1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
З 1 вересня українські школярі підуть до школи, де дозволяє безпекова ситуація
З 1 вересня українські школярі підуть до школи, де дозволяє безпекова ситуація Фото: Jelena Djukic Pejic/DW
ПолітикаУкраїна

Як навчатимуться українські школярі з 1 вересня?

18 липня 2022 р.

Чи підуть українські діти в школу 1 вересня? Міністерство освіти наполягає, що школярам потрібно надолужити програму та пропонує варіанти навчання. Батьки бояться ракетних обстрілів.

https://p.dw.com/p/4EH22

Повернення до звичайного навчання в школах чи все ж таки продовження дистанційного навчання? Цими питаннями нині переймаються батьки, вчителі, керівники навчальних закладів та органів місцевого самоврядування. Міністерство освіти і науки (МОН) України наполягає, аби з 1 вересня в українських школах було звичайне навчання, однак лише там, де дозволяє безпекова ситуація та за певних умов. Натомість батьки пишуть петиції президенту, аби заборонити очне навчання в усіх навчальних закладах до закінчення воєнного стану і військових дій. Тож, як навчатимуться українські діти в новому навчальному році?

Читайте також: Школа під час війни: як змінився навчальний процес в Україні

Батьки бояться ракетних ударів по школах

Батьки в Україні занепокоєні тим, що МОН планує відновити очне навчання школярів з нового навчального року. Після ракетних обстрілів об’єктів цивільної інфраструктури в різних регіонах, зокрема ТРЦ в Кременчуці, медичного центру та офісної будівлі в Вінниці, університетів у Миколаєві на сайті офіційного інтернет-представництва президента України почали масово з’являтися  електронні петиції з проханням до президента з вересня продовжити навчання в онлайн-форматі для українських школярів та студентів. Нині там зареєстровано вже близько 20 таких петицій.

Батьки бояться ракетних атак на школи
Батьки бояться ракетних атак на школиФото: Ricardo Moraes/REUTERS

"Як показує війна, школи це одне з небезпечних місць, їх знищують порожніми. А якщо їх будуть відвідувати діти, то в Україні не вціліє жодна школа і діти, на жаль. У нас немає в школах бомбосховищ, які б вмістили всіх учнів. Батьки повинні самі вирішувати де безпечніше буде їхнім дітям", - пише Володимиру Зеленському Тетяна Подзолкіна, авторка однієї з петицій.

"Прошу ввести дистанційне навчання до закінчення війни. Через ракетні обстріли сховище у закладах освіти може стати братською могилою для студентів, школярів та інших здобувачів освіти", - наголошує автор іншої петиції Олександр Хмельницький. Авторка ще однієї петиції Яна Скора переконана: "Школи мають всі шанси стати мішенню для ракетних ударів. Забезпечити правильну організацію в екстреній ситуації, особливо молодших класів, буде вкрай важко при такій кількості людей".

Одна з цих петицій уже набрала 26 тисяч голосів, і на неї відповів Володимир Зеленський. Він вказав на те, що закон про освіту в Україні наділяє суб’єктів освітньої діяльності правом автономії самоврядування і саме на місцях ухвалюватиметься рішення про те, в якому форматі проводитиметься навчання в новому навчальному році. "Обласні та Київська міська військові адміністрації разом із засновниками закладів освіти забезпечують організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці", - наголосив Зеленський у своїй відповіді на одну з петицій про продовження дистанційного навчання.

Офлайн навчання, аби надолужити втрачені за два роки знання

Водночас у міністерстві освіти і науки України стверджують, що отримують листи від батьків навпаки з проханням поновити навчання в школах очно, адже вже два роки поспіль діти не можуть повноцінно відвідувати шкільні уроки - спочатку через ковідні обмеження, а потім через війну - і учням потрібно надолужити всі знання, які вони не отримали за останні два роки.

Як працюватимуть школи з 1 вересня, визначатимуть органи влади на місцях
Як працюватимуть школи з 1 вересня, визначатимуть органи влади на місцяхФото: Jelena Djukic Pejic/DW

"Є запит суспільства зробити навчання офлайн, тому міністерство зацікавлено, щоб за безпечних умов таке навчання було організовано, але в тому випадку, якщо є надійні бомбосховища та укриття, куди діти можуть спуститися, коли оголошено сигнал повітряної тривоги", - прокоментував DW начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко. За його словами, зараз органи місцевого самоврядування обстежують навчальні заклади на наявність укриттів та готуються до початку нового навчального року. Кононенко вказує, що остаточна інформація про те, скільки шкіл з вересня розпочне навчання офлайн, а скільки онлайн, буде лише в середині серпня, оскільки безпекова ситуація в Україні змінюється ледь не щодня.

Кононенко додає, що наразі розглядаються різні варіанти навчання в очному режимі. "Якщо, наприклад, в самій школі немає укриття, але воно є поруч, то його також можна використовувати. Ще школи можуть використовувати змінний режим роботи там, де є багато учнів. Якщо у школі вчиться тисяча учнів, а укриття розраховане на п’ятсот, то керівникам потрібно буде продумати, як організувати змінний режим", - каже Кононенко. Посадовець зауважує, що перед тим, як почати працювати, школа має отримати "паспорт безпеки" з підписами всіх відповідних органів, які обстежували навчальний заклад.

Читайте також: Школа в окупації: як навчатися далі?

Повноцінні укриття є далеко не у всіх школах

Працівники Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) включені в склад комісії, яка обстежує школи на предмет наявності укриття та їхньої пристосованості й безпечних шляхів евакуації. За даними МОН, в Україні 13700 закладів загальної середньої освіти. "За результатами обстежень на наявність укриттів зараз лише 19 відсотків українських шкіл можуть починати навчальний процес з вересня. Там є укриття. Готові здебільшого школи Тернопільської, Житомирської, Львівської та Рівненської областей. Ближче до лінії розмежування робота ведеться менш інтенсивно в цьому напрямку", - розповів директор департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Віктор Вітовецький.

ДСНС розробило та опублікувало на своєму сайті вимоги до укриттів, які мають бути в навчальних закладів. Водночас Вітовецький наголосив, що укриття захищає лише від уламків ракет, снарядів чи понівечених будівельних конструкцій. "Ми говоримо лише про відносне забезпечення безпеки. З огляду на те, яке озброєння використовує агресор, пряме попадання може не витримати навіть і спеціалізоване укриття", - констатував представник ДСНС.

Як не втратити дітей ,які перебувають за кордоном

Аби учні, школи яких не обладнані укриттями, та ті, яких батьки бояться відправляти до школи, змогли продовжити навчання, МОН рекомендує керівникам навчальних закладів організувати різні форми навчання паралельно - офлайн та дистанційне навчання. "Одне іншого не виключає. Може буди одночасно і онлайн, і офлайн. Це дасть можливість продовжити навчання і дітям, які перемістилися в інші регіони чи виїхали за кордон, адже ці діти мають право навчатися в своїй школі", - каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко. 

За кордоном залишається 640 тисяч українських школярів
За кордоном залишається 640 тисяч українських школярівФото: Henning Kaiser/dpa/picture alliance

Але для того, аби вчителі могли паралельно вести уроки офлайн й онлайн, необхідно або облаштувати шкільні класи додатково відеокамерами, або організовувати додаткові онлайн-уроки та додатково оплачувати цю роботу вчителів, наголошують у громадській організації "Батьки SOS". Натомість у МОН повідомили DW, що на це не передбачено додаткове фінансування.

Співголова "Батьки SOS" Олена Бондаренко припускає, що більшість шкіл не має бажання чи фінансових можливостей організовувати паралельно різні форми навчання - онлайн та офлайн. "Тим, хто не захоче відпускати дітей в школу, запропонують швидше за все сімейну форму навчання чи дистанційну приватну школу або скажуть: робіть що хочете", - каже Бондаренко. Вона пропонує таке рішення проблеми: органи місцевого самоврядування могли б групувати школи і створювати онлайн-класи одночасно для кількох шкіл на базі однієї з них. Це, на її думку, допомогло б вирішити проблему відсутності додаткових ресурсів для організації одночасного навчання онлайн і офлайн. До дистанційного викладання в таких школах можна було б залучати українських вчителів, які залишаються за кордоном.

"Нам не можна втрачати дітей і вчителів, які виїхали в інші країни і хочуть продовжувати вчитися й працювати в українській школі, оскільки, якщо зараз ми їх відштовхнемо, то вони в майбутньому вже не повернуться в Україну", - застерігає Бондаренко.

За даними МОН на початок липня за кордоном перебувало 640 тисяч українських дітей та близько 70 тисяч вчителів.

Українська учителька продовжує онлайн-уроки попри війну

 

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Київ очікує на ефективну протидію ядерному шантажу Кремля - МЗС

Київ вимагає скликати Радбез ООН через ядерну зброю РФ

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку