Юрист - про труднощі вироку у справі про "Північні потоки"

Федеральна судова палата Німеччини - вища судова інстанція загальної юрисдикції країни - в середині січня відхилила апеляцію громадянина України Сергія К. Його звинувачують в участі в змові з метою підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2" у вересні 2022 року. Чоловік стверджував, що він має право на "привілеї комбатанта" - принцип міжнародного гуманітарного права, що передбачає імунітет від кримінального переслідування за законні дії під час війни.

Учасники операції орендували приватну яхту і здійснили з неї занурення в глибини Балтійського моря, стверджує сторона обвинувачення. За її даними, після підриву українець дістався до Італії, де був затриманий і екстрадований до Німеччини в кінці 2025 року.

Адвокат Сергія К. стверджував, що його підзахисний, згідно з міжнародним правом, діяв як солдат, що атакує інфраструктуру противника. Трубопроводи "Північний потік" і "Північний потік-2", призначені для поставок природного газу з Росії до Європи через Німеччину, від початку будівництва активно критикувались за те, що вони посилюють енергозалежність Європи від Москви. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року майбутнє цих інфраструктурних об'єктів вимагало ще більш ретельного вивчення.

Докази виконання наказу з України відсутні

Федеральна судова палата виходить з того, що диверсія на трубопроводах вивела їх із робочого стану й таким чином позбавила можливості транспортувати ними газ у будь-який час. При цьому "не має значення", що постачання газу через "Північні потоки" на момент вибухів не здійснювалось ("Північний потік-2" так і не ввели в експлуатацію - Німеччина таким чином відреагувала на війну Росії проти України, - а подача газу "Північним потоком-1" російська сторона зупинила сама): обидва трубопроводи, проте, технічно перебували в робочому стані. Визнавши газогін "об'єктом цивільної інфраструктури", суд відхилив апеляцію обвинуваченого.

Судді також зауважили, що зазначене міжнародне право "не поширюється на таємні операції", в яких відсутні докази того, що їхні учасники діяли від імені державних структур. Подібними доказами можуть служити військова форма або прямий наказ у письмовій формі.

Тому Сергія К. судитимуть за "порушення внутрішньої безпеки" і суверенітету Федеративної Республіки Німеччина. Крім того, його навіть можуть притягнути до відповідальності за вчинення воєнного злочину через атаку на цивільну інфраструктуру, йдеться в заяві судової інстанції.

Операція Росії під чужим прапором?

У ЗМІ висловлювалися різноманітні припущення про те, чи діяли Сергій К. і його ймовірні спільники безпосередньо або опосередковано від імені уряду в Києві, чи підриви трубопроводів були черговою ретельно спланованою спробою Москви посіяти розбрат в Євросоюзі. І Сергій К., і ще один підозрюваний, який перебуває в Польщі, є громадянами України і стверджують, що діяли від імені своєї країни. Трубопроводи були проблемним пунктом у відносинах Києва з європейськими союзниками, що демонструвало збереження енергетичної залежності Євросоюзу від РФ.

Водночас Росія могла б отримати від диверсії певні вигоди і для себе: наприклад, появу недовіри між Україною та її союзниками і можливість уникнути кількох міжнародних судових позовів, пов'язаних з "Північними потоками". Крім того, Москва має давню і підтверджену документами історію проведення масштабних кампаній з дезінформації.

Юрист у розмові з DW: У чому складність винесення вироку

Юрист у кримінальних справах Єнс Фернер (Jens Ferner), який писав про цю справу, в розмові з DW заявив, що "саме це і робить ситуацію настільки небезпечною: вирок неможливо прийняти через це питання" - питання про те, хто насправді стояв за вибухами в Балтійському морі.

Як заявила Федеральна судова палата Німеччини, на даний момент вона "припускає, що це (підрив. - Ред.) було ініційовано українськими державними органами". Однак без доступу до детальних розвідувальних даних і результатів незалежних розслідувань німецька система правосуддя не готова в повній мірі винести вердикт про те, звідки надходив наказ здійснити атаку, попереджає Фернер. Такий стан справ може підірвати довіру громадськості до суду, додає він.

"Крім того, що можливості для отримання цінної інформації обмежені, версія слідчих не може бути переконливо підтверджена судом або спростована стороною захисту. Тепер цей очевидний сценарій зачіпає населення, яке вже глибоко стурбоване кампаніями з дезінформації і не впевнене, чому ще можна вірити", - зазначає співрозмовник DW, говорячи про те, як Німеччина в останні роки постраждала від російської дезінформації. За словами Фернера, допомогти у вирішенні проблеми могла б більш чітка і доступна інформація від Федеральної судової палати про те, як цей орган доходить своїх висновків.

Польща відмовляється видавати Німеччині другого фігуранта

Торік у квартирі під Варшавою заарештували ще одного громадянина України, Володимира Ж., який також фігурує у справі про підрив газопроводів. Однак Польща відмовляється екстрадувати його до Німеччини, незважаючи на наявність міжнародного ордера на арешт. Польський суд заблокував процедуру екстрадиції в жовтні, пославшись на "недостатню інформацію". Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді одразу ж заявив: "Справу закрито".

Експерти, які коментують справу і в Німеччині, і в Польщі, припускають, що у Варшави є політичні мотиви для такого рішення, оскільки вона довгий час займала більш жорстку позицію щодо Росії і вважала Берлін занадто м'яким у порівнянні з собою. Крім того, Польща відкрито критикувала "Північні потоки" задовго до вибухів на газопроводах. Туск навіть заявив, що екстрадиція українця - "не в інтересах Польщі".

Польська судова система не дотримувалася належних юридичних процедур, зазначає Фернер. Подібне рішення суду не є остаточним: за ним зазвичай лунає прохання надати додаткову інформацію, чого влада Польщі не зробила. Польський суд вже визнав європейський ордер на арешт дійсним.

Німеччина поки що не зверталася до вищих органів Євросоюзу з проханням про подальші дії у справі Володимира Ж., хоча має на це право. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) заявив, що Берлін поважає рішення польського суду і не має наміру порушувати правовий суверенітет іншої держави.