Святкові побори в українській школі: корупція чи ні? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.12.2021

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Святкові побори в українській школі: корупція чи ні?

В українських садках і школах напередодні новорічних свят постає традиційна дилема - купувати чи не купувати подарунки дітям і педагогам. Як це аргументують батьки, і що каже закон, у матеріалі DW.

Напередодні свят батьки школярів часто здають гроші. І не завжди добровільно

Напередодні свят батьки школярів часто здають гроші. І не завжди добровільно

Мама третьокласника Тимофія, жителька Києва Олена Фоменко, два роки поспіль спеціально не приводить свого сина до школи у передноворічні дні, коли дітей вітають зі святами. У цьому році теж не планує. "Якщо будуть подарунки - не поведу", - розповідає вона DW. Все тому, що жінка виступає проти "поборів" - коли силами батьків збирають гроші на різні потреби.

Новорічно-дарувальна лихоманка

"Я просто вирішила не брати участь в цьому. Мені не потрібне сміття у вигляді зайвих речей. А на різні інші потреби - думаю, що директорці ліньки "напружувати" міську раду фінансуванням, а батьків простіше", - аргументує жінка. Вона також виступає проти подарунків педагогам на свята і не скидається коштами, як це роблять чимало українських батьків.

Мама двох дошкільнят киянка Ольга В., має протилежну думку щодо грошових внесків. Вона підтримує ідею купувати дітям подарунки на свята, а також вважає необхідним вітати педагогів. Цього року у групі садочка її дітей батьки вирішили привітати виховательку і няню "конвертами" по тисячі гривень. "Це забагато, звісно, б'є по кишені. У нас група невелика", - нарікає співрозмовниця DW, яка все-таки долучилася до такої ініціативи.

Не здали гроші - не приходьте до школи

Подібних ситуацій в Україні дуже багато, констатує співголова громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко. У однойменній групі у Facebook цієї спільноти понад 200 тисяч учасників, які часто діляться історіями про "добровільно-примусові" внески у школах.

Останніми днями в Україні розголосу набула історія із Запоріжжя, де представники так званого "батьківського комітету" попросили одну маму не приводити дитину до школи, бо та не здала кошти на новорічні подарунки дітям. Ця ситуація нагадала співрозмовниці DW про гучний випадок з "харківським тортом" у 2018 році, коли ученицю не пригостили солодощами і публічно присоромили через те, що її батьки не скинулися грошима. "Будь-які закиди не приводити дитину через не здані гроші - підстава для скарги керівництву закладу освіти", - зауважує Олена Бондаренко. Водночас вона звертає увагу, що такі дії батьків переважно добровільні, бо "їм хочеться зробити дітям свято". І підпадають вони швидше під етичні норми. Водночас традиція нести педагогам подарунки на свята "це хабар, як не крутіть", стверджує активістка.

Освітній омбудсмен: Припиніть нести принизливі конверти

Подарунки учителям під час освітнього процесу - це корупція, погоджується освітній омбудсмен Сергій Горбачов. "Такі дарунки під виглядом милостині до того ж принижують учителя і керівника школи. Ставлять їх у позицію, що ви ніби жебраки, у вас немає грошей", - вважає він.

Вчителів принижують грошові подарунки від батьків, вважає освітній омбудсмен

Вчителів принижують грошові подарунки від батьків, вважає освітній омбудсмен

За його словами, дуже багато педагогів в Україні чітко артикулюють таку позицію і забороняють вихованцям нести такі дарунки до свят. "Але якщо у школі зберігається така практика, то це свідчить про недоброчесність учителів і директора, які дозволяють таке приймати", - каже співрозмовник DW.

На його думку, для вирішення дилеми "дарувати чи не дарувати гроші" достатньо було б публічного висловлення чіткої і недвозначної позиції директора школи і учителів: "Припиніть нести ці принизливі конверти".

Читайте також: Побори в школах - з тіні у відкритий реєстр 

Порушення є, покарань немає

В українському законодавстві є декілька статей Кримінального кодексу, за якими можна притягнути до відповідальності за хабарництво у навчальних закладах. Це статті 368, 364 та 365 ККУ, що стосуються одержання неправомірної вигоди, зловживання владою та перевищення службових повноважень, зазначає адвокатка, доцентка Київського університету права Національної академії наук Анна Даніель. Вона наголошує, що керуючись вказаним законодавством батьки мають право відмовитися від внесення коштів на вимогу представників навчального закладу.

Окремо, на рівні управлінь освіти та науки місцевих адміністрацій також встановлено заборону "примусово збирати кошти батьків із застосуванням погроз будь-якого характеру", вказує експертка. Однак додає, що "виключно на добровільне бажання батьків ніхто вплинути не може". Вона також звертає увагу на те, що українська судова практика щодо корупції у навчальних закладах має обмаль рішень і стосуються вони переважно викладачів вишів.

Жодного випадку притягнення до відповідальності учителя за неправомірну вигоду не знає і освітній омбудсмен. "У нас це скоріше питання етичне. Адже з точки зору закону важко довести вину і вигоду. Хоча звісно, таким чином батьки, переважно купують прихильність вчителя і директора школи", - коментує Сергій Горбачов.

Побори зменшуються, але не зникають

У офісі освітнього омбудсмена звертають увагу на те, що "проблема поборів надалі залишається дуже гострою", але згідно з соціологічними дослідженнями, українці констатують зменшення примусових благодійних внесків у школах і садках: з близько 70 до 55 відсотків за 2017-2020 роки. Дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) від 2020 року засвідчило, що з примусовими подарунками педагогам стикалися 12,8 відсотків батьків у дитсадках, 21,4 відсотка у школах та 19,1 відсоток у закладах вищої освіти.

Водночас, згідно з опитуванням Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук (НАПН) України у жовтні 2021 року, менш ніж п'ять відсотків опитаних повідомили, що цього року їм довелося давати хабарі вчителям або викладачам, тоді як у 2015 році цей показник був удвічі вищим (10,4 відсотка), а у 2007-му сягав 17 відсотків.

Низький рівень правосвідомості чи страх за дітей?

Співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН Віталій Духневич не виключає, що цифри про хабарі могли би бути іншими, однак не всі батьки розцінюють ті ж подарунки у школах як корупцію. "Ставлення людей до поборів може бути різним і це пов'язано з рівнем їхньої правосвідомості", - вказує дослідник. За його словами, в Україні існують стереотипи, пов'язані з тим, що люди, стикаючись з певними труднощами, "не завжди діють в правовому полі, а намагаються налагоджувати стосунки задля вирішення питань". "Таким чином вони самі провокують розвиток толерантного ставлення до корупційних проявів. Наші люди вважають, що якщо віддячать у процесі навчання, то комусь буде ліпше. Але по факту суспільству це не принесе користі", - вказує дослідник.

Читайте також: #LocalHeroes: як "Батьки SOS" реформують українську шкільну освіту

Олена Бондаренко із ГО "Батьки SOS" також звертає увагу на те, що суспільство та представники сфери освіти мають разом розібратися, "чому люди хочуть нести ті гроші". "Чи вони бояться ставлення вчителів до дітей, до вихованців у садочках? Чи хочуть уникнути крику і насилля через подарунки?  Чи бояться заниження і несправедливого оцінювання дитини?", - розмірковує активістка.

Дивитись відео 03:47

Не тортом єдиним: булінг через побори в школах (26.10.2018)