформацію про кар'єрне зростання й зарплату 12 тисяч осіб із різним рівнем освіти. Використані ними дані охоплюють період у майже чотири десятки років.

З'ясувалося, що в середньому німці з вищою освітою заробляють за своє трудове життя приблизно 1,4 мільйона євро. Якщо бути точним, то ті, хто працює до 64 років, адже багато хто виходить на пенсію раніше за визначений законом вік.

Ті робітники і службовці в Німеччині, які, крім школи, взагалі ніде більше не вчилися, заробляють за своє трудове життя набагато менше - 800 тисяч євро.

Читайте також: Робітничі спеціальності: скільки платять у Німеччині

Але несподіванкою виявився той факт, що тих, хто отримав після школи професію в середньому спеціальному навчальному закладі, німецьким бакалаврам і магістрам вдається наздогнати за рівнем зарплати лише в 35 років. До досягнення цього віку кваліфіковані робітники та техніки заробляють більше. А за загальною сумою заробленого обидві категорії "зрівнюються" лише в 60-річному віці!

Дивитись відео 01:04

Скільки заробляє німецький поліцейський? (17.12.2018)

Зрозуміло, це середня цифра, нагадують експерти. До того ж необхідно враховувати, що під час навчання у виші, яке триває значно довше, ніж професійне навчання, студенти взагалі нічого не заробляють.

До виходу на пенсію випускники вишів усе ж обганяють "конкурентів" без вищої освіти, які в результаті заробляють за своє трудове життя "лише" один мільйон євро.

У будь-якому випадку, підсумки дослідження, як вважають у Торгово-промисловій палаті федеральної землі Баден-Вюртемберг, на замовлення якої проводили це дослідження, змушують внести певні корективи у сферу освіти. Адже, як наголошує президент Торгово-промислової палати Вольфґанґ Ґренке (Wolfgang Grenke), "гроші потрібні людині, насамперед, не під кінець трудового життя, а раніше, коли вона, скажімо, створює сім'ю або хоче придбати нерухомість". 

DW.COM

Аудіо й відео до теми