Відразу варто зауважити, що Ісландія запровадила чотириденний робочий тиждень не в усій країні, але робочий час багатьох працівників було суттєво скорочено, а зарплати - збережено в повному обсязі. Таке нововведення стало можливим завдяки результатам двох довготривалих досліджень, які продемонстрували, що в умовах скороченого робочого тижня люди працюють ефективніше. Крім того, це позитивно впливає на стан здоров'я працівників та їхній настрій.
А розпочалося все в 2015 та 2017 роках. Тоді міська адміністрація Рейк'явіка та ісландський уряд дали "зелене світло" двом масштабним експериментам. У них взяли участь понад 2500 державних та міських службовців, серед яких були і офісні працівники, і вихователі дитячих садків, і медперсонал лікарень. Для всіх них робочий тиждень скоротили з 40 годин до 35 або 36 годин, зарплату ж не змінювали й залишили на старому рівні.
Для маленької Ісландії 2500 працівників - це один відсоток від усіх, хто працює в країні. Експеримент тривав до 2019 року, за цей час вдалося зібрати чимало важливих даних, які потім проаналізували науковці. Їхні висновки увійшли до звіту, опублікованого нещодавно ісландською Організацією сталої демократії (Alda) та британського дослідницького центру Autonomy.
Читайте також: Українські медсестри про реалії роботи: виснажливо і мізерна зарплата
Продуктивніше й приємніше
Головний результат: попри скорочений робочий час продуктивність, як правило, залишилася на тому самому рівні, а то й зросла. Водночас загальна ситуація працівників покращилася.
Що стосується самопочуття працівників, то в звіті йдеться навіть про дуже суттєве покращення. При цьому враховували цілу низку індикаторів - від суб'єктивного відчуття стресу та вигоряння до загального стану здоров'я та балансу між роботою й особистим життям. Не підтвердилося й побоювання, яке можна було почути перед початком експерименту, що скорочений робочий тиждень спричинить більше понаднормової роботи.
"Експерименти спростували такі побоювання", - наголошується в звіті. Люди справді працювали менше, але вони значно краще організовували свій робочий день - наприклад, обговорення забирали менше часу й були ефективнішими. Зиск мали від цього й керівники, які теж тепер могли працювати менше.
Читайте також: Через жахливі умови праці в Україні щороку гинуть сотні людей - дослідження
Нові тарифні угоди
Звіт, що його оприлюднили Alda та Autonomy, є першим узагальненням цілої низки досліджень, котрі проводились з 2015 до 2019 року. Уже попередні публікації, які були присвячені окремим дослідженням, вказали на позитивні ефекти скороченого робочого часу. З огляду на це працедавці, які в цьому експерименті участі не брали, почали дивитися на чотириденний робочий тиждень менш скептично. Це, своєю чергою, вплинуло на перебіг переговорів щодо тарифних угод між профспілками та роботодавцями Ісландії, які велися протягом останніх двох років: робочий час багатьох працівників була відчутно скорочено.
Виграли від цього 170 тисяч працівників, залучені до профспілок. Загалом же в Ісландії працює 197 тисяч осіб. Тобто це означає, що тепер 86 відсотків працівників або справді мусять працювати менше, або мають необхідні механізми, які дозволяють їм відстояти зменшення робочого часу, наголошується в звіті.
Мета - 30-годинний робочий тиждень
Конкретно для більшості це означає 36-годинний робочий тиждень, а для тих, хто працює на змінній роботі, можливе скорочення робочого часу навіть до 32 годин на тиждень. "Це найбільший успіх за останні 40 років", - каже керівниця ісландського об’єднання медсестер та медбратів Гудбйорг Палсдоттір.
У багатьох випадках для запровадження таких змін навіть вдалося обійтися без додаткових витрат. Щоправда, в медичиний сфері довелося брати на роботу й додатковий персонал. Але загалом додаткові витрати для ісландського уряду залишилися в межах розумного - вони не перевищили 0,5 відсотка закладеного бюджету, йдеться у звіті.
Тим часом дехто в Ісландії вже розмірковує над тим, як домогтися ще більшого скорочення робочого часу. Менше часу проводити на роботі означає для працівників "більше свободи, гнучкості та більший контроль над своїм часом", цитується в звіті Alda та Autonomy ісландська депутатка Б'яркі Олсен Гуннарсдоттір з Ліво-зеленого руху: "Нам варто йти цим шляхом далі й наступним кроком скоротити робочий тиждень до 30 годин".
-
П'ять причин, чому варто радіти завершенню відпустки
Коли відпочинок - причина захворювання
Дослідження науковців університету німецького Бонна показало, що під час відпустки підвищується ризик захворіти. На відпочинку люди частіше відчувають головний біль, мають проблеми зі сном чи підхоплюють застуду. 22 відсотки учасників дослідження вказали на те, що раптово захворіли у відпустці: перерву від роботи беремо не лише ми, але й наша імунна система, яка стає більш вразливою.
-
П'ять причин, чому варто радіти завершенню відпустки
Сімейна пастка
Згідно із дослідженнями, пари в Німеччині часто розходяться саме під час спільного відппочинку. Третина всіх заяв на розлучення припадає на період після літнього сезону відпусток. Чому? Невирішені проблеми в стосунках часто вилізають назовні саме тоді, коли обоє мають перерву від повсякденних справ. Ініціаторками розлучень, за цими даними, частіше є жінки, ніж чоловіки.
-
П'ять причин, чому варто радіти завершенню відпустки
Спека стимулює агресивну поведінку
Спека робить людей більше агресивними. Американські дослідники виявили, що гравці в американський футбол зазвичай проявляють більше агресії саме у спекотні дні. Тож якщо люди навколо здаються більш розлюченими, варто покладати провину саме на спеку.
-
П'ять причин, чому варто радіти завершенню відпустки
Відпочинок робить людину дурнішою
Іще одне дослідження доводить те, що з острахом підозрюють, певно, всі: відсутність будь-якої роботи робить людей дурнішими. Деякі учасники експерименту втратили до 20 балів IQ після багатьох днів без діла. Скоріш за все, мозок також бере своєрідну відпустку. Тим не менш, ті люди, які проводять відпочинок активно, зазвичай повертаються додому із вищим IQ.
-
П'ять причин, чому варто радіти завершенню відпустки
Синдром Стендаля
Однак деякі люди відпочивають занадто активно. Надмірна кількість туристичних вражень призводить до культурного виснаження - так званого "синдрому Стендаля", названого на честь французького письменника XIX століття, який вперше описав відчуття втоми від відвідин туристичних принад Флоренції. Пришвидшене серцебиття, паніка, запаморочення - ось симптоми цього психосоматичного розладу.
Автор: Антьє Біндер, Марія Капінос
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Ми замало рухаємося
Стан здоров'я німців нині найгірший від початку досліджень. Принаймні так стверджує звіт німецької страхової компанії DKV, згідно з яким менше 9 відсотків населення Німеччини мають "цілковито здоровий" спосіб життя. Проблема у дефіциті руху. У середньому німці "просиджують" 7,5 години щодня. Однак це не лише німецька шкідлива звичка. У всьому світі люди проводять забагато часу навсидячки.
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Сидіння - нове паління?
Віднедавна сидіння навіть почали називати "новим палінням", адже це не менш серйозна загроза для здоров'я суспільства. Навіть якщо не всі науковці погоджуються, що порівняння з курінням цигарок доречне, в останні 15 років виявлено зв'язок між тривалим сидінням та таким серйозними захворюваннями, як низький артеріальний тиск, поганий кровообіг, рак, захворювання серця та діабет.
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Не всяке сидіння однаково шкідливе
Щоправда, сидіння на офісному стільці не так тісно пов'язане з довгостроковим ризиком для здоров'я, як сидіння під час перегляду телевізора вдома. Дослідники послідовно пов'язують забагато часу перед телевізором з ризиком передчасної смерті, цукровим діабетом 2-го типу та захворюваннями серця.
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Кволість від сидіння
Жінки, які з віком проводять багато часу навсидячки, більше ризикують стати кволими, доводить нове дослідження австралійського Університету Квінсленда. Це означає, що вони матимуть менші шанси одужати, захворівши чи отримавши травму. Утім, на думку дослідників, шкідливий вплив не є незворотним. Тож вставайте з дивану! Запобігти шкоді від надмірного сидіння на "п'ятій точці" ніколи не пізно!
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Менше сидіть, більше рухайтеся
Науковці застерігають: чим більше часу ми проводимо навсидячки, тим вищим стає ризик передчасної смерті. Проте якщо ви сидите не довше 30 хвилин поспіль, ризик надто рано врізати дуба знижується. Намагайтеся компенсувати кожні півгодини сидіння щонайменше п'ятьма хвилинами руху чи ходіння.
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Стояча робота можлива і в офісі
Для офісних працівників робота навсидячки видається неуникною. Принаймні, якщо ви не ведете ділову переписку навстоячки. Дедалі більше офісів у світі пропонують своїм працівникам робочі столи, висоту яких можна регулювати для сидіння чи роботи стоячи. Та і це не найкраще вирішення проблеми, кажуть дослідники. Навіть якщо ви стоїте, то витрачаєте замало енергії, адже нерухомо залишаєтеся на місці.
-
Чому сидячий спосіб життя убиває нас
Плиг-скік!
Сидіння, звісно, не нівелює переваги від виконаних вами фізичних вправ, та все ж, чим менше часу ви сидите, тим краще. Експерти радять рухатися якомога частіше та в процесі намагатися пришвидшувати серцебиття. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує 150 хвилин помірної активності на тиждень або ж 75 хвилин енергійної діяльності.
Автор: Чарлі Шілд, Тетяна Бондаренко