Румунія: ведмеді й селяни не поділили життєвий простір

Щойно починає смеркати, румунське село Ождула наче вимирає. Комори та стайні стоять міцно законопаченими. Якщо хтось і наважується висунути носа надвір, то робить це вкрай обережно, і готовий у будь-яку мить знову заховатися в хаті. Разом із заходом сонця у цьому східнокарпатському регіоні настає час ведмедів.

Майже щоночі бурі ведмеді приходять з навколишніх лісів й тиняються селом до самого ранку. Часто вони залишають після себе зламаними паркани, вриваються в стійла, чавлять курей та інколи загризають також овець. У місцевій мерії ведуть протокол заподіяної ведмедями шкоди. В останні місяці такі інциденти почастішали.

Арпад Керекеш займається селекційним птахівництвом. Чимало сил, часу та грошей він вклав у свої 120 добірних курей, качок, голубів. Усе було добре допоки на подвір'я до селянина не повадилися ведмеді. Тепер 59-річному чоловікові тільки й залишається, що підраховувати збитки: знищено більше половини всіх його птахів, їхні тушки розкидані по дворі, на галявині поруч з хатою. Судячи з усього, тут побувала ведмедиця з одним або двома ведмежатами.

Цієї ночі Керекеш не ночував удома. Вранці він приїхав зі сусіднього містечка й тепер буквально весь тремтить від обурення та відчаю. "А завтра, - кричить він, - ведмеді задеруть нас і наших дітей. І ніхто нічого не робить!"

Австрійський принц "прославив" румунське село

Ождула з населенням у близько три тисячі жителів, розташоване на сході Трансильванії, де живуть переважно представники угорської меншини. Про село в румунських Карпатах навесні почули у всьому світі після того, як австрійський принц Емануель фон унд цу Ліхтенштейн (Emanuel von und zu Liechtenstein) вполював там великого ведмедя. І це попри те, що у Румунії полювання на ведмедів суворо заборонено, а дозволи на відстріл видаються лише у виняткових випадках, наприклад, якщо йдеться про агресивну тварину, яка неодноразово нападала на людей та приватну власність.

Екологи надали розголосу цій справі: замість проблематичної ведмедиці, твердять вони, австрійський принц заради трофею застрелив тихого великого ведмедя-самця на ім'я Артур - можливо, найкрупнішого бурого ведмедя в усій Європі. Корумповані місцеві чиновники з мисливства в обхід закону посприяли вбивству тварини.

У Румунії відтоді зчинилася запекла дискусія, яка триває й понині. "Ведмежа проблема" у румунських Карпатах, однак, стоїть гостро. Дедалі частіше тварини у пошуках їжі вторгаються у людські поселення. Цього року кількість таких інцидентів особливо висока - повідомлення про це майже щодня з'являються у місцевих ЗМІ. Нерідкі й випадки, коли ведмеді нападають на людей і серйозно їх травмують. Цього року зареєстровано вже три смерті від нападів ведмедів.

Але дискусія не обмежується самими лише ведмедями: охорона довкілля, державна корупція та поводження з природніми ресурсами, нерегульований туризм у Карпатах, відносини провінції зі столицею - вбивство ведмедя Артура роз'ятрило старі рани та суперечки, а ще вказало на розкол у суспільстві. "Найбільшою проблемою Румунії, здається, є чотирилапий, пухнастий ссавець, - пише журналіст Арпад Кульчар з порталу Transindex, - проблема, з якою ця країна, очевидно, ніяк не може впоратися". Магда Градінару з порталу Spotmedia веде далі: "Половина країни на боці ведмедів, інша - на боці людей. Між двома таборами порозуміння немає".

Читайте також: Притулок для знедолених ведмедів, або Коли до волі треба звикати

Заборона полювання на ведмедів 

У Румунії проживає найбільша в Європі популяція бурого ведмедя за межами Росії. За оцінками міністерства охорони довкілля Румунії, кількість тварин становить від 6 до 7 тисяч, більшість з них у трансильванському регіоні. Проте достовірність цієї статистики теж під питанням, адже за останні півтора десятиліття наукового перепису не проводилося.

Полювання на ведмедів було привілеєм правлячої еліти ще з часів диктатури Чаушеску. Після вступу Румунії до ЄС спочатку цю практику значно обмежили, а наприкінці 2016 року навіть цілком заборонили. Екологи та громадські активісти закидали мисливським асоціаціям систематичне подання неправдивих даних. Мовляв, ті свідомо завищують на папері кількість тварин, щоби отримати побільше дозволів на мисливський відстріл. Полювання на ведмедів зрештою заборонили. Відтоді мисливські спілки та деякі місцеві політики кажуть, що саме ця заборона спричинила зростання кількості випадків вторгнення ведмедів у людські поселення.

Тим часом ситуація в деяких округах у східних та південних Карпатах загострилася настільки, що уряд наприкінці липня видав надзвичайний декрет, який дозволить у майбутньому швидше евакуйовувати проблемних ведмедів з околиць населених пунктів або відстрілювати їх. Відповідні рішення ухвалюватиме не мінприроди, а комісія у складі представників місцевих владних органів на чолі із мером чи його заступником. Відстрілювати тварин зможуть лише спеціалісти. Це має запобігти трофейному полюванню як у випадку із австрійським дворянином. "Проблема з ведмедями у Румунії - наслідок багаторічної безвідповідальності", - сказав у інтерв'ю DW ініціатор змін, міністр охорони довкілля Румунії Танчос Барна. Закиди екологічних активістів, які підозрюють його у лобізмі інтересів мисливських асоціацій, міністр рішуче відкидає. Запевняє, що й сам ніколи не брав рушниці у руки.

Читайте також: Жертва зміни клімату - білий ведмідь

"У лісі кожен робить, що захоче"

Голова ради округу Харгіта Чаба Борболі, одного з найбільш постраждалих від візитів бурих гостей з лісу, висловлюється більш обережно. Він виступає за те, щоб фермери, мисливці, лісівники та екологи розробили разом з місцевою владою превентивну концепцію, яка б дозволяла відстріл лише у крайніх, виняткових випадках. "Ми маємо домогтися того, щоби відвадити ведмедів блукати фермами чи відкривати холодильники", - сказав Борболі у коментарі DW і додав, що чекає, коли вже в усьому лісничому господарстві наведуть порядок. "Тут кожен у лісі робить те, що хоче, правила відсутні", - нарікає він.

Та в Ождулі симпатії явно на боці міністра довкілля. Мер Агостон Пензес вважає, що велика популяція ведмедів - "тягар для мешканців тутешніх сіл". Жартома та з іронією він каже, що з радістю віддав би частину румунських клишоногих в інші країни ЄС, але охочих немає.

Схожої думки дотримується і більшість мешканців місцевих сіл. Майже кожен може повідати свою історію зустрічі з бурим хижаком від якої кров холоне. Селяни готові годинами показувати збитки від таких набігів. У пари стареньких ведмідь днями загриз десять курей - усіх, що були на господарстві. Молода мама розповідає, як перетнулася з лісовим гостем, коли збиралась зранку відвести дитину до школи. 

Арпад Керекеш теж цілими днями зайнятий прибиранням мертвих тушок. Щоразу він знаходить нові. На питання про те, чи не звертатиметься він із заявою, щоби дістати компенсацію за втрачене, фермер лише пирхає і відповідає зі сарказмом: "По пиці тут можна дістати та й годі. Це ж Румунія".