Європа
Скорочений робочий тиждень в Ісландії: менше працювати здоровіше і продуктивніше
Завдяки двом експериментам ісландці довели, що скорочений робочий тиждень - це добре як для продуктивності праці, так і для здоров’я працівників. Зарплата при цьому, звичайно ж, не скорочується.
Рейк'явік - тут живе приблизно третина від 360 тисяч жителів Ісландії
Відразу варто зауважити, що Ісландія запровадила чотириденний робочий тиждень не в усій країні, але робочий час багатьох працівників було суттєво скорочено, а зарплати - збережено в повному обсязі. Таке нововведення стало можливим завдяки результатам двох довготривалих досліджень, які продемонстрували, що в умовах скороченого робочого тижня люди працюють ефективніше. Крім того, це позитивно впливає на стан здоров'я працівників та їхній настрій.
А розпочалося все в 2015 та 2017 роках. Тоді міська адміністрація Рейк'явіка та ісландський уряд дали "зелене світло" двом масштабним експериментам. У них взяли участь понад 2500 державних та міських службовців, серед яких були і офісні працівники, і вихователі дитячих садків, і медперсонал лікарень. Для всіх них робочий тиждень скоротили з 40 годин до 35 або 36 годин, зарплату ж не змінювали й залишили на старому рівні.
Для маленької Ісландії 2500 працівників - це один відсоток від усіх, хто працює в країні. Експеримент тривав до 2019 року, за цей час вдалося зібрати чимало важливих даних, які потім проаналізували науковці. Їхні висновки увійшли до звіту, опублікованого нещодавно ісландською Організацією сталої демократії (Alda) та британського дослідницького центру Autonomy.
Читайте також: Українські медсестри про реалії роботи: виснажливо і мізерна зарплата
Продуктивніше й приємніше
Головний результат: попри скорочений робочий час продуктивність, як правило, залишилася на тому самому рівні, а то й зросла. Водночас загальна ситуація працівників покращилася.
Що стосується самопочуття працівників, то в звіті йдеться навіть про дуже суттєве покращення. При цьому враховували цілу низку індикаторів - від суб'єктивного відчуття стресу та вигоряння до загального стану здоров'я та балансу між роботою й особистим життям. Не підтвердилося й побоювання, яке можна було почути перед початком експерименту, що скорочений робочий тиждень спричинить більше понаднормової роботи.
"Експерименти спростували такі побоювання", - наголошується в звіті. Люди справді працювали менше, але вони значно краще організовували свій робочий день - наприклад, обговорення забирали менше часу й були ефективнішими. Зиск мали від цього й керівники, які теж тепер могли працювати менше.
Читайте також: Через жахливі умови праці в Україні щороку гинуть сотні людей - дослідження
Нові тарифні угоди
Звіт, що його оприлюднили Alda та Autonomy, є першим узагальненням цілої низки досліджень, котрі проводились з 2015 до 2019 року. Уже попередні публікації, які були присвячені окремим дослідженням, вказали на позитивні ефекти скороченого робочого часу. З огляду на це працедавці, які в цьому експерименті участі не брали, почали дивитися на чотириденний робочий тиждень менш скептично. Це, своєю чергою, вплинуло на перебіг переговорів щодо тарифних угод між профспілками та роботодавцями Ісландії, які велися протягом останніх двох років: робочий час багатьох працівників була відчутно скорочено.
Виграли від цього 170 тисяч працівників, залучені до профспілок. Загалом же в Ісландії працює 197 тисяч осіб. Тобто це означає, що тепер 86 відсотків працівників або справді мусять працювати менше, або мають необхідні механізми, які дозволяють їм відстояти зменшення робочого часу, наголошується в звіті.
Мета - 30-годинний робочий тиждень
Конкретно для більшості це означає 36-годинний робочий тиждень, а для тих, хто працює на змінній роботі, можливе скорочення робочого часу навіть до 32 годин на тиждень. "Це найбільший успіх за останні 40 років", - каже керівниця ісландського об’єднання медсестер та медбратів Гудбйорг Палсдоттір.
У багатьох випадках для запровадження таких змін навіть вдалося обійтися без додаткових витрат. Щоправда, в медичиний сфері довелося брати на роботу й додатковий персонал. Але загалом додаткові витрати для ісландського уряду залишилися в межах розумного - вони не перевищили 0,5 відсотка закладеного бюджету, йдеться у звіті.
Тим часом дехто в Ісландії вже розмірковує над тим, як домогтися ще більшого скорочення робочого часу. Менше часу проводити на роботі означає для працівників "більше свободи, гнучкості та більший контроль над своїм часом", цитується в звіті Alda та Autonomy ісландська депутатка Б'яркі Олсен Гуннарсдоттір з Ліво-зеленого руху: "Нам варто йти цим шляхом далі й наступним кроком скоротити робочий тиждень до 30 годин".
- Дата 08.07.2021
- Автор Андреас Бекер
- Теми Ісландія, Економіка, Ринок праці, Зарплата, Умови праці, Стрес, Робочий час
- Ключові слова Ісландія, робочий час, умови праці, ринок праці, зарплата, стрес, трудове право
- Зворотній зв'язок: Ваша думка
- Роздрукувати Роздрукувати сторінку
- Постійне посилання https://p.dw.com/p/3wB03
Більше з рубрики
- Дата 08.07.2021
- Автор Андреас Бекер
- Теми Ісландія, Економіка, Ринок праці, Зарплата, Умови праці, Стрес, Робочий час
- Ключові слова Ісландія, робочий час, умови праці, ринок праці, зарплата, стрес, трудове право
- Ваша думка
- Роздрукувати Роздрукувати сторінку
- Постійне посилання https://p.dw.com/p/3wB03
