Полонені в Україні північнокорейці: чи прийме їх Сеул?

Минуло більше року відтоді, як українські війська захопили двох північнокорейських солдатів на російській Курщині, але доля цих двох чоловіків досі залишається невизначеною. Тим часом активісти звинувачують південнокорейський уряд у зволіканні.

Полонені чоловіки попросили передати їх Південній Кореї. У Північній Кореї їм загрожує покарання за те, що вони дали себе взяти в полон живцем. "Я не виживу (після повернення. - Ред.) Всі інші підірвали себе. Я провалився", -  розповів один із солдатів південнокорейській газеті Hankook Ilbo.

Організація Об'єднаних Націй також висловилася з цього питання. Спеціальний доповідач ООН з питань дотримання прав людини в Північній Кореї заявив у лютому, що Україна повинна дотримуватися міжнародних норм і не відправляти військовополонених туди, де їм загрожують тортури.

"Я був би вдячний, якби вони мене взяли. Якщо вони цього не зроблять, я нічого не можу вдіяти", - цитує північнокорейського солдата газета. Військовополонені, ймовірно, вважаються зрадниками в Північній Кореї. Активісти та північнокорейські перебіжчики розповіли DW, що військова доктрина Північної Кореї категорично забороняє своїм солдатам здаватися в полон.

"Режим наказав солдатам вбивати себе, якщо стає очевидно, що їх збираються взяти в полон в Україні", - розповідає DW Кім Ойджин, яка втекла з Північної Кореї в підлітковому віці в 1990-х роках. "Ці двоє чоловіків не виконали цей наказ і не померли, навіть якщо й намагалися", - зазначає Кім.

"Ми не знаємо, як режим відреагує на солдатів, які не виконали наказ вбити себе, аби не потрапити в полон, бо такого ще ніколи не траплялося", - каже перебіжчиця з Північної Кореї і висловлює припущення, що Пхеньян вважатиме їх зрадниками. "І не тільки їх: покарають також їхні родини", - додає вона.

Покарати можуть кілька поколінь

В інтерв'ю полонені чоловіки сказали, що не боялися бойових дій в Україні, але знали, що полон може спричинити труднощі для їхніх сімей через доктрину Пхеньяна, яку їм втовкмачували: "Перебіжчик приносить покарання трьом поколінням".

"З огляду на історію, під час Корейської війни і після неї повернутих військовополонених залучали до примусової праці і вважали ворожими елементами", - каже Пітер Ох з Асоціації вільних корейців, що займається допомогою утікачам з Північної Кореї у США.

"Ці полонені, ймовірно, побоюються подібних наслідків у разі повернення", - каже Ох і додає, що репресії проти членів їхніх родин також можливі. "Однак північнокорейський уряд може не піти на крайні заходи, щоб уникнути критики міжнародної спільноти", - припускає він.

Чи боїться Лі розлютити Пхеньян?

Згідно з третьою статтею конституції Південної Кореї, північнокорейці вважаються громадянами Південної Кореї і мають право проживати на її території. Однак через рік після захоплення в полон в Україні двох північнокорейських солдатів уряд Південної Кореї, як видається, не дуже хоче приймати військовополонених.

"Затримка пов'язана зі складними міжнародними правовими та дипломатичними труднощами, які стосуються України, Росії, Північної Кореї та Південної Кореї", - каже Ох.

"Хоча уряд Південної Кореї і висловив загальний інтерес, він не вжив прямих заходів, - ймовірно, через чутливі геополітичні наслідки", - додає активіст.

За його словами, наразі президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, здається, прагне поліпшити відносини з Пхеньяном. Конституція Південної Кореї також містить статтю 4, яка зосереджується на "мирних відносинах з Північною Кореєю".

"Наша позиція полягає в тому, що, незалежно від інтерпретації конституції, солдати мають право шукати притулку в Південній Кореї або третій країні на основі свого вільного вибору", - каже Ох.

Ніщо не заважає звільнити полонених?

Переговори між Сеулом і Києвом щодо долі солдатів, схоже, забуксували. 9 лютого Корейський інститут національного об'єднання опублікував звіт, в якому зазначено, що для досягнення зрушень в цьому питанні "необхідне пряме спілкування між лідерами Південної Кореї та України".

Без укладення якоїсь угоди Україна може бути змушена передати цих чоловіків Росії. Північна Корея ще не висловилася публічно щодо двох військовополонених в Україні, хоча цілком можливо, що за лаштунками вже відбулися переговори. Кім каже, що ніщо не заважає Україні звільнити цих чоловіків, а також "ніщо в міжнародному праві" не заважає їм поїхати до Південної Кореї.

"Вони постійно повторюють, що це "складне питання", але я не думаю, що вони докладають достатньо зусиль", -  каже Кім про дії південнокорейського уряду.

"Президент Лі, міністерство об'єднання та міністерство закордонних справ, здається, більше переймаються тим, щоб не роздратувати Кім Чен Ина, ніж тим, щоб привезти цих чоловіків до Південної Кореї", - каже Кім.

"Якби йшлося лише про їхні права людини, то вони вже б прибули сюди", - вважає вона і додає, що складається враження, наче уряд намагається знайти причини, щоб вони не приїхали.

Читайте також: Українські діти в КНДР: інструмент пропаганди і геополітики Росії?