1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Перший глобус родом із Німеччини. Без Америки та Австралії

Верена Ґреб | Віктор Вайц
23 жовтня 2023 р.

Для створення глобуса необхідно досліджувати світ. Історія вивчення земної кулі тісно переплітається з відкриттями мореплавців, починаючи з 15-го століття.

https://p.dw.com/p/4Xosb
Глобус Бегайма 1492 року
Глобус Бегайма 1492 рокуФото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance

Америка і Австралія відсутні в найстарішій моделі земної кулі, що зберіглася, - першого глобуса. Діаметром добрих пів метра. Це "глобус Бегайма", який зараз перебуває у Німецькому національному музеї у Нюрнберзі. Тоді на ньому ще не було зображено всіх материків. Лише невдовзі після того, як робота над глобусом Бегайма була закінчена, в 1492 іспанський мореплавець італійського походження Христофор Колумб відкрив Америку, що стало початком сучасної глобалізації. А британський мореплавець Джеймс Кук і його команда вперше досягли Австралії майже через 300 років - у 1770-му.

"Те, що представлено дуже точно, так це Центральна та Південна Європа, середземноморський регіон та Африка. Чим далі ми відходимо від цього регіону, тим більш розпливчастим він стає", - уточнює Соня Місфельдт (Sonja Mißfeldt), прессекретарка Німецького національного музею, описуючи "глобус Бегайма". Цього року його було включено до списку ЮНЕСКО "Пам'ять миру" щодо захисту всесвітньої документальної спадщини як визначного історичного свідоцтва.

Для директора Музею глобусів Австрійської національної бібліотеки у Відні Яна Мокре (Jan Mokre) включення глобуса Бегайма до списку всесвітньої документальної спадщини також означає оцінку зусиль культурних установ щодо збереження цінних історичних об'єктів.

Читайте також: 500 років від народження "Батька картографії"

"Глобус Бегайма": документ часу

"Глобус Бегайма" був виготовлений із різних матеріалів. Порожня сфера вкрита розписним папером, який Соня Місфельдт називає "новаторською роботою в картографії". Каркас із кованого заліза утримує оточений латунним кільцем горизонту земну кулю, яку колись можна було обертати. У його створенні брала участь безліч людей, які виконували замовлення під керівництвом Мартіна Бегайма (Martin Behaim), вихідця із заможної нюрнберзької родини. Чому він узявся за глобус, не зовсім зрозуміло до сьогодні. Цілком можливо, що копія, виставлена на той час у ратуші, була призначена для залучення спонсорів для глобальної торгівлі. Бегайм сам був мандрівним купцем і, як то кажуть, брав участь у дослідницьких поїздках уздовж узбережжя Африки у 1480-х роках.

На "глобусі Бегайма" можна побачити Центральну та Південну Європу, Середземноморський регіон та Африку
На "глобусі Бегайма" можна побачити Центральну та Південну Європу, Середземноморський регіон та АфрикуФото: Germanisches Nationalmuseum Nürnberg

Крім суші та води, на глобусі також відображалася інформація про іноземні народи, екзотичних тварин та родовища сировини. Було навіть відзначено місця, де можна було придбати такі товари, як спеції.

Крім того, на глобусі зображені постаті, що нагадують міфічні істоти. Прикладом цього є сціопод. За словами Соні Місфельдт, на той час була популярна переказка про людей, які живуть у віддалених регіонах Африки.

Читайте також: Урок для Путіна: Як Україна представлена на старовинних європейських картах

Всесвітня документальна спадщина та пам'ятник африканським рабам

"За своїм зображенням він фактично є тією середньовічною моделлю землі, яка існувала в уявленні європейців", - пояснює Мокре. Це був час, коли європейці прагнули панування у світі - саме шляхом відкриття невідомих країн та континентів, сировину яких вони захоплювали, а мешканців робили рабами.

"Глобус Бегайма" не лише передав нові знання, а й показував сціоподів - у центрі зображення
"Глобус Бегайма" не лише передав нові знання, а й показував сціоподів - у центрі зображенняФото: Germanisches Nationalmuseum Nürnberg

Для Німецького національного музею "глобус Бегайма" є "документом нашої неоднозначної європейської культурної спадщини", каже директор Музею глобусів.

Читайте також: Німеччина визнала геноцидом вбивства нама і гереро у колоніальні часи в Намібії

Глобуси в парі

На час виготовлення "глобуса Бегайма" до серійного виробництва було ще далеко. Сферичні моделі Землі існували з часів Стародавньої Греції, але виготовлення кожного окремого глобуса було непростим завданням: "У майстрів не було систем порівняння, на які можна було орієнтуватися, але вони почали думати про те, як можна наочно зобразити нашу землю, що називається, в форматі D", - пояснює Соня Місфельдт.

Вітрильник у морі: на "глобусі Бегайма" зображено навіть експедицію
Вітрильник у морі: на "глобусі Бегайма" зображено навіть експедиціюФото: Germanisches Nationalmuseum Nürnberg

Термін "глобус" є синонімом моделі нашої Землі. Є також глобуси інших планет та Місяця. "У період 1520-1850 років було звичною практикою виробляти і продавати земний і небесний глобуси в одній парі. Даний дуалізм дуже важливий, тому що саме ця взаємодія насправді є космосом", - вказує Ян Мокре.

Дуже ефектна модель, покликана поєднати небо і землю, - це великий Готторпський глобус-планетарій 17-го століття діаметром 3,1 метра. На ньому зображена земля зовні та небо всередині. Цей знаменитий об'єкт рухався силою води і міг обертатися навколо своєї осі. Комбіновані земний і небесний глобуси були доступні, але в менших формах. У 18-му столітті кишенькові глобуси розміром із більярдні кулі були популярними предметами колекціонування.

Читайте також: Заради нових технологій: Німеччину повторно обміряють

Нові глобуси у серійному виробництві

Приблизно з 1850-го глобус став масовим продуктом промислового виробництва. "Але потреба людей середнього класу мати глобуси з'явилася ще раніше", - каже Ян Мокре, який відносить її до кінця XVIII століття. Причини він бачить у поліпшенні ситуації з освітою і в тому, що "економічно сильніший середній клас хотів, окрім іншого, наголосити на своїй освіченості". Разом з атласами та енциклопедіями глобуси були товаром, за яким можна було розпізнати освіченого громадянина.

Той, хто хотів би побачити сьогодні особливу модель нашої планети, може це зробити в Газометрі в Обергаузені - промисловому музеї на заході Німеччини. Там висить монументальна скульптура Землі діаметром 20 метрів. Це глобус цифрової доби, який є частиною виставки "Тендітний рай". Виставку відкрито для відвідувачів до 26 листопада 2023 року.